Україні потрібно змінитися, щоб асоціація з ЄС стала вигідною – Bloomberg View

Угода про асоціацію між Україною і Євросоюзом була настільки суперечливою, що навіть змусила колишню радянську республіку вступити в конфлікт з Росією, яка протестувала проти зближення Києва з Європою. Через кілька місяців після вступу угоди в дію здається, що вона поки більше вигідна ЄС, ніж українцям.

Але це не означає, що не варто було її підписувати. Але якщо Київ хоче отримати вигоду від вільної торгівлі, йому доведеться втілити деякі зміни вдома.

Про це на сторінках Bloomberg View пише оглядач Леонід Бершидський, нагадуючи, що переговори про асоціацію Україна вела з ЄС з 2008 року. І лише в 2012-му документ був готовий. Через рік після того, тодішній український президент Віктор Янукович не підписав його через тиск Москви, яка хотіла затягти Україну в євразійський проект Володимира Путіна.

Після революції і зміни влади новий український уряд все ж підписав угоду, попри війну з Росією. І от з першого січня 2016 року вона вступила в дію. Але перші підсумки вільної торгівлі навряд чи можна назвати позитивними для Києва. Згідно з офіційними цифрами України, обсяг торгівлі з ЄС за два перші місяці року дещо скоротився. При цьому український експорт зменшився більше, ніж імпорт.

Таким чином, виходить, що на тлі того, як Росія намагається створити проблеми Україні через її зближення з ЄС, угода з Європою також не рятує український зовнішньоторговельний баланс. На думку автора, це погані новини для країни, чий валютний резерв, який сьогодні становить 13,2 мільярди доларів, покриває лише три місяці імпорту.

Бершидський звертає увагу також на те, що ЄС вніс в угоду пункти про встановлення квот на деякі товари, які грають ключову роль для України. Таким чином вже до 1 квітня 2016 року квоти на безмитний експорт меду, цукру, круп, яблучного соку і зернових культур були вичерпані. Квоти на експорт етилового спирту теж. До 1 травня українські виробники експортували в ЄС стільки вівса, що подальше його ввезення теж буде вимагати сплати митних зборів. Також квот на пшеницю навряд чи вистачить на рік.

Окрім продуктів аграрного сектору Україна також експортує метали. Але угода про асоціацію майже не вплинула на цю статтю торгівлі, оскільки відколи Київ приєднався до СОТ, правила продажу були лібералізовані. На початку року ціни на сталь різко зросли, що дозволило українській гривні подорожчати у співвідношенні до долара. Крім того, експорт сталі повинен покращити торговельний баланс України за квітень. Хоча цифр ще поки немає. Хоча під кінець місяця ціни знову впали до рівня, який спостерігався в березні. Тож, на думку Бершидського, під кінець року показники торгівлі з ЄС будуть не втішними для України, тому що квоти на аграрну продукцію закінчаться, а збалансувати їх буде нічим.

Оглядач звертає увагу на те, що більшість подібних угод ЄС з біднішими країнами часто був на користь саме європейської сторони. Приміром, митна угода з Туреччиною від 1995 року не забезпечила турецьким фірмам рівний доступ до ринків, про вільну торгівлю з якими вів переговори Євросоюз. Туреччина не отримала доступу до контролю над виконанням угод. Впродовж наступних 20 років у Анкари був негативний торговельний баланс з Європою.

Але це пом'якшив великий потік європейських інвестицій в Туреччину. В 2014 році вони склали 64,9 мільярдів євро. В цей же час, турецька сторона інвестувала в ЄС лише 8,3 мільярди. Це дозволило Туреччині створити робочі місця і створити необхідну оцінку в експортних секторах, яка добре послужила їй на ринках за межами Європи.

Європейські бюрократи сказали українцям не чекати швидкої вигоди від угоди про асоціацію. Згідно з песимістичним прогнозом, який дав голова торговельного сектору в представництві Єврокомісії в Україні Ніколас Бурге, покращення наступить через 5-10 років. Оптимістичний прогноз, озвучений головою представництва Яном Томбінським, говорить про 2-4 роки. У всякому разі, європейським компаніям потрібен час, щоб відкрити Україну, здебільшого як джерело дешевої і відносно добре кваліфікованої робочої сили. Але Україна і не готова прийняти їх", - пише Бершидський.

Він додає, що якщо не брати до уваги війну в Донбасі, яку підживлює Росія, в країні існує масштабна корупція. А бізнес-клімат не сприяє тому, щоб отримати вигоду, якщо дотримуватися усіх нині існуючих правил.

Оглядач нагадує, що президент Петро Порошенко не поїхав на антикорупційний форум в Лондон через проблеми з просуванням в парламенті призначень на ключові посади. В Києві ж ходять плітки, що президента не буде в Лондоні тому, що його ім'я теж з'явилося в скандальних "панамських документах".

Поки немає доказів того, що Порошенко зробив щось протизаконне, але "панамські документи" вказали на дуже важливі проблеми в Україні. Зокрема, бажання українських еліт ховати гроші і бізнес в офшорах за межами рідної країни вказує на дуже високі податки, безпідставну регуляцію і незахищеність права власності. І тому не дивно, що 27% інвестицій в Україну надходять з відомого на весь світ "податкового раю" Кіпру. Або ж що Британські Віргінські острови, де власне і були виявлені офшорні компанії Порошенка, "вклав" в українську економіку стільки ж, скільки і Великобританія і значно більше, ніж Франція.

"Всі ці "інвестиції" - не іноземні насправді. Це гроші місцевих олігархів, серед яких і президент Порошенко", - пише оглядач.

Він додає, що Україна зможе отримати вигоду від угоди з ЄС лише тоді, якщо вона окреслить і втілить прозорі, розумні правила для європейських інвесторів. Інакше угода буде лише тягарем для торговельного балансу, який перешкоджатиме веденню бізнесу з Росії і захищатиме експорт з ЄС, а не з України.

У свою чергу, видання New York Times писало, що Україна робить сумнівні успіхи у використанні вигод від угоди з ЄС. Досі не зрозуміло, як далеко вглиб від українсько-польського кордону, де розташовані більшість іноземних заводів, зайдуть інвестори і яку вигоду зможе отримати економіка України.

В цей же час, Нідерланди досі не вирішили, як вчинять з результатами консультативного референдуму щодо асоціації між Україною і ЄС. В Європарламенті вказали на нездатність 0,6% населення ЄС вирішувати долю асоціації. Представники Європарламенту вказують на те, що результат референдуму в Нідерландах нагадує про необхідність взаємодіяти з громадянами, щоб інформувати і роз'яснювати переваги і характер угод. Вони підкреслили, що угода про асоціацію ЄС з Україною вже ратифікували 27 держав-членів ЄС, Європейський парламент, Верховна Рада України, а також схвалений обома палатами та урядом Нідерландів.