Центробанки перейшли в наступ

Поділитися
Зрозуміло одне: значного прямого впливу на економіку (і вже тим більше в недалекому майбутньому) заходи, яких вживають центробанки, не матимуть.

Невизначеність на світових фінансових ринках зберігається. Ні наміри Європейського центрального банку, спрямовані на стабілізацію ринків, ні рішення Федерального резерву поки що не змогли справити серйозного позитивного впливу на довіру інвесторів. Невідомість завжди лякає. А у випадку з поточним станом справ у світовій економіці плани центробанків ще й насторожують.

Федеральний резерв: хід конем

Федеральний резервний банк США (ФРС), на який покладали великі надії, зміг таки здивувати ринки. Очікувалося, що він урочисто оголосить про початок третього раунду кількісного пом’якшення (QE3) в обсязі 500- 600 млрд. дол. Однак ФРС зробив хід конем і у четвер, 13 вересня, заявив, що поповнить свій портфель довгострокових цінних паперів іпотечними облігаціями, які викуповуватимуться щомісяця на суму в 40 млрд. дол. Більш того, очевидно, за прикладом європейського візаві, програма викупу не має певного строку і працюватиме доти, доки економічні прогнози не поліпшаться, а безробіття суттєво не знизиться.

Таким чином, глава ФРС Бен Бернанке продовжує розширювати асортимент нетрадиційних методів для боротьби з безробіттям, яке з лютого 2009 року залишається на рівні вище 8%. На щорічному симпозіумі у Джексон-Хоулі, що відбувся наприкінці серпня, пан Бернанке заявив, що ситуація з безробіттям у країні викликає особливі побоювання. Згідно з опублікованими у четвер економічними прогнозами, регулятор очікує, що до кінця 2012 року безробіття залишиться в діапазоні 8-8,2% (як прогнозувалося у червні). Прогнози на 2013-й теж не дають особливих приводів для оптимізму.

Програма QE3 уже встигла викликати критику з боку деяких республіканців, які вважають, що політика Бернанке підриває авторитет центробанку і при цьому практично не підтримує економіки, а мала б… Просто вони (республіканці) уміють рахувати. Для того щоб побачити позитивний результат дій регулятора, рівень безробіття має знизитися хоча б до 7%, на що в найближчому майбутньому розраховувати не доводиться. Якщо припустити, що 7-відсоткового рівня вдасться досягти десь у 2015 році (більш-менш реальний строк), то до того моменту Федеральному резерву доведеться викупити облігацій приблизно на 1,44 трлн. дол. (по 40 млрд. щомісяця протягом трьох років). Отже, обсяг програми еквівалентний першому раунду кількісного пом’якшення (QE1), тільки розтягнутий у часі.

Якщо згадати про програму підтримки економіки за назвою «операція Твіст» (обсягом в 667 млрд. дол.), запущену в липні, то сумарні щомісячні витрати на придбання боргових паперів становитимуть майже 85 млрд. дол. Це як мінімум до кінця поточного року. Програму QE3 мали запустити вже з 14 вересня (до кінця поточного місяця на викуп іпотечних облігацій ФРС планує витратити близько 23 млрд. дол.).

Та навіть у такому разі сподіватися на те, що QE3 суттєво змінить нинішню ситуацію, не доводиться. У 2008 році Федеральний резерв з допомогою проведення двох раундів «кількісного пом’якшення» закачав у фінансову систему 2,3 трлн. дол. Попри те, що це допомогло, за словами Бернанке, до 2012 року підняти темпи зростання ВВП до 3% (прогноз на 2012-й - від 1,7 до 2%), експерти розуміють, що сама QE може бути не тільки неефективною, але й нести в собі ряд ризиків. Насамперед ризик зростання споживчої інфляції, а також дестабілізації ринків.

Проблема полягає в тому, що нових дій ФРС може бути просто недостатньо для того, щоб спрямувати економіку США в потрібне русло. Рано чи пізно на ринках почнуться спекуляції щодо необхідності підвищити поріг щомісячних купівель у 40 млрд. дол. Ще один важливий момент: з 2013 року набуває чинності фіскальна реформа, яка передбачає жорстке скорочення видатків державної скарбниці США і підвищення податків, що може стати додатковою перешкодою на шляху американської економіки у світле майбутнє. А мрії ФРС побачити в 2013 році зростання ВВП на рівні 2,5-3% можуть так і залишитися мріями...

QE на європейський лад

Тепер саме час озирнутися на тиждень назад і подивитися, що зробив Європейський центральний банк, намагаючись «захистити» єврозону. Як і передбачалося, Маріо Драгі озвучив свою програму OMT (негайних монетарних трансакцій), яка була анонсована ще в серпні. Серед основних пунктів програми такі.

1. Регулятор готовий купувати суверенні облігації тільки тих країн, які одержують фінансову допомогу ЄЦБ та МВФ. Тобто перш ніж ЄЦБ почне купувати борг тієї чи іншої країни, ця країна має зробити офіційний запит на надання їй кредитної лінії. При цьому країна повинна повністю відповідати критеріям надійного позичальника і суворо виконувати запропоновані їй вимоги щодо регулювання свого бюджету.

2. Бонди скуповуватимуться в необмеженій кількості, а також без прив’язки до конкретних цільових рівнів відсоткових ставок. Тобто ЄЦБ робитиме інтервенції, коли побажає.

3. Купуватимуться лише боргові зобов’язання строком до трьох років. Більш довгострокові облігації поки що до розрахунку не беруться. Купуючи державні бонди, ЕЦБ розраховує підняти їхню вартість і в такий спосіб знизити дохідність, яка слугує показником дорожнечі зовнішніх кредитів на відкритому ринку.

4. У рамках програми OMT не можуть брати участі борги, що підпадають під можливі реструктуризації, як це можна було спостерігати у випадку з Грецією.

5. І на завершення: купівлі бондів будуть стерилізовані, тобто обсяг грошової маси в регіоні залишиться без змін і не вплине на інфляцію.

Це рішення у певному сенсі є важливим для глобальних ринків та європейської фінансової системи зокрема. Своєрідний акт «кількісного пом’якшення» (QE) на європейський лад. Цією програмою ЄЦБ взяв на себе відповідальність за спокійний сон периферійних країн єврозони, принаймні на якийсь час.

Однак загроза рецесії надовго Європу в спокої все одно не залишить. Подальший спад економік заважатиме країнам виконувати необхідні умови щодо скорочення дефіциту бюджету, передбачені в програмах кредитування. Це вказує на те, що ця програма в майбутньому може зазнати змін. Але це буде потім…

А нині верховні чиновники провідних світових економік і організацій радіють. Втім, ейфорія свята охопила не всіх: німецький Бундесбанк продовжує протистояти ідеї необмежених купівель бондів, оскільки вважає, що «проблемні» країни повинні самі платити за рахунками, без залучення до цього платників податків інших країн. А може, німці просто не хочуть витягувати з боргової ями Грецію, яка нещодавно заявила про намір виставити рахунок за фашистську окупацію країни під час Другої світової війни.

Тим часом тиждень, що минає, приніс нові хвилювання. У середу, 12 вересня, у фокусі світових ринків опинилася ще одна важлива подія - засідання Конституційного суду Німеччини з питання легітимності участі країни в постійних фондах. На сьогодні на Німеччину як найбільшу економіку регіону припадає майже 27-відсоткова частка в наповненні ESM (Європейський механізм стабільності). Як і передбачалося, Конституційний суд проголосував на користь ESM. Інакше Європа була б позбавлена можливості надавати фінансову підтримку нужденним країнам на невизначений строк.

Конституційний суд заявив, що позов за ESM був необґрунтованим, і дозволив ратифікувати фонд ESM і фіскальний пакт ЄС на певних умовах. Насамперед, якщо знадобиться перевищення 190-мільярдної (євро) частки участі Німеччини у фонді, Бундестаг муситиме дати свою згоду. Також суд зажадав, щоб обидві палати німецького парламенту були в курсі справ, що стосуються фонду ESM, а це порушує пункт про анонімність, який передбачав нерозголошення інформації про дії фонду.

Отже, що ми маємо? Фонду ESM бути! Проблемні країни Європи, зокрема Іспанія та Італія, поки що (підкреслимо - поки що!) можуть зробити вдих (щодо видиху будуть додаткові інструкції). Чим закінчаться «танці» ЄЦБ і ФРС, ніхто не знає, але всім страшенно цікаво. Зрозуміло одне: значного прямого впливу на економіку (і вже тим більше в недалекому майбутньому) заходи, яких вживають центробанки, не матимуть. ЄЦБ може лише побічно впливати на розвиток економічної ситуації в країнах-боржниках через виконання обов’язкових вимог для одержання фіндопомоги. У США на носі ще й вибори, а там - і закінчення царювання Бернанке на престолі ФРС (через 16 місяців).

Фінансові ринки відреагували на нові кроки центробанків зростанням. Минулого тижня основні фондові індекси світу досягли багаторічних піків, а 13 вересня «блакитні фішки» Уолл-стрит піднялися в середньому на 1,5% (при цьому індекс Доу-Джонса злетів більш як на 200 пунктів). Єдина європейська валюта також «надихнулася» з приводу нових заходів ЄЦБ і за останній тиждень подорожчала на 3,4% відносно американського долара.

Однак ейфорія рано чи пізно закінчиться. Інвестори оговтаються і підуть шукати своїм капіталам більш затишне місце - дорогоцінні метали, наприклад. Українським любителям євро доведеться бути на сторожі і в жодному разі (!) не зберігати всі заощадження в європейській валюті. А раптом щось?!

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі