ЦЕ НЕ ПОДВИГ, АЛЕ ЩОСЬ ГЕРОЇЧНЕ У ЦЬОМУ Є ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК ЗДІЙСНИВ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОРИВ

Цього тижня в Кривому Розі сталося маленьке диво. На Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті при повній бездіяльності (якщо не сказати — протидії) держави стала до ладу перша черга комплексу магнітно-флотаційної доводки. Підприємство силами своїх спеціалістів за власні кошти, а також коштом російського капіталу, по суті, здійснило технологічну революцію у вітчизняній гірничодобувній галузі. Якщо вірити віце-прем’єру України Віталію Гайдуку, запуск цього об’єкта виводить Інгулецький ГЗК у першу десятку підприємств, які випускають найякісніший залізорудний концентрат у світі.

В умовах, коли, з одного боку, левова частка продукції вітчизняного металургійного комплексу відправляється на експорт, а з іншого — ця галузь відчуває гострий дефіцит залізорудної сировини, запуск комплексу магнітно-флотаційної доводки стає не просто технологічним успіхом одного окремо взятого гірничо-збагачувального комбінату, а доброю підмогою в боротьбі за світовий ринок для всієї української чорної металургії. За словами того ж таки В.Гайдука, якщо говорити, що «це дасть у перерахунку на один кілограм заліза, то це економія транспортних витрат, зниження витрат у металургії, це можливість створювати нові і якісніші види прокату. Це можливість серйозно конкурувати на світовому ринку не лише в ціні, а й у якості продукції». І тепер, на думку віце-прем’єра, справа за рештою гірничо-металургійного комплексу країни: «Якщо весь комплекс, що забезпечує металургійне виробництво, не буде підтягуватися, то ми знову програємо».

Втім, програти українські металурги могли значно раніше. Адже на те, щоб запустити комплекс магнітно-флотаційної доводки, знадобилося 12 мільйонів доларів (за словами керівництва комбінату, це значно менше від початкової кошторисної вартості проекту), і ці гроші необхідно було ще знайти. Особливо в умовах, коли на початку року держава достроково розірвала договір про управління контрольним пакетом акцій комбінату з дніпропетровською компанією «Смарт-груп», яка за три роки вклала в розвиток ІнГЗК понад 21 мільйон доларів. Той факт, що знайти гроші на реалізацію проекту магнітно-флотаційної доводки було непросто, визнає і генеральний директор ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» Володимир Півень: «Одним із найскладніших завдань у процесі реалізації цього проекту було знайти кошти на фінансування. У результаті ми його забезпечили спільними зусиллями ІнГЗК і російського капіталу». За цим дипломатичним формулюванням, по суті, криється той факт, що, попри всі перипетії відносин з Українською державою, «Смарт-груп», яка представляє інтереси приватних російських акціонерів ІнГЗК, не залишила комбінат сам на сам із його проблемами й допомогла реалізувати дуже амбітний технологічний проект.

Представником російського капіталу на церемонії урочистого відкриття першої черги магнітно-флотаційної доводки концентрату на Інгулецькому ГЗК де-факто став Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін. Його приїзд у Кривий Ріг був аж ніяк не випадковим. Адже запуск нового об’єкта на ІнГЗК, по суті, доводить, що, попри сьогоднішні територіальні непорозуміння між Києвом та Москвою, співробітництво базується насамперед на здоровій основі взаємовигідних господарських зв’язків. Характеризуючи нові можливості криворізького підприємства і роль російського капіталу в цьому проекті, Віктор Черномирдін заявив: «Що таке концентрат із 70% вмісту заліза? Найкращі світові підприємства працюють із такими показниками. У цей проект вкладено російські гроші й у ньому використовується російське устаткування. Це приклад того, що спільно нам легше долати будь-які труднощі. Це необхідно і Україні, і Росії. Від цього виграють тільки наші люди: і українці, і росіяни».

Втім, картина введення в експлуатацію нового об’єкта на ІнГЗК буде не повною, якщо не згадати питання подальшого розвитку комбінату. Тут необхідно виділити два основних аспекти — технологічний і фінансовий. Що стосується першого, то на комбінаті сьогодні чудово розуміють, яка логіка модернізації виробництва ГЗК, а отже і забезпечення його технологічного лідерства в галузі. Говорячи про плани розвитку підприємства, Володимир Півень на церемонії запуску магнітно-флотаційної доводки заявив: «Ми сьогодні ввели в експлуатацію перший пусковий комплекс, що є лише частиною програми технічного переоснащення, реалізованої на ІнГЗК протягом останніх п’яти років (за цей час впроваджено енергоефективну й ресурсозберігаючу технологію попереднього збагачення руд методом сухої магнітної сепарації). Ми вже зробили добре напрацювання на майбутнє — на черзі запуск другої черги комплексу магнітно-флотаційної доводки потужністю 3,2 млн. тонн концентрату на рік, залучення в переробку окислених руд, освоєння нової технології виробництва згрудкованої сировини, продовження робіт із реконструкції транспортної технологічної схеми доставки руди. Вже розпочато будівництво нового шламосховища і створюється система замкнутого водопостачання з технологією згущування хвостів. Ведуться досліди з відпрацювання технології металізації та інших перспективних високотехнологічних процесів».

Що стосується фінансування процесу модернізації комбінату, то з цим значно складніше. За словами гендиректора ІнГЗК, «реалізація високоякісної продукції українським металургійним комбінатам дозволить сформувати джерело фінансування розвитку підприємства». Однак у підприємства сьогодні існує досить вагоме фінансове зобов’язання — це кошти додаткової емісії акцій, схваленої в квітні акціонерами ІнГЗК, але згодом не зареєстрованої Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Гроші за новий випуск акцій Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату вже витрачено на модернізацію підприємства. І її проміжні результати, а саме відкриття першої черги комплексу магнітно-флотаційної доводки залізорудного концентрату, отримали схвалення високопоставлених чиновників.

Що ж стосується реєстрації результатів додемісії, то цю проблему з більшим чи меншим успіхом вирішує комбінат останніх півроку в судах різних інстанцій. Намагаючись домогтися правди, Інгулецький ГЗК уже дійшов до Верховного суду України. Якщо й він займе «державну» позицію, комбінат готовий шукати справедливого суду за межами країни.

Втім, залишається надія, що до цього не дійде. Адже, судячи із заяв, зроблених під час урочистого відкриття комплексу магнітно-флотаційної доводки, держава готова скоригувати свою думку в конфлікті щодо нового випуску акцій Інгулецького ГЗК. Зокрема губернатор Дніпропетровської області Володимир Яцуба заявив, що «затвердження результатів додемісії залежатиме від економічних показників роботи комбінату». Дасть Бог, саме так воно і буде.