Україна має шанс стати європейським лідером за темпами залучення інвестицій. Міжнародний капітал чекає лише передбачуваності державної політики стосовно бізнесу

Позачерговий круглий стіл Всесвітнього економічного форуму, що пройшов у Києві 16—17 червня, — подія епохальна. Його учасники — представники найбільших світових і європейських інвесторів, керівники держав, міжнародних організацій — засвідчили щирий інтерес і величезну довіру, яку здобула нова, демократична Україна. І не лише довіру: протягом першого кварталу 2005 року обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України збільшився на 2,7%, до 382,2 млн. дол. Загальний обсяг залучених інвестицій на 1 квітня становив 8,8 млрд. дол., або 186 дол. у перерахунку на одного жителя України.

Серед великих іноземних компаній, акредитованих на «міні-Давосі» в Києві, — Nestle, Mіcrosoft, Oracle, Ernst&Young та інші. Не кажучи вже про представників більш як 50 українських компаній, у тому числі «Київстар», «Нафтогаз України», «Квазар-Мікро», «Інтерпайп» тощо. Загалом понад 200 делегатів!

Поділитися враженнями про київський «міні-Давос», а також своїм баченням проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну ми попросили Ігоря ЛИТОВЧЕНКА, президента компанії «Київстар», яка за сім років своєї роботи залучила понад мільярд доларів у найперспективнішу й найбільш високотехнологічну галузь вітчизняної економіки — телекомунікації.

— Чи відчули ви й ваша компанія зміни в інвестиційному кліматі після президентських виборів?

— Так, динаміка залучення іноземних інвестицій у першому кварталі 2005 року засвідчує певне поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Проте говорити про кардинальні зміни в кожній галузі наразі рано. На ринку мобільного зв’язку ситуація справді багатообіцяюча. Він добре пристосований до західних корпоративних стандартів, а за впроваджуваними технологічними інноваціями фактично не відстає від найрозвиненіших країн світу. Інвестори бачать, що на цьому ринку вітчизняні компанії успішно конкурують з іноземними, тому мають намір і надалі вкладати гроші в розвиток українських операторів зв’язку.

А якщо послідовно реалізовуватиметься обіцяний Віктором Ющенком курс на залучення й підтримку іноземних інвесторів, то інтерес іноземців до українського ринку мобільного зв’язку лише посилиться. Від цього виграють усі — інвестори одержать фінансовий прибуток, а залучені інвестиції дозволять операторам і надалі нарощувати потужності, знижувати тарифи та підвищувати якість послуг для своїх абонентів, громадян України.

Важливо, що це стосується не лише компанії «Київстар», а однаковою мірою й інших мобільних операторів. Якщо говорити про «Київстар», залучені нами інвестиції вже дали системний ефект. «Київстар» став першою українською компанією, що випустила й успішно розмістила корпоративні облігації, створює нові робочі місця, стабільно поповнює державний бюджет країни. За час нашої роботи ми поповнили його більш як на 645 млн. дол.

— Які сильні і слабкі сторони має наша країна в очах іноземних інвесторів?

— Глибоко переконаний, у жодному разі не можна захоплюватися обговоренням таких конкурентних переваг України, як дешева робоча сила чи географічна близькість до розвинених країн Заходу. Це екстенсивний шлях.

Україна й так має чималі ресурси для залучення іноземного капіталу. Ви здивуєтеся, але серед цих ресурсів я назву неймовірно велику свободу підприємництва, широкі можливості для вкладення капіталу й використання приватної ініціативи. Український бізнес, порівняно з багатьма європейськими країнами, менш обтяжений податками та соціальними зобов’язаннями.

Або візьмімо величезну потенційну ємність ринку, а також щонайширші можливості для впровадження технічних новацій. Україна може заощадити час на впровадженні нових технологій, оскільки науковий і кадровий потенціал наших компаній допоможе швидко пройти той шлях, на який розвинені країни світу витрачали цілі десятиліття. Навіть те, що в нашій країні телекомунікаційні мережі були розвинені слабше від європейських, — наш плюс: ми отримали можливість створити їх із нуля, із застосуванням усіх сучасних технічних нововведень. Тоді як багато європейських операторів змушені були сушити голови, як модернізувати тамтешні мережі без незручностей для абонентів. Також вони були обмежені застарілими інфраструктурними рішеннями.

— Чому іноземним інвесторам цікаво вкладати гроші в країну, що розвивається, якою, хоч-не-хоч, є Україна?

— Я цілком терпимо ставлюся до використання стосовно України поняття «країна, що розвивається». Називаючи європейські країни «розвиненими», хіба ми не вказуємо на те, що період розвитку в цих країнах уже закінчився? І що ці країни близькі до цілком протилежних процесів — стагнації й економічного вмирання? Сьогодні в європейських країнах фактично немає можливостей для ривка, для миттєвого використання приватної ініціативи. Пересічному європейцю важко заснувати бізнес, який характеризувався б негайним зростанням.

Пригадайте типову історію європейського підприємництва — малі крамниці й маленькі заводики, відкриті чиїмись дідусями, і довгі роки очікування й напруженої праці, аби домогтися їх процвітання.

Тому, попри те, що Україна не така багата, як Англія чи Франція, вона сьогодні може стати лідером Європи. Якщо не за обсягами залучених інвестицій, то за інтенсивністю їх приросту — точно. Тим більше що ми й так — регіональний лідер за темпами економічного зростання.

— Чого чекають інвестори від нової влади?

— Насамперед стабільності й передбачуваності політики державного втручання у функціонування вітчизняних ринків. Адже саме передбачуваність державного регулювання на ринку мобільного зв’язку вивела його в лідери із залучення інвестицій.

Як керівник компанії з іноземним капіталом, я можу стверджувати: незалежно від «національності» залучених коштів, інвесторам необхідна гарантія безпеки вкладів і недоторканності власності. Саме ці чинники лежали в основі успіху ринку мобільного зв’язку. Не бачу причин, чому б їм не «спрацювати» на інших ринках країни.

Крім того, хоч як це дивно звучить, інвестиції легше залучати на ринок із високою конкуренцією, а не на монопольний. Прозорість і конкуренція на ринку мобільного зв’язку зробили його одним із лідерів за обсягами залучуваних інвестицій.

І ще. Я, звісно, розумію, що перед Президентом та урядом стоять глобальні соціальні завдання і їх необхідно оперативно вирішувати. Проте якщо на великий бізнес «повісять» усі соціальні зобов’язання влади, то інвестиційна привабливість української економіки істотно знизиться. В усьому має бути міра.

Інакше кажучи, для того, щоб державна політика стосовно бізнесу була передбачуваніша, необхідно запровадити систему середньострокових орієнтирів і унеможливити відхилення від них. Як середньострокові орієнтири можуть використовуватися такі показники: розмір податкового навантаження для бізнесу, кількість утворюваних підприємств і кількість утворюваних робочих місць, темпи економічного зростання.

— Наскільки ефективна політика державного регулювання того ринку, на якому працює ваша компанія, — телекомунікаційного?

— Максимальна лібералізація ринку зв’язку й мінімізація державного регулювання дали ефект у більшості країн світу, і Україні цілком під силу повторити їхній успіх. Так, оператори з нетерпінням очікували призначення нового складу Національної комісії регулювання зв’язку. Так, у них виникло багато запитань до цього призначення. Але сьогодні на НКРЗ покладаються великі надії. Оскільки з її появою в різних регулюючих органів країни зникне спокуса втручатися — часто невиправдано — в управління ринком мобільного зв’язку.