«ЦЬОМУ ДАМ, ЦЬОМУ — НЕ ДАМ...» У КРИМУ ОДНОЧАСНО ЙДУТЬ ДВА БЮДЖЕТНИХ ПРОЦЕСИ...

Бюджет 2000 року добре запам’ятався кримським депутатам: затвердивши його ще в серпні 1999 року, вони навіть 20 грудня 2000-го змушені були вносити останні поправки. Не кажучи вже про те, що 8 грудня Президент України Леонід Кучма взагалі скасував кримське рішення про бюджет автономії на останній рік тисячоліття. Однак проблема в тому, що складати бюджет автономії на 2001 рік депутати кримського парламенту почали не менш ревно, що обіцяє в майбутньому... такий само «успіх».

Як уже повідомляло «ДТ» (див. № 24), Верховна Рада України в бюджеті країни затвердила основні параметри й бюджету автономії: він зріс у 1,5 раза і становить 751,9 мільйона гривень. Предмет суперечки наразі в тому, що ці мільйони кожна гілка влади — Верховна Рада Криму зі свого боку, а уряд — зі свого — ділить на власний розсуд. А оскільки, з політичних та економічних причин, контакту між цими двома гілками в Криму давно немає, то на півострові дано старт двом бюджетним процесам.

«При формуванні республіканського бюджету на 2001 рік має бути максимально закладений соціальний підхід», — заявив Леонід Грач. Як повідомляє його прес-служба, він «дав доручення голові профільної комісії Людмилі Золотовій розпочати відповідну роботу, наголосивши, що «соціальна сфера через економічну має відчути полегшення». Кримський лідер заявив, що «в існуючих правових економічних умовах треба повести роботу на зближення місцевих бюджетів із загальнокримським. Міста й райони мають отримати максимально призначену їм кількість бюджетних коштів. При формуванні республіканського бюджету владі автономії не слід «тягти ковдру на себе».

Леонід Грач підкреслив, що слід проаналізувати наявні постанови з фінансування тих чи тих об’єктів, на основі яких розробити загальний документ і визначитися з першочерговістю виділення бюджетних коштів. Також треба поставити за мету збільшення коштів, виділених на облаштування депортованих народів у відповідній програмі, збільшивши вказану суму з 11,5 до 15 мільйонів гривень, але при цьому бюджет затверджуватиметься за наявності конкретного переліку, як саме розподілять гроші. Причому це має бути відомо не через півроку після затвердження бюджету, як, наприклад, торік, а до початку розгляду бюджету на сесії. «За розпорядженням голови парламенту буде створено робочу групу, яка працюватиме над формуванням бюджету з боку Верховної Ради Автономної Республіки Крим», — ідеться в повідомленні прес-служби спікера парламенту.

Як бачимо, це один погляд на формування бюджету автономії на 2001 рік. І хоча в ньому немає попередньої вимоги «залишити в Криму всі зібрані на його території податки», але немає також і загального бачення того, як саме по-науковому має формуватися бюджет. Немає згадки про нормативи, потреби, замість них — вольове рішення: стільки — сюди, стільки — туди. А чому на програму депортованих саме 15, а не, скажімо, 18 чи 20 мільйонів? Чому 11,5 — мало, а 15 — те, що треба? Запитання без відповіді...

Зі свого боку, проект бюджету Криму на 2001 рік, уже розроблений Мінфіном за дорученням парламенту на основі зарахування, як і раніше, всіх зібраних в автономії податків і поданий урядом парламенту, за дорученням Сергія Куніцина відкликано назад. Мінфін почав розробляти новий його варіант — тепер на основі загальнодержавного закону, а не побажань кримських депутатів. Сергій Куніцин сказав, що новий варіант бюджету обговорять на нараді регіонів Криму, в ньому врахують усі побажання міських голів та глав районних адміністрацій.

І відразу ж після прийняття бюджету країни уряд автономії (але без участі Верховної Ради) скликав координаційну раду, до якої увійшли 11 представників регіонів. Її засідання завершилося підписанням протоколу, що містить основні параметри бюджету Криму вже з погляду Мінфіну та регіонів. Новий кримський бюджет має бути бездефіцитним і «мати соціальну спрямованість» (порівняйте з установкою парламенту). Далі все пішло по-науковому: дохідна частина бюджету регіону має розраховуватися на основі індексу його податкоспроможності, визначеного на базі фактичних надходжень у бюджети за три попередніх роки, а видатки місцевих бюджетів — на основі інтегральних показників на кожного споживача (жителя, учня, одержувача соціальних послуг і так далі).

Мінфін передбачив, що місцевим бюджетам, окрім частини, вже закріпленої за ними законодавчо, будуть передані ще 20% ПДВ, 20% акцизу на вітчизняні товари, 40% податку на доходи громадян. Їм же планується передати і не менше 50% надпланового збору акцизу та податку на прибуток підприємств. Крім того, координаційна рада вирішила, що до 2%відсотків обсягу місцевих бюджетів залишаться у спеціальному «нерозподіленому резерві», а в загальнокримському бюджеті будуть централізовані витрати з оплати пільг і субсидій за енергоносії, житлово-комунальні послуги за рахунок субвенцій із держбюджету. Рада підтвердила також «виключне право Ради міністрів на розподіл капітальних вкладень»...

Відповідно до закону України про бюджетну систему, бюджет автономії має розроблятися Мінфіном та урядом, а остаточно затверджуватися парламентом Криму. І в принципі незрозуміло, чому за цю специфічну справу береться планово-бюджетна комісія Верховної Ради, а тим більше спеціальна «робоча група». Адже документ, як це вже було 2000 року, може легко опротестувати уряд через порушення згаданого закону. Але, крім цього пункту, уже зараз неважко назвати й інші, що здатні загострити протистояння.

Почати можна з того, що парламенту й уряду автономії вже два роки не вдається узгодити свої концепції бюджетів, їхню філософію, і хоч би як був складений бюджет урядом, кожна комісія парламенту урізатиме фінансування «чужим» і додавати «своїм» галузям, як це і було 2000 року: сільськогосподарська — на сільське господарство, екологічна — на екологію, з охорони здоров’я — на медицину і так далі.

По-друге, вже намітилася боротьба за фінансування органів влади: як відомо, уряд Криму наступного року має намір значно скоротити кошти на утримання парламенту автономії та його органів, наприклад, рахункової палати. Депутати вже дали зрозуміти, що прагнутимуть іншого і зміцнюватимуть саме рахункову палату.

По-третє, під виглядом боротьби за прозорість бюджету парламент, з одного боку, почне, у буквальному значенні слова, чіплятися до кожної «підозрілої» статті, приміром до фонду розвитку, який непогано себе зарекомендував у попередніх бюджетах, з другого — вимагатиме від Мінфіну практично за кожною статтею докладних кошторисів: скільки, кому, коли, навіщо? Передусім це стосуватиметься субсидій на програму репатріації депортованих, як це було 2000-го. Але, оскільки за багатьма статтями скласти докладний кошторис дуже важко, уряд, швидше за все, звинуватять у намаганні шахраювати та приховувати кошти.

По-четверте, притчею во язицех стане частка місцевих бюджетів. Обидві сторони вже розгорнули боротьбу за її збільшення. Початковий розподіл у пропорції 63% республіці, 37% — місцевим бюджетам, безперечно, буде переглянуто: до цієї боротьби приєднується дедалі більше структур. Якщо уряд навертає на свій бік міських голів і глав районних адміністрацій, то парламент спирається переважно на значно чисельнішу, створену при спікері Асоціацію органів місцевого самоврядування.

Втім, прогнози — справа невдячна. Але протистояння, підтверджуючи заяложену тезу про те, що світом керують гроші, в кожному разі розгориться неабияке. Відповідаючи на запитання «Дзеркала тижня», чи вдасться скоординувати і з користю для справи об’єднати ці два бюджетних процеси в один, глава уряду Сергій Куніцин оптимізму не виявив. Він сказав, що уряд виходить із закону про бюджетну систему й залучає до роботи над бюджетом планово-бюджетну комісію парламенту. А спікер створив не передбачену законом робочу групу. Можливість того, що її позиції вдасться узгодити з позиціями Мінфіну, дуже мала, бо примирити антиподи ще нікому не вдавалося, і, до того ж, позиція та інтереси цієї робочої групи досі не прояснилися. Цілком можливо, що вона пред’явить до бюджету свої, поки що нікому не відомі вимоги. У Криму все можливо. І триватиме це принаймні до лютого. Або й до березня...