Введення ПДВ-рахунків створило для бізнесу масу проблем і не припинить фіктивне відшкодування ПДВ

Реформа, яка запрацювала на минулому тижні і якої в Україні були введені ПДВ-рахунки, виявила чимало проблем і вже затьмарила роботу багатьох підприємців. Постанову "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" приймали за день (!) до початку роботи самих рахунків. Результати очевидні - розуміння ситуації в підприємців відсутнє. Закон про ПДВ-рахунки ухвалено ще влітку, а система працює через раз, при цьому фіскали не ведуть роз'яснювальної роботи з бізнесом.

Про це в статті для DT.UA пише Юлія Самаєва.

Як йдеться в статті, досить довго підприємці опиралися нововведенню, причин чому - безліч. В основному вони звертають увагу на те, що, закручуючи гайки, податкова нічого не пропонує натомість. І якщо з приводу інших фіскальних нововведень можна полемізувати, то запровадження ПДВ-рахунків - це фіскальний пресинг у чистому вигляді. Система не передбачає повернення платнику податків надлишку коштів на його ПДВ-рахунку, відволікає понад 10% обігових активів, вимагає ретельного бізнес-планування.

Можливостей вплинути на непорядного контрагента немає, при цьому вводиться солідарна відповідальність за ПДВ. Якщо продавець відмовився внести передоплату за своїми податковими зобов'язаннями, то це буде змушений зробити покупець. Продавець може видавати податкову накладну лише на суму ПДВ, яка дорівнює сумі його "вхідного" ПДВ і сумі грошового залишку на ПДВ-рахунку.

Таким чином, кожен продавець, видаючи податкові накладні, зрештою, має передоплатити ПДВ зі створеної ним доданої вартості на ПДВ-рахунок. Державі така система надзвичайно вигідна, тому що вона отримує 100-відсоткову гарантію податкових надходжень. Для бізнесу все, навпаки, ускладнюється, зазначає автор.

Навіть у тих, хто розібрався в системі, виникають проблеми, тому що в законі є чимало неврегульованих нюансів, особливо відносно прав платників податків. Попри те, що нову систему вже запущено, багато підприємців й досі не розібралися, як у ній працювати: плутають ПДВ-рахунки та СЕА (систему електронного адміністрування), не знають, що та коли починає працювати, кому й що відправляти. Плутанини додають і співробітники ДФС, які не в змозі дати компетентної консультації.

"Фірма-покупець уклала контракт і відправила півмільйонну передоплату, фірма-продавець зареєструвала податкову накладну, уже як має бути в ЄРПН (Єдиному реєстрі податкових накладних), - розповіла DT.UA Олександра Томашевська, експерт Київського центру підтримки розвитку бізнесу. - На підставі накладної було сформовано податкове зобов'язання. Потім щось пішло не так, і покупець розірвав договір. Передоплату повернули, натомість відправили коригування. Але за новими нормами кодексу для того, щоб зменшити податкове зобов'язання, потрібна згода контрагента, а він відмовляється її надати. У результаті грошей у фірми немає, податкове зобов'язання в системі висить, а способів впливу на контрагента не існує. Поки що це все можна вирішити, тому що все працює в тестовому режимі та без СЕА. Але що робити потім? У кодексі немає жодного механізму впливу на контрагента, навіть скарги не передбачено".

Експерт не сумнівається, що розробники реформи навіть не моделювали ситуації з поверненням передоплати. І дивуються, чому, коли подібні питання виникають на практиці, співробітники фіскальної служби відмовляються їх вирішувати? Виходить, що в основі реформи лежить ставлення до платників податків як до шахраїв, оскільки вони нічого не можуть робити без схвалення контрагентів. Це заводить ситуацію в глухий кут, адже сам контрагент може виявитися шахраєм. Один із чиновників ДФС, відповідаючи на запитання, що ж робити підприємцям у подібних ситуаціях і чи не можна виправити подібні огріхи системи, сказав: "Навіщо? У нас є суд. Звертайтеся".

"Покласти край зловживанням із ПДВ може тільки політична воля вищого керівництва держави: Кабміну, Мінфіну, ДФС. При цьому ПДВ-рахунки - це лише один із багатьох допоміжних засобів, не більше. Якщо політичної волі не буде, цей та інші методи контролю не допоможуть, - поділився з DT.UA Леонід Рубаненко, голова Спілки податкових консультантів. - Свого часу головним засобом у боротьбі з махінаціями має стати додаток №5 до декларації ПДВ, впроваджений у 2008 р. Та ситуація показала українські реформи в усій красі: податківці, одержавши більше інформації, почали вимагати більших хабарів. От і всі реформи. Справді непоганий механізм було використано для наповнення власних кишень. Нині ситуація аналогічна: можливостей для зловживань на адмініструванні ПДВ-рахунків - безліч".

"Навіщо ж тоді реформа, яка так сильно б'є по бізнесу? ПДВ-рахунки - це ідея МВФ, за яку активно вхопилися українські фіскальні органи. Тільки МВФ передбачав у такий спосіб вирішити проблеми з фіктивним відшкодуванням податку. Справді, чому ні? Адже не просто так були об'єднані митна та фіскальна служби. За великим рахунком, їм давно вже ніхто не заважає контролювати надходження від імпортного ПДВ і відшкодовувати експортний. Але, на жаль, відшкодування ПДВ - це окремий вид тіньового бізнесу. Щоб із ним боротися, необхідні не ПДВ-рахунки, а електронний контроль на митниці, який передбачає фіксацію як експорту (з нашого боку), так і імпорту (з боку покупця). На жаль, навіть ця модель не дасть стовідсоткових гарантій правомірного відшкодування ПДВ. Адже в більшості схем є "інтерес" фіскалів", - пише автор.

Детальніше читайте в статті Юлії Самаєвої ПДВ-прорахунок?