Уряд знайшов для України газ по 35 доларів. Але дорогою ціною

Газова війна змусила Європу замислитися про енергетичну незалежність. І, здавалося б, першою це мала зробити Україна. Тим більше що можливостей у нашої країни достатньо. Розвідані запаси газу становлять 1,38 трлн. кубометрів, чого за середньорічного споживання до 70 млрд. кубометрів вистачить на багато десятиліть.

Ще двадцять років тому Україна постачала газом майже всю європейську частину колишнього СРСР. Сьогодні газ власного видобутку забезпечує лише чверть українських потреб. Сам факт наявності чималих запасів передбачає, що вітчизняний газовидобуток має стати одним із пріоритетів економічного розвитку країни. Проте усе відбувається як завжди...

25 грудня Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) затвердила ціну продажу природного газу власного видобутку для низки українських видобувних компаній. Так, на 2009 рік на газ, видобутий «Укрнафтою» у спільній діяльності, вона становила від 278 до 292 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ. Ціни різняться залежно від родовища.

Нагадаю: відповідно до постанови Кабміну №41 від 8 лютого 2008 року НКРЕ уповноважена встановлювати ціну, за якою вітчизняні газовидобувачі продають газ НАК «Нафтогаз України». Весь газ власного видобутку, відповідно до законодавства України, направляється на забезпечення потреб населення, а газовидобувні компанії з часткою держави понад 50% продають його НАКу.

На минулий рік ціна продажу газу для «Укрнафти» була встановлена спочатку в розмірі 272,6 грн. за тисячу кубометрів, а через якийсь час навіть була знижена до 199,2 грн. (без ПДВ). У 2007 році вона становила 265,65 грн. за тисячу кубометрів (без ПДВ) і була знижена в результаті популістської соціальної політики уряду щодо забезпечення населення дешевим газом.

Якщо в 2008 році ціна продажу газу вітчизняного видобутку становила одну четверту від ціни імпортного газу (179,5 дол. за курсом 5,05 за тисячу кубометрів), то сьогодні їх порівняння виглядає цинічним. Під час жорстких переговорів із Росією Україна говорить про готовність сплачувати 205—210 дол. за тисячу кубометрів, а Росія наполягає на 450 дол. Курс долара, нагадаю, уже не 5,05 грн., а від 8
до 9. Тобто ціна на газ, яку українська держава встановлює для своїх видобувачів, у вісім-десять разів нижча за ціну на російський газ. З урахуванням курсу долара вона становить близько 35 дол. за тисячу кубометрів. Це, мабуть, найдешевший газ у світі!

Більш того, ця ціна нижча за економічно обгрунтовані витрати на видобування українського газу, рівень яких торік становив для «Укрнафти» 544,07 грн. за тисячу кубометрів. Прогнозне значення цього показника на 2009-й — 769,23 грн. за тисячу кубометрів. Щоб видобувні компанії могли інвестувати в розвідку і збільшення видобутку, рентабельність цього бізнесу має становити хоча б 10—15%. Це при тому, що стаття 3 закону про держбюджет на 2009 рік чітко встановлює, що ціна на природний газ власного видобутку «повинна забезпечувати покриття економічно обгрунтованих витрат видобутку й одержання прибутку».

Керівництво «Укрнафти» висловило обурення рівнем установленої Національною комісією регулювання електро­енергетики ціни на природний газ власного видобутку. «Компанія оскаржуватиме це рішення комісії в судовому порядку», — заявив помічник голови правління компанії Віктор Полубінський. На його думку, до суду, найвірогідніше, подадуть позови і партнери за спільною діяльністю «Укрнафти», зокрема «Карпатсь­кий петролеум корпорейшн», «Надра-Інвест», «Моментум Ентерпрайзес» і «Регал Петролеум», яким НКРЕ встановила близькі ціни на газ.

«З одного боку, держава Україна висловлює готовність купувати газ за ринковими цінами, які вимірюються сотнями доларів, тим самим сприяючи розвитку іноземних, у цьому разі російських нафтогазовидобувних компаній, з іншого — встановлюються «смішні», економічно необгрунтовані ціни на рівні 35—40 дол. на газ власного видобутку для вітчизняних компаній», — зазначає В.По­лубінський. На його думку, «складається враження, що все робиться цілеспрямовано для того, щоб остаточно зруйнувати нафтогазовидобувну галузь дер­жави».

Це при тому, що населенню газ продається за цінами, що як мінімум у півтора разу перевищують встановлені державою закупівельні ціни. Буває, цей газ реекспортується за європейськими цінами, забезпечуючи газотрейдерам максимальну маржу. Отримані гроші в кращому разі витрачаються на купівлю імпорт­ного газу, йдучи з країни на розвиток російських родовищ. А в гіршому — поповнюють чиїсь передвиборні каси.

А ще українські нафтогазовидобувачі одержали новорічний подарунок у вигляді коригувального коефіцієнта, який, як прогнозують експерти, однозначно збільшить ставку рентної плати за газ, що використовується для інших цілей, у тому числі для технологічних потреб. У Верховній Раді 25 грудня 2008 року з четвертої спроби було прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України» (щодо ставок рентної плати за природний газ). З такими підходами державних органів до фіскальної політики і з таким необ’єктивним формуванням ціни на газ для населення експерти давно передбачали повне згортання вітчизняного газовидобутку. Що, звісно ж, на руку нашому північному сусіду.

Про інший аспект енергетичної незалежності України — розширення експлуатації українськими компаніями вітчизняних газових родовищ, теж писали вже неодноразово. Так, уже понад рік Мінприроди не подовжує «Укрнафті» дію ліцензії на видобуток вуглеводнів на Микуличинському родовищі в Івано-Франків­ській області. За цей період тільки з цього родовища держава недоодержала близько 32 тис. тонн наф­ти з конденсатом, а також 34 млн. кубометрів природного газу.

Аналогічна ситуація склалася і на Середняківському газовому родовищі в Полтавській області. Тут втрати сягають десь 15 млн. кубометрів природного газу. Загалом через бездіяльність уряду втрати вуглеводнів «Укрнафтою», а отже, і державою за минулий рік становлять близько 42 тис. тонн нафти з конденсатом і 70 млн. кубометрів природного газу. Може, як у випадку із Сахалінським родовищем, чиновники готуються віддати ці майданчики «своїм людям»? У яких ці родовища із задоволенням викупить той самий «Газпром»?

Ще одним напрямом диверсифікації поставок вуглеводнів в Україну могло б стати повернення до аверсного використання нафтопроводу Одеса—Броди. Нагадаємо, ще 22 травня минулого року президент України Віктор Ющенко видав указ про створення міжвідомчої робочої групи з розробки плану заходів щодо переведення нафтопроводу в режим роботи за проектним напрямком зі збереженням рівня доходів від його використання. А 28 липня Рада національної безпеки і оборони України зобов’язала уряд перевести нафтопровід в аверсний режим до кінця 2008 року.

Наприкінці позаминулого року керівники нафтопереробних заводів «Нафтохімік Прикарпаття» і «Галичина» заявляли, що в них є узгоджені контракти на прокачування цією магістраллю на рік до 5 млн. тонн каспійської нафти, яка надходить з грузинського порту Супса. Уряд, що має сьогодні «синицю в руці» у вигляді реверсного прокачування нафтопроводом російської нафти на одеський термінал, замовчав тему прямого використання магістралі.

«Якщо держава почне використовувати нафтопровід Одеса—Броди в аверсному напрямку, ми одержимо результат, відчутний для кожного українця вже в 2009 році», — вважає народний депутат України Ігор Кріль. Він зазначає, що два українські нафтопереробні заводи можуть використовувати азербайджанську нафту, яка значно якісніша за російську. А отже, країна зможе одержати свій якісний і дешевий бензин або альтернативний вид палива у вигляді мазуту, який за нинішніх умов використовується досить активно.

Сьогодні зрозуміло, що справа не тільки в дешевому бензині, а й в елементарній диверсифікації поставок нафти в Україну. І не скористатися такою нагодою не можна. Не хочеться думати, що хтось в уряді налаштований дочекатися встановлення російського контролю над усією наф­тогазотранспортною системою України, після чого повернутися до аверсу нафтопроводу можна буде лише у разі команди з Москви.

У результаті всіх перипетій з невидачею ліцензій, збільшенням рентної плати і зниженням закупівельної ціни на газ, у 2008 році «Укрнафта» видобула 3,17 млрд. кубометрів газу. Це на 70 млн. кубометрів, або на 2,16%, менше, ніж 2007-го. Щоб компенсувати ці 70 млн. з імпортного газу, державі довелося заплатити 14 млн. дол. Дрібниця, але неприємно...

Виробничі показники діяльності ВАТ «Укрнафта» у 2008 році:

— видобуто 3057,2 тис. тонн нафти з конденсатом, що на 31 тис. тонн (1,02%) більше від запланованого (3026,2 тис.);

— видобуто 3165,8 млн. кубометрів газу, що на 122,7 млн. кубометрів (4,03%) більше від запланованого (3043,1 млн.);

— введено в експлуатацію 40 нових свердловин (27 нафтових і 13 газових), що більше від запланованого на 13 свердловин, а обсяги буріння становлять 103,5 тис. м;

— вироблено 183,3 тис. тонн скрапленого газу, що на 25,3 тис. тонн (16,01%) більше від запланованого (158,0 тис.);

— вироблено 254,8 тис. тонн легкої фракції, що на 11,5 тис. тонн (4,73%) більше від запланованого (243,3 тис.).