ЦІНА ГРОШОВИХ РЕСУРСІВ — ЦІНА ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВИ

Гроші дешевшають, але не так швидко, як цього бажає уряд

У травні і уряд, і Президент знову порушили питання здешевлення банківських кредитів. Президент навіть заявив, що для успішного існування української економіки необхідна ставка по кредитах не вища 20%, піднявши тим самим планку КМ, представники якого ще з лютого наполегливо радили банкам знизити вартість кредитних ресурсів до 25%. Тим часом зрозуміло, що Національний банк не піде на конфлікт із вітчизняними банками. У НБУ добре знають, що тенденції зниження відсоткових ставок по кредитах реально є, проте адміністративними методами прискорити цей процес не вдасться.

Багато банкірів підтримують політику Нацбанку, спрямовану на зниження кредитних ставок. Та вони не впевнені, що НБУ зможе вільно й на тривалий термін надавати необхідні кошти. Різко ж знижувати депозитні ставки з метою здешевлення ресурсів українські банки не наважуються. В умовах досить жорсткої конкуренції банкіри побоюються, що якщо якийсь банк почне знижувати ставки, то може початися відплив клієнтів до інших банків.

Сьогодні внесок банківської системи в економіку країни значний, більше того — він динамічно зростає. Частка кредитів у структурі активів банків зросла до максимального рівня — 53%. За оцінками Нацбанку, лише в квітні обсяг кредитів, виданих комбанками суб’єктам господарювання, зріс на 400 млн. грн., до 30,1 млрд. грн. У тому числі гривневі кредити за квітень зросли на 100 млн. грн., до 16800 млн.грн., кредити в іноземній валюті, перелічені НБУ в гривневий еквівалент, збільшилися на 300 млн. грн., до 13300 млн. грн. Значно зросли довгострокові кредити.

Щоправда, ставка 25% для сільгоспвиробників, на якій наполягав КМ, була досягнута лише умовно. Цього року комбанки кредитують аграріїв здебільшого за ставками понад 28%. Проте чимало аграріїв отримали кредити під 25% і навіть дешевше. Пощастило, приміром, клієнтам «Укрсоцбанку», який прийняв рішення про адресне зниження ставок для сільського господарства до 25%. За тією самою ціною кредитувалися й аграрії, які підтвердили свою репутацію в співробітництві з АППБ «Аваль». Багато питань вирішувалися і на місцевому рівні. Приміром, уряд Криму домовився з місцевими комбанками та філіями центральних банків установити кредитну ставку для аграріїв не більше 25% річних.

Відповідно до даних НБУ, середня відсоткова ставка по кредитах із 15 січня по 13 травня 2002 р. знизилася на 2,27 відсоткового пункту (з 29,67% до 27,4% річних), тоді як по депозитах — на 2,65 в.п. (із 10,95% до 8,3% річних). Проте говорити про середньозважену відсоткову ставку по банківській системі — все одно що обговорювати «середню температуру по лікарні». Ставки мають чималий розкид залежно від валюти, регіону, надійності клієнта, терміну та умов договору і ще безлічі чинників. І все-таки реально вони залежать від одного — «ринкової ціни на гроші».

Основним ресурсом банків на сьогодні є вклади фізичних осіб. Довіра населення до банківських депозитів зростає. Строкові вклади фізосіб становлять 72% від усіх вкладів. У першому кварталі 2002 р. кошти в банках збільшувалися в основному за рахунок фізосіб — їхні вклади зросли на 1450,3 млн. грн., або на 13%. При цьому населення віддає перевагу депозитам у національній валюті, які становлять майже 59,1% загальної суми вкладів. Реально запропоновані багатьма банками ставки по гривневих депозитах для фізосіб на сьогодні становлять від 20% до 25% річних. Середньозваженою ставкою для корпоративних клієнтів вважається 16—18% річних за піврічні ресурси в гривні та 6—8% річних — в іноземній валюті.

На сьогодні наявні об’єктивні чинники зниження депозитно-кредитних ставок. Насамперед це безпрецедентно низький рівень інфляції. За п’ять місяців поточного року інфляція в Україні становила 0,0%. Експерти, втім, прогнозують, що літньої пори очікуване підвищення цін на нафтопродукти та комунальні послуги призведе до значного зростання рівня інфляції. Наскільки вони мають рацію — покаже час. Проте є підстави припускати, що нинішнього року підвищення цін на бензин і ПММ не призведе до різкого стрибка цін на інші товари. До того ж і саме подорожчання нафтопродуктів, викликане підвищенням Росією експортних мит на нафту, буде згладжене конкуренцією між російськими постачальниками, яка зростає. Прогнозувати роль чинника підвищення комунальних послуг практично неможливо через його політико-адміністративний характер.

Не менш значний і факт разючої стабільності національної валюти. Навіть найсміливіші оптимісти помилилися. Зусиллями НБУ та експортерів, які періодично завалюють валютний ринок доларами, гривня залишається як ніколи стабільною. У результаті клієнти вважають за краще класти гроші на гривневі депозити, а кредити брати валютні, і бажано іноземні.

Грошові вливання з-за кордону, хай поки що й не дуже істотні, змушують банкірів серйозно замислитися про ставки. Аналізувати фінансову експансію західних країн поки що рано, хоча підвищення кредитних рейтингів України й веде до поступового підвищення кредитних лімітів західних банків. Зате фінансові ресурси нашого східного сусіда явно шукають собі застосування в українській економіці. За оцінками ряду експертів у фінансово-кредитній системі, російський капітал може вийти на рівень, який перевищує показники інших іноземних банків в Україні. Останнім часом на український банківський ринок вийшли чотири російських банки (НРБ, «Альфа-Банк», «Петрокомерцбанк», «Зовнішторгбанк»). Лише банк «НРБ-Україна» вже прокредитував підприємства на 20 млн. дол., а якщо долучити «Альфа-банк Україна», «Петрокомерцбанк», то обсяги кредитування перевалюють за 50 млн. дол. І це досить дешевий ресурс, порівняно з тим, який надають українські банки. Російські банківські структури в Україні обслуговують близько 70% підприємств, пов’язаних із Росією, і майже 30% стратегічно важливих українських підприємств. На жаль, останнім часом помітна тенденція переходу клієнтів з українських банків до російських банківських структур, які прийшли на ринок. При цьому залучення української клієнтури здійснюється переважно за рахунок дешевих кредитів.

У ситуації, що склалася, вартість гривневих ресурсів не влаштовує не тільки національні підприємства, а й самих банкірів. Висока ціна грошей призводить до пасивності клієнтів, вони вдаються до послуг банків лише у разі крайньої потреби. Зниження ж ставок може реально сприяти швидкому зростанню кредитних портфелів і динамічному розвитку банківської системи. Та знизитися повинні і кредитні, і депозитні ставки, причому бажано одночасно й плавно.

Зараз банкіри говорять про зниження ставок дуже обережно. Про зменшення ж вартості кредитів на 2—4% річних говорять переконливо, правда, не називаючи при цьому термінів. Швидше за все, ставки по гривневих депозитах і кредитах протягом літа в середньому опустяться до 18% і 25% відповідно. А далі можна буде подумати й про планку, поставлену Президентом. Проте не слід забувати про головне: ціна грошових ресурсів — це ціна довіри людей до держави. А довіру, як відомо, важко завоювати, але дуже легко втратити.

Коментар банкірів

Олена Ліпська, провідний спеціаліст відділу кредитування фізосіб «Укрсоцбанку»:

— Банк веде гнучку відсоткову політику залежно від ситуації на ринку кредитування. У середньому ставки по кредитах у нашому банку знизилися з початку року на 2%. Крім того, правління ухвалило рішення про зниження кредитної ставки для vip-клієнтів і всіх сільгоспвиробників до 25%.

В’ячеслав Бакал, начальник відділу кредитування «Індексбанку»:

— Ставки протягом 2002 року знизилися приблизно на 5%. На сьогодні ми поки що не бачимо передумов їх подальшого зниження для нашого банку. Усе залежить від ціни на ресурси.