УЗ ДЕМОНСТРУЄ СИЛУ. І РОЗУМ…

Поділитися
На перший погляд, це дійство нічим не відрізняється від чергової виставки нової техніки, що почастішали останнім часом із подачі «Укрзалізниці»...

На перший погляд, це дійство нічим не відрізняється від чергової виставки нової техніки, що почастішали останнім часом із подачі «Укрзалізниці». Ті ж вишикувані у ряд яскраво розфарбовані колійні машини. Міністр транспорту з почтом і представники засобів масової інформації з різнокаліберною теле-, фото- й аудіотехнікою, що снують серед залізничників. Але занадто вже виставочні експонати гуркотіли й крутили всілякими своїми агрегатами. А пояснювалося все дуже просто: залізнична колійна техніка тут не демонструвала свою силу, а тривіально працювала. Цього разу не експонати приїхали до глядачів, а люди прибули на місце, де прокладалася швидкісна колія на магістралі Київ—Дніпропетровськ.

Залізнична техніка завжди вражала уяву своїми розмірами і затаєною до часу потужністю, прихованою під сталевим панциром локомотива. Або ж м’яким комфортом, що вгадується за прозорими фіранками пасажирського вагона. Але колійна техніка, як мовиться, це щось зовсім інше. Тут і розміри, і далеко не затаєна потужність, і ніби виставлене на загальний огляд хитросплетення вузлів, важелів, шлангів та патрубків таких самих велетенських розмірів. І все це одночасно рухається, крутиться, гримить — одне cлово, працює. Цілеспрямовано й методично у щось вгризаючись, щось копаючи, щось втягуючи в себе або кладучи на залізничне полотно. Причому всі ці машини спільного виробництва австрійської фірми «Плассер і Тойєр», але складені вже на Старокраматорському механічному заводі, виконують суворо визначені функції, пов’язані між собою єдиним технологічним ланцюжком. Скажімо, одна з них очищає старий баласт (просто — щебінь) і переплановує насип. Інша може замінювати шпали, поєднуючи це з функціями сінокосарки та грейфера. Третя вміє стабілізувати й ущільнювати щебінь. А сусідня — й геть унікальна (вона справді поки що єдина в країні) і скидається чи то на сталевого слона, чи то на величезний, як і все на залізниці, пилосос. І працює вона, власне, як пилосос: незамінна при прибиранні сміття і навіть щебеню, особливо на мостах, при входах у тунелі.

Але весь цей гуркіт і миготіння не даремні. Відразу після проходу всієї кавалькади рух на цьому перегоні відкривається із запланованою швидкістю 140 кілометрів на годину. А не через місяць обкатування й утрясання колії, як при звичайних досі роботах. І ще одна особливість: там, де працюють ці жовто-оранжеві монстри, не використовується ручна праця, без якої багато десятиліть на залізниці не обходилися.

А зовсім поруч, на традиційному виставковому місці уздовж платформ станції Київ-Московський, вишикувалися вагони та локомотиви — для них і прокладається, власне, ця новітня колія. До речі, ця вже традиційна виставка також була не зовсім звичайною. Оскільки тут виставлялися переважно зразки наймасовішого залізничного транспорту — електрички і дизель-поїзди.

Все зібране тут, за всіма технічними й людськими мірками, давно мало б бути переплавлене: вік окремих вагонів сягав тридцяти, а іноді й сорока років. Але ентузіазм та руки умільців вагонних і пасажирських депо всіх залізниць України продовжили життя вагонам і дизелям не на один десяток років. Ці викопні колишнього МШС одяглися в новітні залізо і пластик, увібравши в себе останні досягнення залізничного дизайну. Причому всі ці вагони відразу після виставки вирушають у рейси, а деякі представляють уже серійні (!) вироби. Як, наприклад, пасажирський вагон, модернізований у депо Бахмача, вже п’ятдесятий, починаючи з 2000 року.

А, скажімо, депо станції Ковель готується показати в недалекому майбутньому цілком новий вагон не так за віком, як за функціональною приналежністю. А буде цей вагон автомобільним. Тільки не тим, у якому з Тольятті везуть до нас незабутні «Жигулі». Це буде вагон спеціальної конструкції, пристосований для руху в пасажирському потягу, що потребує використання спеціальних візків, гальм та іншого устаткування так званого пасажирського типу. А перевозитиме він... автомобілі пасажирів, котрі прямують рейсом, наприклад, Київ—Львів. Так із технічного рішення народжується й нова послуга: ви виходите з вагона, а на привокзальній площі вас уже чекає ваш власний автомобіль.

На виставці було представлено й зовсім унікальні речі. Як, скажімо, електричка... з автопілотом. З його допомогою вибирається найоптимальніший режим руху, що позначається на економії електроенергії й водночас на безпеці: у випадку позаштатної ситуації поїзд може зупинитися, випереджаючи дії машиніста чи навіть без його участі.

А ось яскравий приклад плідної співпраці приватного підприємства і державної монополії. Науково-виробниче підприємство «РОСТ», крім надання нашим депо віконних блоків для проведення капітальних ремонтів, разом із Луганськтепловозом розпочало розробку нового дизель-поїзда, який за конструкторським і дизайнерським рішенням локомотива не має аналогів у світовій залізничній практиці.

Ніби підбиваючи підсумки виставки, міністр транспорту Георгій Кірпа узагальнив досвід залізничників України в забезпеченні нас, пасажирів, зручними і надійними засобами пересування у бік дач та інших рекреаційних місць. Так, у плані капітально-відбудовних ремонтів електричок і дизель-поїздів намітилася система, а самодіяльність практично звелася нанівець. Зростає й кількість цивілізованих потягів: уже сьогодні відремонтовано і випущено на магістралі близько 80% дизель-поїздів та понад 92% електричок. І це всього за три роки.

Щоправда, постає закономірне запитання: звідкіля ще недавно бідна залізниця бере гроші на всі нововведення та модернізації?

— Насамперед ми відмовилися від посередництва і бартеризації, — зазначив Г.Кірпа. — І тільки це дозволило нам отримати додаткових 7,2 млрд. гривень прибутку, з яких у скарбницю країни пішло 6,6 млрд.

Це ще раз доводить, що навіть при наших недосконалих законах можна вести господарську діяльність. І не тільки. Успіхи «Укрзалізниці» мають і цілком відчутний соціальний резонанс. Це й підвищення заробітної плати залізничникам протягом останніх трьох років більш ніж утричі. І перевезення безплатно вісім мільйонів дітей у канікулярний період. І соціальна допомога своїм пенсіонерам-залізничникам.

Одне слово, працювати можна. Треба тільки хотіти...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі