Україна має встигнути до кінця року узгодити з ЄК усі регламенти для своїх продуктів

До кінця нинішнього року Україна в особі Держветфітослужби повинна переробити та адаптувати приблизно вісім-десять своїх регламентів до норм Євроосюзу, повідомив заступник голови выдомства Віталій Башинський в інтерв'ю ZN.UA.

Загалом, зазначив він, в рамках адаптації нормативно-правової бази, що формує й організовує роботу Держветфітослужби, "назбиралося десь 950 сторінок тексту, з обох сторін" - закони, юстовані накази, постанови та розпорядження.

При цьому він зазначає, що є "раціоналізатори", котрі для "прискорення" процесу адаптації радять основні євросоюзівські документи англійською, без перекладу, "механічно вкласти у гарну обкладинку з тисненими золотом українськими титулами".

"Тому, щоби захистити напрацювання Держветфітослужби, будь-які зміни у стратегії погоджуємо із Євросоюзом. І то, виключно у межах нашої компетентності" - каже Башинський.

Процес погодження обох законодавств відбувається шляхом gap analysis - порівняльного аналізу.

"Наприклад, ми намірилися навести лад у сфері сирого товарного молока. Порівнюємо українські норми із європейськими. Ті параметри, які ніколи не нормували, копіюємо із європейських постулатів. А існуючі адаптуємо, іноді піднімаючи планку безпечності та якості, або ж запроваджуємо нові методи дослідження" - розповів замглави Держветфітослужби.

В результаті була розроблена стратегія, яку слід затвердити на двосторонньому засіданні Комітету із санітарних і фітосанітарних заходів (SPS). Але зробити це можна лише після того, коли 28 країн-членів ЄС визнають нашу Угоду про асоціацію такою, що вступила у дію.

"Отоді ми спільно визначимо пріоритетні напрямки, частину з них віддалимо до 2016 р., а то й до 2018-го" - зазначив чиновник.

"Якщо вітчизняні експерти оберуть першочерговими молоко, свинину та яловичину, у такій послідовності і просуватимемо продукти на європейський ринок. Усе залежатиме від кон'юнктури" - додав Башинський.

Заходи SPS поширюються на добавки у харчових продуктах, забруднюючі речовини у них, на процедуру сертифікації у частині дотримання принципів продовольчої безпеки чи здоров'я рослин, методів обробки, дотримання санітарних вимог при імпорті, щодо маркування, прямо пов'язаних із безпекою харчування.

Виконання стратегії - це обов'язок України, прописаний в угоді. Щодо зони SPS - тієї частини, яка забезпечує нашу зовнішню торгівлю і яка на сьогодні є вотчиною суто Держветфітослужби, то календарного плану дій, погодженого з Єврокомісією, ми не порушуємо.

"До кінця нинішнього року нам належить переробити та адаптувати вісім-десять регламентів" - повідомив заступник голови відомства.

Башинський пояснив, що коли Верховна Рада прийме закон про корми, то похідним буде регламент із кормів. Ще один – щодо побічних продуктів тваринного походження, які переробляють на добрива: "Україна запроваджує категоризація, чого раніше взагалі не практикувала".

Таких категорій, зокрема, буде три. Перша категорія: побічні продукти від хворих тварин спалюємо на попіл. Друга: переробка з глибокою термічною обробкою із кінцевим виходом добрив. І третя категорія: утилізуємо, отримуємо м'ясо-кісткове борошно, яке можна використовувати у виробництві кормів.

Україна повинна пройти процедуру визнання статусу щодо хвороб тварин, інфекцій тварин та шкідників, регіоналізації/зонування, зон, вільних від шкідливих організмів, та зон, що охороняються від шкідників, розповідає далі Башинський. "У цьому контексті пріоритетними є класична чума свиней (один регламент), бруцельоз та блютанг великої рогатої худоби (один регламент)" - уточнив він.

При цьому він додає, що "не певен, що ми їх адаптуємо". І пояснює:

"В Україні щеплення проти класичної чуми свиней (КЧС) обов'язкове, тоді як Європа забороняє імпорт худоби, що пройшла вакцинацію. Тобто, великотоварні комплекси з виробництва свинини, відмовившись від обов'язкового щеплення проти КЧС, не зможуть експортувати продукцію до тих країн, де ця процедура обов'язкова. До Росії, наприклад…"

Подробиці читайте у матеріалі Володимира Чопенко "Українські харчі на європейському столі не з'являться, якщо Україна втратить статус країни епізоотичного благополуччя" в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".