Технології зростання

Кредитну кризу цього літа фінансисти вже назвали однією з найбільших за останні два десятиліття. І поставили її в один ряд із розвалом фондового ринку в жовтні 1987-го, російською та азійською кризами 1997—98 років і лопанням інтернет-бульки у 2000—2001. Останні події вже змусили банкірів піддати критичному аналізові і перегляду багато процедур та стандартів. Деякі з висновків були не дуже втішні: виклики глобалізації потребуватимуть значно адекватнішого реагування і на макро-, і на мікрорівні.

Та все ж інтеграційні і консолідаційні процеси, розвиток міжнародних фінансових та товарних ринків, зниження торгових бар’єрів неминуче триватимуть. Тому вимоги до ключових характеристик IТ-систем, що їх використовують банки, — надійності, оперативності, безпеки, гнучкості — теж підвищуватимуться. А отже, банківському бізнесу, зокрема й вітчизняному, судилося залишатися одним із найактивніших споживачів технологічних новацій.

Виклики ззовні

За прогнозами американської аналітичної групи Gartner, нинішнього року на послуги в галузі інформаційних технологій (IТ) у світі буде витрачено 730 млрд. дол. (на 8,7% більше, ніж 2006-го). Найкращу динаміку розвитку повинен показати сектор управління бізнес-процесами, який цього року зросте на 10,5% — до 116 млрд. дол. Як очікується, найповільніше зростання — 4,6% — продемонструє сегмент підтримки апаратного забезпечення (93 млрд. дол.). Решта секторів зростуть приблизно на 9%; при цьому обсяг розробки і впровадження програм 2007 року становитиме 225 млрд. дол., IТ-менеджменту — 183 млрд., послуг IТ -консалтингу — 60 млрд., підтримки програмного забезпечення — 53 млрд. дол. Традиційно одними з найактивніших споживачів цих послуг залишаться банки.

За опублікованими недавно попередніми результатами дослідження, проведеного Банком міжнародних розрахунків, обсяги світового валютного ринку цього року сягнули 3,2 трлн. дол. на добу. За поточними курсами, це — на 71% вище від показника 2004 року (дослідження проводиться один раз на три роки).

Значне збільшення обертів спостерігалося як у традиційному сегменті валютного ринку (спот, форвард, валютні свопи), так і в позабіржових операціях із грошовими та похідними відсотковими фінансовими інструментами.

Очевидно, що при таких гігантських масштабах операцій, особливо в часи періодичних криз ліквідності на ринку, ефективність і оперативність IT-систем, що їх використовують банки, стають особливо актуальними. Передусім це стосується платіжних систем, через які банки проводять взаємні розрахунки та обмінюються інформацією.

Виступаючи на щорічному форумі Sibos-2007 (він проходив в американському Бостоні в жовтні ц.р. і був уже 29-м за ліком, зібравши понад 7 тис. учасників із понад ста країн), голова ради директорів Bank of America Кеннет Льюїс, аналізуючи причини і наслідки світової фінансової кризи, озвучив кілька дуже показових цифр.

— Торік ринок похідних цін­них паперів, забезпечених бор­говими зобов’язаннями (collateralized debt obligation market, CDO) сягнув 1 трлн. дол., подвоївши свої обсяги, порівняно з 2005-м.

— У другому кварталі ц.р. емісія так званих викидних облігацій (junk bonds) зросла в 1,5 разу рік до року.

— Вартість похідних фінансових інструментів у першій половині ц.р. підскочила на 24% — до 270 трлн. дол., у тому числі кредитні деривативи сягнули майже 20 трлн.

— Зараз в управлінні 9800 хедж-фондів по всьому світу перебувають активи на суму 1,7 трлн. дол.

При цьому глава одного з найбільших у світі банків зауважив, що до кризи такі цифри наводив, аби продемонструвати, як швидко зростають світова економіка і глобальні ринки, а також як усі ці зміни підтримують зростання. І все ще вірить, що це правда й досі. Оскільки допомагати споживачам вільніше розпоряджатися своїми власними будинками, оптимізуючи їхні іпотечні борги, — у принципі, справа добра. І більшість хедж-фондів роблять добру справу, шукаючи найвигідніше розміщення ресурсів...

Дуже корисний і приватний капітал, який використовують для оживлення відсталої компанії. А ринки похідних фінансових інструментів — узагалі одна з найбільших у світовій історії інновацій у сфері ризик-менеджменту.

Тому останні події не означають завіси для всіх цих інструментів і трендів. Як лопання Dot.com-бульки не поклало край існуванню Інтернету, так і нинішня криза не зупинить розвитку іпотечного фінансування, хедж-фондів, фінансових деривативів та інших інструментів.

Так, криза довіри до деяких фінансових інструментів призвела до фактичного паралічу ринків, зробивши неліквідними навіть деякі високоякісні активи. На певний час ми втратили здоровий глузд, визнає фінансист. І в короткотерміновій перспективі ринкам ще знадобиться певний час, аби відчути під ногами твердий ґрунт, причому час довший, аніж можна було очікувати.

Останні події неминуче уповільнять зростання світової економіки, однак основні шоки, на думку пана Льюїса, вже позаду. Стійкість балансу між зростанням і стабільністю в майбутньому, як і завжди, залежатиме від того, наскільки швидко відновиться довіра серед бізнесменів і споживачів.

У цьому контексті перед банкірами стоїть багато непростих завдань: від підвищення рівня якості інформаційного забезпечення і прозорості фінансових ринків — до питань саморегулювання банківської сфери.

Надзвичайно важливим чинником, що його часто не беруть до уваги, західний банкір назвав «нашу здатність у будь-який момент передавати гроші й інформацію через наші платіжні системи максимально швидко, ефективно й акуратно».

Саме на цьому акцентує увагу й Наталія Крупнова, керуючий директор, начальник управління фінансових інститутів та корпоративних клієнтів JP Morgan Chase Bank у СНД:

— Наш банк витрачає на розвиток і впровадження IT-технологій та інших інноваційних рішень мільярди доларів щорічно. Підтягуватися доводиться й нашим партнерам, для яких ми є провайдерами послуг і виставляємо критерії якості, відповідність яким потребує постійних і значних вкладень у технології та їх вдосконалення, персонал і його навчання.

Особливу увагу ми приділяємо розрахунково-платіжній банківській функції, що вважається однією з найрутинніших сфер банківського бізнесу. Справді, в основній масі послуг цей банківський сервіс фактично нічим не вирізняється. Але тільки доти, доки не виникне бодай найменша затримка або помилка в надходженні грошей, щось десь не застопориться чи загубиться. І в цьому контексті чим менш помітною залишатиметься ця функція, тим краще.

В індустрії платежів, де, здавалося б, усе вже давно придумано, теж, до речі, постійно з’являється щось нове. Тому рутинним платіжний банківський сервіс можна назвати лише умовно: стандарти тут змінюються досить часто, а їх впровадження потребує постійного освоєння нових процедур, знань та навичок.

— Ми заснували спеціальну нагороду Quality Recognition Award, — продовжує свою розповідь пані Крупнова. — Її присуджують нашим найкращим банкам-кореспондентам за найнадійнішу і найбільш високопрофесійну якість обробки платежів. Номінантів вибирають по всьому світу з-поміж більш ніж шести тисяч контрагентів JP Morgan Chase Bank із допомогою спеціальної системи.

Одним із найважливіших критеріїв якості для нас є автоматизація розрахунків. Тобто вони повинні проводитися без ручного втручання (це знижує витрати на обробку документів і підвищує якість сервісу). Крім того, система відстежує обсяги платежів. Для об’єктивності оцінювання ми беремо досить тривалий період — зазвичай не менше року.

Приємно відзначити, що ось уже сім років поспіль дві українські фінансові установи — Укрексімбанк і Приватбанк — отримують винятково високі результати: близько і навіть понад 99% безпомилкових проводок, які не потребують додаткової ручної обробки. В усьому світі таких результатів досягають лише близько 200 банків, а середнє значення цього показника по всіх банках-кореспондентах JP Morgan Chase Bank — близько 94%.

І зсередини

Давно минули ті часи, коли навіть приєднання до міжнародних платіжних систем вважалося для вітчизняного банку величезним досягненням. І якщо до якості менеджменту, управління ризиками та надійності українських банків у їхніх іноземних партнерів ще постають запитання, то оперативністю і точністю ведення кореспондентських розрахунків наша банківська система уже відповідає найвищим світовим стандартам.

Випадково збіглося чи ні, але й Національний банк України на початку вересня нинішнього року затіяв модернізацію своєї системи електронних міжбанківських платежів (СЕП), у рамках якої передбачено встановлення нового програмного забезпечення і IT-устаткування. Перехід на роботу за вдосконаленою моделлю планується з 10 листопада. Модернізація передбачає, зокрема, запровадження обміну інформацією як у файловому режимі, так і в режимі реального часу, централізоване обслуговування розрахунків учасників СЕП у Центральній розрахунковій палаті. Також буде підвищено вимоги до захисту електронних банківських документів.

Втім, ідею модернізації СЕП чиновникам НБУ могла підказати не лише криза ліквідності на світових ринках. Її необхідність диктує динамічне зростання потреб вітчизняних фінансових установ та економіки в цілому.

Так, за дев’ять місяців ц.р. банки через СЕП здійснили 232 млн. початкових платежів і електронних розрахункових повідомлень на загальну суму майже 4 трлн. гривень, що більш ніж на третину перевищує обсяги за аналогічний торішній період.

Швидко розширюється і спектр послуг. Ще кілька років тому такі банківські продукти, як проектне фінансування, документарні операції, фінансування операцій зі злиття і поглинання, публічне або приватне розміщення, були дивовижею навіть для великого бізнесу. А сьогодні до них приміряється і середній бізнес, що виріс зі штанців малого.

Прості ж (і не дуже) українці вже не тільки оплачують у банках комунальні послуги і розміщують депозити. Сьогодні банкомат або платіжна карта мало кому здадуться дивовижею: їх користувачами значаться близько 30 млн. українців. І хоч переважна більшість операцій — поки що лише примітивне зняття готівки, оснащений магнітною смугою або чипом пластик дедалі частіше використовують під час розрахунків на касах, оснащених платіжними терміналами. Чекають свого зоряного часу і послуги електронного грошового обігу.

Швидкий розвиток роздробу змушує вітчизняні банки активно відкривати нові відділення і стрімко нарощувати такий дефіцитний тепер персонал. Зниження якості обслуговування і бурхливе зростання супутніх витрат — вади цього процесу. Мінімізувати їх банки намагаються активною роботою call-центрів, впровадженням скорінгових і CRM-систем, створенням відділень та зон самообслуговування, впровадженням послуг мобільного, інтернет-банкінгу тощо.

При цьому поліпшення технологічної бази, освоєння нових знань і стандартів, постійне налагодження і доробка IТ-платформ, збільшення їхніх потужностей необхідні не лише для розробки і впровадження нових продуктів, а й для підтримання на належному рівні звичних послуг.

Безумовно, впровадження інноваційних IT-рішень передбачає значні витрати. Грошові видатки нерідко обчислюються сотнями тисяч і навіть мільйонами доларів, а часові — розтягуються на місяці, а то й роки. Витрати на купівлю програмного та апаратного забезпечення, оплату послуг консультантів і розробників, а також на підготовку власного персоналу, який до того ж відволікається від основної діяльності, зазвичай значно перевершують сподівання. Але, з багатьох причин, дорожнеча технологій — далеко не гарантія того, що вони виявляться ефективними, перспективними, корисними тощо. А отже, новинки можуть залишитися недостатньо затребуваними у персоналу і клієнтів, не виправдати сподівання і вкладені в них кошти.

Які завдання у цій сфері вирішують вітчизняні банкіри, «ДТ» розповів заступник голови правління Укрексімбанку Юрій Храмов.

— На мій погляд, будь-яке технологічне рішення, що його впроваджує банк, повинно не тільки підлаштовуватися під якісь конкретні завдання, а й співвідноситися із загальною стратегією та перспективами розвитку установи. Банківський сектор останніми роками зростає в Україні дуже динамічно, деякі показники збільшуються в рази. При такій динаміці ті технологічні рішення, котрі ще вчора здавалися суперпрогресивними, сьогодні вже можуть виявитися безнадійно застарілими. Тому принципово важлива можливість масштабування таких продуктів і гнучкість їх перенастроювання, конвергентність із іншими системами. Традиційно, як для будь-якої фінансової установи, для нас життєво важливими є надійність, продуктивність, стійкість і безпека платіжних, бек-офісних, розрахунково-інформаційних та інших автоматизованих систем, які ми використовуємо.

Наприклад, майже п’ять років тому ми запустили в експлуатацію систему «клієнт-банк». Завдяки своїй простоті і дружелюбності стосовно клієнтів вона досі вважається однією з найкращих у країні.

Однак далеко не завжди продукт, який отримуємо на виході, відповідає покладеним на нього сподіванням.

Ще 2005 року Укрексімбанк запустив у роботу систему «Фінансовий портал», із допомогою якого реалізується самообслуговування через Інтернет. З будь-якого куточка земної кулі клієнт може керувати своїми активами і платіжними картами, здійснювати платежі і передавати повідомлення в банк у цілодобовому режимі. Система на 100% безпечна і захищена: вона побудована на базі високонадійної, відмовостійкої мережевої і серверної архітектури; використовуються сучасні сертифіковані криптографічні засоби захисту та контролю.

Ми довго створювали і впроваджували цей сервіс, і він, поза всякими сумнівами, виявився дуже вдалим із технологічної точки зору. Але далеко не всі закладені в цій системі функції виявилися досить затребуваними.

Рік тому у нас було трохи більше 4 тис. користувачів системи інтернет-банкінгу, тепер їх — майже 15 тис. З одного боку — маємо більш ніж триразове зростання кількості клієнтів. А з іншого — я не можу сказати, що ці показники повністю справдили наші сподівання. Чому? Мені здається, цього разу дуже смачну цукерку ми не зуміли загорнути в гарну обгортку.

Можливо, є сенс спочатку запропонувати клієнтам максимально простий і доступний для розуміння перелік функцій, який потім кожен зможе самостійно розширювати. Хай там як, а цей сервіс — можливо, у поєднанні з якимись додатками для мобільних послуг — ми вважаємо одним із найперспективніших.

Недавно в банку завершився процес модернізації так званої кластерної системи автоматизації. Головна мета, якої цим досягали, — нарощування її потужності, що відповідала б не тільки сьогоднішнім, а й завтрашнім потребам. Оновлена система повинна не лише забезпечити необхідний рівень надійності і продуктивності, а й серйозно підвищити якість обслуговування клієнтів завдяки значному зменшенню часу її реакції і скорочення тривалості обов’язкових технологічних процесів.

Завдання модернізації ми поставили собі ще в середині минулого року, а безпосередню реалізацію розпочали на початку нинішнього. Завершився цей складний процес на початку жовтня. Як бачимо, справа виявилася не тільки досить дорогою (в її рамках, окрім іншого, було введено в експлуатацію нову оптичну магістраль), а й тривалою в часі.

Цікаво, що по ходу модернізації в банку відбулося якісне збільшення обсягу операцій. Я дуже добре пам’ятаю, як у червні минулого року ми відзначали символічну подію: портфель кредитів Укрексімбанку, наданих юридичним особам, перевищив позначку 10 млрд. грн. А в жовтні нинішнього року цей показник уже перевищив 20 млрд.

Тобто перші 10 млрд. ми накопичували півтора десятиліття, а подвоїли їх трохи більше як за рік.

За кілька останніх років масштаби нашої діяльності зросли на порядок. Тому банку періодично потрібно переглядати, перетрушувати і змінювати більшість настройок. У таких умовах просто необхідна періодична ревізія технологій, процедур, продуктового ряду, цільових аудиторій, кадрової політики, нове настроювання ризик-менеджменту.

З урахуванням нинішніх темпів зростання, вимоги до впроваджуваних рішень доводиться виставляти з дуже солідним запасом. Наприклад, впроваджуючи новий картковий процесинг, нам довелося закласти запас на 1 млн. карток. Модернізована кластерна система повинна забезпечувати наші інформаційні та обчислювальні потреби протягом найближчих п’яти років. Причому це система так званого відкритого типу, що дозволяє нарощувати її потужність поступово, не вносячи кардинальних змін в інфраструктуру.