Україна допускає повторну реструктуризацію держборгу в разі погіршення ситуації

Україна здатна буде обслуговувати свої зобов'язання в рамках реструктуризації боргу, якщо реальне зростання ВВП буде перевищувати 4-6% на рік. Однак у випадку складної ситуації країна може піти ще на одну реструктуризацію боргу, заявила міністр фінансів Наталія Яресько.

"Якщо країна, вибачте, в якійсь складній ситуації, Боже борони, щоб агресія на сході, наприклад, погіршилася, Україна завжди має можливість, як будь-який боржник, знову провести реструктуризацію боргів. Ви бачите, що з Грецією було недавно: ні раз, ні два так роблять", - сказала вона, представляючи у Верховній Раді пакет законопроектів щодо реструктуризації боргу.

Неголосування означає дефолт

Якщо Верховна Рада не проголосує сьогодні за пакет законопроектів по реструктуризації держборгу, Україні доведеться оголосити фактичний дефолт, заявив дремьер-міністр України Арсеній Яценюк, виступаючи в парламенті в четвер, 17 вересня.

"Голосування за цей пакет – це означає голосування за економічне зростання країни, за приплив іноземних інвестицій, за створення нових робочих місць... Голосування за реструктуризацію та списання боргів дає країні додатковий фінансовий ресурс. Неголосування за цей пакет означає фактичне оголошення дефолту, і це означає, що українські громадяни не зможуть отримати підвищення соціальних пільг, стандартів", - сказав він.

Найкращих умов для Росії не буде

Прем'єр знову запропонував Росії прийняти умови реструктуризації, підкресливши, що "кращих умов не буде".

"Кращих умов реструктуризації для Росії не буде. Чи приймаєте ці умови, або інших умов РФ не отримає", – заявив він.

Росія залишається єдиною країною, яка виступила проти реструктуризації, і вимагає повного погашення боргу, тоді як МВФ і всі країни G7 підтримали угоду України з кредиторами.

27 серпня Україна домовилася з кредиторами про списання 20% держборгу в рамках реструктуризації зовнішнього комерційного боргу на суму близько $ 19,3 млрд. Домовленість досягнута не з усіма кредиторами, а тільки зі спеціальним комітетом, які контролюють близько $ 9 млрд.

Передбачається, що Україні буде негайно списано 20% основного боргу, а терміни погашення решти суми будуть відсунуті на чотири роки – з 2015-2023 на 2019-2027.

Для цього замість існуючих 14 випусків єврооблігацій із середньозваженою купонною ставкою 7,22% річних будуть випущені дев'ять приблизно рівних за обсягом нових випусків доларових єврооблігацій, погашаються щорічно в 2019-2027 рр., зі ставкою купона 7,75% річних. Нараховані відсотки до запланованої дати випуску за існуючими паперів будуть капіталізовані у нові єврооблігації.

Крім цього, власники єврооблігацій пропорційно своїй частці у сумарному реструктуризируемом борг отримають 20-річні державні дерривативы. Платежі по них будуть здійснюватися у грошовій формі в доларах США в залежності від динаміки зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Якщо приріст ВВП за рік буде нижче 3%, виплат по паперах не буде. У випадку, якщо приріст реального ВВП складе від 3% до 4%, виплата за паперів складе 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4% – то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%.

Зазначені умови щодо держдеривативів будуть діяти тільки після того, як номінальний ВВП України зросте в 1,5 рази і досягне $ 125,4 млрд (поточний прогноз МВФ за показниками ВВП на 2019 рік). Крім цього, в 2021-2025 рр .. виплати за VRI будуть обмежені 1% ВВП.

Кабмін постановив, що "оголошення про обмін [облігацій] буде розпочато до 15 вересня, і в будь-якому випадку – до 23 вересня", коли настає термін погашення єврооблігацій на $ 500 млн.

Як писав Юрій Сколотяний ZN.UA статті "Відкладено на (без)перспективу", домовившись про часткове списання і чотирирічну відстрочку виплати значної частини зовнішнього держборгу, уряд забезпечив собі і країні тимчасовий перепочинок. Не скориставшись яким, для кардинального нарощування інвестицій, Україна в черговий раз прирікає себе на животіння серед країн третього світу у центрі Європи. "На жаль, розраховувати на більший, ніж так званий відновлювальний, ріст на "відскоку" багатостраждальній вітчизняній економіці поки не доводиться", - пише автор.