ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГЗК: ЧИМ ДАЛІ, ТИМ ТЕМНІШЕ

Поділитися
Більшість корпоративних конфліктів проходить кілька стадій. На першій відбувається різке нарост...

Більшість корпоративних конфліктів проходить кілька стадій. На першій відбувається різке наростання, потім претензії сторін стабілізуються, потім сторони або шукають компромісу, або ситуація заходить у глухий кут, приводячи до краху і саме підприємство.

Ситуація навколо подвійного продажу акцій Центрального ГЗК, безперечно, перебуває у стадії ескалації. Хоча, мабуть, чітко окреслилася й загроза глухого кута.

Сторони досить жорстко позиваються. При цьому одну з них — ТОВ «Міжнародний діловий центр» — уже стали обвинувачувати в розкраданні пакета акцій. До речі, сам факт, що це робиться до рішення суду, гарантує: практично будь-яке судове рішення може бути оскаржене...

Тим більше що аргументи того ж таки МДЦ видаються небезпідставними. Так, із моменту купівлі акцій у вересні 2002 року угоду послідовно перевіряли Антимонопольний комітет, Фонд держмайна, і документи, подані торік, жодних сумнівів не викликали. Тому обвинувачення, що посипалися після нового року, у МДЦ пов’язують не з виявленими вадами в угоді, а з тим, що той самий пакет перепродали вдруге, і продавець, Лев Чорний, пробував анулювати попередню угоду.

Втім, мету розірвання договору і не приховують... Ось тільки, з огляду на неоднозначний досвід Льва Семеновича у сфері переділу власності, далеко не всьому, про що він заявляє, слід беззастережно вірити.

У попередньому номері ми вже розглядали ситуацію на ГЗК з погляду дружньої панові Чорному компанії Detroit Cold, яка 2001 року купила спірний пакет у ФДМ.

Звернувшись до іншої сторони, ми отримали коментар одного із засновників і колишніх менеджерів компанії МДЦ.

— Наскільки серйозно ви сприймаєте обвинувачення на адресу компанії?

— А як ви гадаєте, якщо вас обвинувачують у підробці документів — це жарти? Або коли, попри припинення кримінальної справи, усі слідчі заходи тривають.

Останніми місяцями у мене стало значно гірше з гумором. Нас пресингують дуже серйозно. Мета теж цілком ясна: забрати у першого покупця пакет акцій. Причому мало не будь-якими способами...

— Однак представник компанії Detroit Cold (яка купила 2001 року спірний пакет у ФДМ) Максим Рябінін заявляв у суді, що кошти від компанії МДЦ отримані не були. Таким чином, покупець тривалий час не виконував узятих на себе зобов’язань, що й призвело до розірвання договору.

Я вже казав, що єдине, чого вони хочуть, — розірвати договір. Інша річ, наскільки законно вони можуть це зробити. Стосовно обвинувачень у тому, що компанія Detroit Cold не отримала грошей прямо на свій рахунок, — це правда. Тільки це аболютно не означає, що вона не отримала їх узагалі. Я не готовий зараз надати назви компаній — очевидно, ми назвемо їх у суді, але хотів би поставити зустрічне запитання панові Рябініну.

Другий покупець, компанія СКМ Ріната Ахметова, вона що, теж платила безпосередньо Detroit Cold? Наскільки мені відомо з тих матеріалів, які в нас є, проплату також було зроблено не безпосередньо, а через рахунок американської компанії Deneb Investments LLC. Тож за бажання і Ріната Леонідовича згодом можуть обвинуватити в тому, що він не платив.

До речі, тепер чиняться спроби все втиснути в рамки конфлікту між нами й Ахметовим. Тим часом у нас конфлікт якраз не з ним, а з Чорним, що продав наш пакет повторно.

Нам найменше була потрібна сварка з одним із основних потенційних покупців. Тим більше що ми не хворіємо на манію величності й знаємо своє місце в економіці, а також значення структур Ахметова.

І позиватимемося ми не з представниками СКМ, а саме з людьми Чорного, котрі намагаються зіштовхнути нас лобами...

Факт залишається фактом: ми уклали договір купівлі-продажу пакета на чотири місяці раніше, ніж його запропонували комусь іще, і вважаємо себе сумлінним покупцем. Віддавати його, бо хтось передумав, я не бачу підстав. Не кажучи вже про те, що для нас ті 13 млн. доларів за контрактом — це дуже велика сума, розробити механізм її виплати було дуже складно. І тепер раптом від усього відмовлятися?

Тож ми діятимемо в правовому полі. І, напевно, не обмежимося лише українським правосуддям. Фірма Чорного офіційно американська — чому б, власне, не залучити до справи американську-таки Феміду? Тим більше що після кількох місяців конфлікту її вердикти сприйматимуться з більшою довірою.

Те, що відбувається, аж ніяк не на користь комбінатові — ситуація в галузі і так нелегка, а тут ще безперервні перевірки і пошук компромату. Природно, це ускладнює стосунки керівництва комбінату з партнерами, особливо з зарубіжними. Тож нам конфлікт не потрібен, і ми за неупереджену експертизу — як українську, так і міжнародну.

Зі сказаного очевидно, що скандал невдовзі може набути й міжнародного розвитку. Наскільки це потрібно Україні — запитання, звісно, цікаве, але процес уже пішов. Де він зупиниться, наразі незрозуміло.

Поки що чим далі (і довше) розвивається боротьба навколо пакета акцій, тим темнішими стають перспективи розвитку самого ГЗК.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі