У рік по сходинці? Україна піднялася на одну позицію у світових координатах людського розвитку

Програма розвитку ООН (ПРООН) 27 листопада представила чергову, уже 18-ту щорічну «Доповідь про розвиток людини 2007/2008», включаючи і її російськомовне видання. Презентація доповіді відбулася в більшості країн світу. У Бразилії її представляв генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, який здійснював поїздку країнами Латинської Америки. А в Києві з основними положеннями цього документа представників ЗМІ ознайомив координатор системи ООН і постійний представник ПРООН в Україні пан Френсіс М. О’Доннелл. Як і в попередні роки, це солідне 385-сторінкове видання складається з двох частин. Перша — текстова на 220 сторінках — називається «Боротьба зі змінами клімату: людська солідарність у розділеному світі» і присвячена глобальній та дуже актуальній для всіх країн світу проблемі. Друга, з якою «ДТ» уже впродовж кількох років намагається знайомити своїх читачів, включає 35 таблиць із статистичними даними щодо соціально-економічного розвитку 177 країн, регіонів, груп.

З таблиць другої частини доповідей ПРООН найбільший інтерес для громадськості, ЗМІ та органів влади становить узагальнююча таблиця індексу розвитку людського потенціалу (його ще називають індексом людського розвитку). У ній за спеціальною формулою зведено воєдино чотири найважливіші показники: очікувана тривалість життя при народженні, рівень письменності дорослого населення (віком 15 років і більше), сукупний валовий коефіцієнт охоплення населення середньою і вищою освітою й оцінка в доларах США показника ВВП на душу населення за паритетами купівельної спроможності національних валют.

Цей індекс охоплює майже всі країни світу, за винятком 15 найдрібніших (таких, як Андорра, Ліхтенштейн, Тувалу), а також тих, стосовно яких відсутні будь-які достовірні статистичні дані (Афганістан, Ірак, КНДР, Сомалі). З огляду на те, що узагальнюються дані не тільки щодо розвинених країн, а також країн, що розвиваються, в індекс включено не надто актуальний для України і майже всіх розвинених країн, але першочерговий для держав, що розвиваються, показник письменності населення. У більшості розвинених країн цей показник навіть не включають до програм національних переписів населення, що є основою для його визначення, і умовно приймають у 99,0%.

Очевидно, що в цьому індексі немає таких далеко не другорядних показників, як рівень зайнятості (або безробіття) і, наприклад, політичної свободи. Адже перший із них дуже складно визначити в багатьох країнах, що розвиваються, а другому важко знайти кількісне вираження.

У зведеному індексі чотири згадані компоненти (субіндекси) зводять у загальний за спеціальною формулою. Теоретично він може коливатися по країнах в інтервалі від 1,000 до 0,000. Та фактично за розрахунками за 2005 рік, розміщеними у цій доповіді, він коливається між 0,968 (Ісландія і Норвегія) і 0,336 (Сьєрра-Леоне). Місця країн (рейтинг) наводяться в порядку зменшення їхніх зведених індексів.

Взагалі-то, більш значущою є величина індексу, а не рейтинг країн. Місця важливіші, скажімо, на Олімпійських іграх чи першості світу з футболу. Однак на практиці, особливо в ЗМІ, увагу зосереджено найчастіше на рейтингових показниках. Країна може за рейтингом посідати, наприклад, 25-те або 35-те місце, але якщо її індекс відрізняється від індексу країни, яка лідирує в цьому рейтингу, на 2—3%, то загальні показники людського розвитку в цих країнах практично однакові.

У таблиці наведено взяті з останньої доповіді ПРООН компоненти зведеного індексу по Україні, країнах із найвищими і найнижчими індексними показниками, наших сусідах, найбільших розвинених країнах і країнах, що розвиваються, а також світові та деякі групові результати.

Уперше за сім останніх років змінився рейтинговий «лідер» за ІЛР. Ісландія очолила рейтинг, а Норвегія, яка посідала перше місце впродовж шести років, перемістилася на другу позицію. Хоча обидві ці країни мають однаковий коефіцієнт ІЛР — 0,968, але за однакової кількості «очок» ПРООН віддає пріоритет тій країні, в якій вищий показник тривалості життя. Певне, якби існувала можливість визначати компоненти цього індексу точніше, то на першій позиції був би Люксембург, який посідає 18-ту рейтингову позицію. Ця країна має дуже високий показник ВВП на душу населення (за паритетами купівельної спроможності) — 60220 дол. США — за рахунок банківського сектора економіки. Це приблизно в півтора разу більше, ніж в Ісландії та Норвегії. Однак значна частина студентів Люксембургу з його півмільйонним населенням змушена навчатися у вузах сусідніх країн, тому що за такої невеликої кількості населення неможливо забезпечити освітній процес за всіма необхідними для країни спеціальностями. Тому показник валового охоплення навчанням у Люксембурзі нижчий, ніж у сусідніх країнах із більшою кількістю населення — Франції, Німеччині, Бельгії, Нідерландах.

Україна порівняно з попереднім роком «просунулася» на одну рейтингову позицію — із 77-го на 76-те місце. Її сусіди — зверху (75-та позиція) Колумбія, в основному відома в нас за хорошою кавою і масштабною наркомафією. А знизу на 77-й позиції взагалі маловідома Самоа з крихітним двохсоттисячним населенням. Ця країна ненабагато поступається Україні за показником ВВП на душу населення, але тривалість життя в ній на три роки більша, ніж у нас.

Україна, маючи дуже високий показник письменності дорослого населення і непоганий показник валового охоплення навчанням (у 1,3 разу перевищує середньосвітовий), погано виглядає на світовому тлі за ВВП на душу населення — лише 6848 паритетних доларів. Це, на превеликий жаль, на 28% нижче навіть середньосвітового показника. У 2005 році ВВП в Україні не досяг ще навіть 2/3 (тільки 62,7%) рівня докризового 1990-го. І за цим найважливішим макроекономічним показником ми перебуваємо, за даними ПРООН, на незавидному 85-му місці.

Ненабагато кращий у нас і показник тривалості життя. Він в нас за даними, які наводяться ПРООН, становить лише 67,7 року. Це трохи менше за наші національні показники, які не викликають сумнівів, — 68,0 років. Уже в 11 країнах світу тривалість життя перевищує 80 років, ще в 36 країнах вона перебуває в інтервалі між 75,1 і 80,0 роками й у 50 — між 70,1 і 75,0. Ми за цим показником навіть із урахуванням наших національних даних лише на 110-му місці. З країн Європи показник тривалості життя нижчий, ніж в Україні, лише в Росії (65,0 років).

Насамкінець хотілося б висловити побажання, щоб Представництво ПРООН в Україні відновило підготовку національних доповідей про людський розвиток. А їхня підготовка не вирізнялася особистим ставленням до їхнього видання представників ПРООН у нашій країні, які міняються через кілька років. Раніше національні доповіді публікували щороку, і Україна була одним із піонерів у їхній підготовці. Та в останні роки ця робота призупинилася без будь-яких об’єктивних причин, хоча більшість сусідніх з Україною країн регулярно продовжують їх випускати. Серед них, мабуть, варто виокремити дуже хороші національні доповіді Польщі.

Знаючи заздалегідь, якою буде тематика наступної доповіді про людський розвиток ПРООН, можна було б докладно висвітлити її в національній доповіді, а також включити інші актуальні розділи. Принципово важливо, що національні доповіді готують неурядові організації та експерти, тож за багатьма аспектами це дає змогу більш об’єктивно, збалансовано, різнобічно і, за необхідності, більш критично висвітлювати в них цю проблематику.