СУПЕРПЕРЕВІРЯЮЧИЙ ЗОВНІШНІЙ КЕРУЮЧИЙ

Поділитися
Усю середину літа уряд перекроював енергоринок. Причому йшлося не тільки про банальне вибивання грошей з обленерго, а й про фундаментальніші, законодавчі зміни...

Усю середину літа уряд перекроював енергоринок. Причому йшлося не тільки про банальне вибивання грошей з обленерго, а й про фундаментальніші, законодавчі зміни. Найголовнішим було прийняття поправок до Закону України «Про електроенергетику». Відповідно до внесених змін, усі кошти, зібрані від споживачів, мають надходити на розрахунковий рахунок «Енергоринку». І надходити вони повинні виключно в грошовій формі...

Неважко уявити, що такі зміни не викликали в обленерго бурхливої радості — коштів, зібраних зі споживачів, вочевидь не вистачало для повного розрахунку з енергоринком. А власники приватизованих обленерго взагалі завжди намагалися «закривати» борги перед ринком усілякими низьколіквідними активами (векселями та ін.) За рахунок застосування таких схем «сурогатних розрахунків» реальна рентабельність могла становити від 50—70% річних і вище. Навряд чи перспектива перераховувати в енергоринок усі зібрані гроші, а самим працювати з рентабельністю, близькою до нульової, викликає в них захоплення.

Проте уряд саме на це й не розраховував. Він відверто прагнув викликати в них інше почуття — страх... І, слід сказати, досяг певних успіхів. Щоправда, залякував він не тільки приватизовані обленерго, а всіх підряд. 19 липня з’явилася постанова №1139, скромно названа «Про затвердження порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику». Невигадлива назва приховує документ виняткової сили...

Задля справедливості зазначимо, що певним чином обленерго його самі спровокували. За словами заступника міністра палива й енергетики Олександра Свєтелика, своєю роботою вони вже «дістали» генерацію. І справді, ситуацію, коли відпущена електроенергія оплачується нікому не потрібними «фантиками», нормальною назвати не можна. Проте річ не тільки в приватних обленерго (їхня частка на ринку менша за чверть); основні неплатежі, як і раніше, припадають саме на державні обленерго. А, зрештою, все впирається в численні категорії споживачів, які погано платять, але знають, що відключити їх не можна.

Цікаво, що поява цієї постанови пройшла тихо і майже непомітно. Певно, тому, що влада вже продемонструвала, практично, повне ігнорування періодичних істерик у контрольованих енергоолігархами ЗМІ. Що ж до парламенту, то він на канікулах, та й там багато хто вже переконався, що «проти танка не попреш».

Тим часом документик заслуговує прискіпливого вивчення. Основною його ідеєю можна вважати таку — «погано платиш, отже, твоєю компанією керуватиме хтось інший». Ідея досить-таки розумна, але виконання...

За словами керівника керуючого рахунком оптового ринку держпідприємства «Енергоринок» Юрія Продана, постанова готувалася швидко, тому що «інакше ми б не встигли; тижнева затримка — і постанову могли б і не підписати». Наслідком поспіху стало те, що документ залишає повний простір для творчості чиновника будь-якого рангу. Проте це мало тривожило його розробників, оскільки постанову скеровано, схоже, проти цілком конкретних приватизованих обленерго. Цінність її в тому, що, на думку уряду, вона змінює позицію сторін. Раніше уряд міг тільки намагатися подати позов на обленерго і вимагати застосувати процедуру банкрутства, що, за умов юридично невизначених (і це за п’ять років) взаємовідносин в енергоринку, тривалої процедури розгляду, швидких результатів не обіцяло. Крім того, створювалася ситуація, коли обленерго зберігало контроль над фінансовим потоком, який надходить, що, крім іншого, дозволяло саме з нього оплачувати і судові витрати. Тепер же можна швидко впроваджувати зовнішнє керування, а вже потім судитися з власниками.

Підставою для впровадження зовнішнього керування можуть бути:

результати перевірки НКРЕ діяльності енергопостачальника; матеріали правоохоронних, податкових та інших (!) органів щодо дотримання енергопостачальником законодавчих та інших (!) нормативних актів про електроенергетику;

будь-які інші матеріали про їхню діяльність (у т.ч. статистична звітність, баланси).

Погодьтеся, що під таке формулювання неважко підігнати що завгодно, аж до скарги санітарного нагляду… Втім, чиновникові дано право не тільки карати — він же може і милувати. Зокрема, він може врахувати не тільки «ступінь допущених порушень і причини, що їх викликали», а й загальне фінансове становище постачальника та його роль на ринку електроенергії.

Після цієї оцінки і починається впровадження керування. До речі, за вкрай спрощеною процедурою. Приймається попередження НКРЕ, на яке постачальник у триденний термін зобов’язаний дати відповідь. У ньому він також повинен зазначити терміни усунення порушень... Якщо це не задовольнятиме НКРЕ, тоді комісія починає процедуру впровадження керуючого або тимчасової адміністрації.

Відбуватиметься це швидко, причому, за бажання, навіть без попередження самої енергокомпанії.

Керуючим може бути посадова особа НКРЕ, або юридична особа з досвідом роботи в енергетиці більше року (тобто на вибір, з напівтисячі фірм), або навіть фізична особа з певним досвідом роботи, загалом майже хто завгодно. При цьому співробітник НКРЕ розпочинає керівництво негайно, а в інших випадках із керуючим підписується контракт.

Керування може впроваджуватись на термін до одного року, а потім продовжитися ще на півроку. Крім цього, ще на рік можуть зупинити ліцензію на електропостачання. Через рік ліцензію можуть і взагалі анулювати.

Мета цього «джентльменського набору» полягає «у приведенні діяльності енергопостачальника у відповідність із чинним законодавством».

Проте, головними, мабуть, є такі функції керуючого: він здійснює повноваження органів управління компанії й у разі потреби забезпечує комплексну перевірку діяльності енергопостачальника і звірення його фінансової звітності з фактичним станом справ, у тому числі і з допомогою зовнішнього аудиту, НКРЕ та інших спеціалістів. Він також перевіряє «договірну, бухгалтерську, касову та іншу документацію». Природно, що про всі порушення він повідомляє не тільки НКРЕ, а й «правоохоронні і контролюючі органи». Іншими словами, це просто мрія податкової — «суперперевіряючий на чолі компанії».

З функціями контролю все добре, перспективи чудові — у будь-якому обленерго він знайде якщо не схеми «відкату» грошей «за кордон» (про неї податковій і нині відомо), то, як мінімум, недоперерахування коштів. Проте не зрозуміло, що ж станеться із самим збиранням платежів, — чи залишаться в нього після всіх важких перевірок сили і кошти на їх збирання? Тим паче що протидія керівництва самого обленерго і його власників майже гарантована. Хоча... керуючий фактично нічим не ризикує, оскільки будь-якої відповідальності за погане керування не несе. І якщо з юридичними і фізичними особами ще можна буде підписати договір, передбачивши там якісь санкції, то сама НКРЕ може призначити керуючого просто наказом...

Схоже, розробники, поспішаючи, забули, що документ приймається не проти конкретного обленерго, а має загальний характер. До речі, ще навесні цього року ідея створення регіональних розрахункових центрів захлинулася саме через відсутність гарантій відповідальності керуючого цим центром. Зараз же вона взагалі не передбачена.

Наприкінці червня мали показово розпочати впровадження інституту зовнішнього управління в «Сумиобленерго». Ця компанія, схоже, взагалі стала іспитовим полігоном для відпрацювання технологій (як захист, так і напад). Втім, саме обленерго мало схоже на піддослідного кролика, оскільки теж може огризнутися.

Ця компанія швидко розпочала контргру, вдавшись до популярного нині прийому подачі позову до суду. У ньому вона стверджує, що постанова №1139 у частині, що відноситься до пункту про впровадження зовнішнього керуючого, суперечить трьом статтям Конституції, законам «Про підпри- ємництво», «Про підприємства», «Про господарські товариства». Тому обленерго вимагає у Вищому арбітражному суді України скасувати цю частину постанови. Причому «до винесення рішення ВАСУ за направленим позовом «Сумиобленерго» категорично заперечує проти призначення тимчасового керуючого і його присутності на території ВАТ». Таким методом можна надовго відстрочити впровадження зовнішнього управління. Тим паче що нещодавно, посилаючись на законодавство, обленерго вже відбилося від впровадження в ньому податкових постів. Вжито й інших заходів, зокрема акціонери в разі потреби мають намір провести позачергові збори, на яких розглянуть ситуацію, що склалася.

Поки ж питання впровадження зовнішнього управління відкладено на вересень. Сама НКРЕ зовсім не горить бажанням так «підставлятися». За минулі п’ять років основним правилом комісії було таке: «у великі конфлікти не втручатися, там башку відкрутять». Тепер же, мабуть, цю досить миролюбну організацію хочуть кинути на амбразуру, запропонувавши стати «караючим мечем правосуддя». Від подібних перспектив голова якщо і паморочиться, то не від захоплення: занадто вже великий список попередників, які обпеклися на цій темі.

Втім, зараз, за умов тотального тиску на обленерго, думка самої НКРЕ нікого не цікавить, — як скажуть так і зробить. Тим більше що, повторюся, тиск дає плоди. На засіданні НКРЕ нині можна почути дивні промови, які півроку тому не приснилися б навіть у сні. Приміром, промова представника приватизованого обленерго, який обіцяв у липні перераховувати до «Енергоринку» живими грошима до 50%, а наприкінці року — до 70%. Для порівняння: у першому півріччі живими грошима «Сумиобленерго» сплатили 9,8%, а 1999 року — 2,7%.

Трохи пізніше уряд, що вжив заходів, які дозволяють відключати боржників, ледь не похвалили. Хоча вимовити прізвище Тимошенко все-таки не змогли, обмежилися формулюванням «та віце-прем’єр, яка зараз курирує ТЕК».

Отже, поставленої мети — збільшення збирання грошей — уряд досяг. Навіть у випадку відставки Ю.Тимошенко тому ж таки «Сумиобленерго» уже навряд чи вдасться і надалі уникати оплати грошима. Адже тепер це вже суперечить законодавству. Втім, законодавство можна і змінити, бажаючих вистачить, у тому числі й у парламенті. Як ностальгічно зазначили на засіданні, старий варіант закону був таким європейським. Правда, додамо, що оплата була цілком українська.

Втім, українські й нинішні методи боротьби. Зараз поставлено завдання спробувати впровадити зовнішнє управління в усіх приватизованих енергокомпаніях. До речі, в Луганську це сталося явочним порядком ще в травні. А Кіровоградська обладміністрація не проти впровадити його і в своєму обленерго. Виходить, юристи приватних обленерго без роботи не залишаться.

Проте, сказавши «А», треба говорити і «Б». Тим паче, що «сирі» документи під «конкретного замовника» мають неприємну властивість рикошетити. Не встиг уряд прийняти законодавство про грошову оплату, як сам був змушений ініціювати взаємозаліки.

А крім того, в обленерго є не тільки обов’язок, а й права. Зокрема, якщо держустанови в першому кварталі розрахувалися на чверть, а в другому — наполовину, то й обленерго треба кудись подіти збитки. І коли Юлія Володимирівна не без гордості каже, що «ми не пропустили кошти через рахунки обленерго, а відразу перерахували їх до «Енергоринку», то варто пам’ятати й те, що з цих коштів і розподільчі енергокомпанії повинні були отримати свою частку. Хоча в енергетиці вже давно йде війна, але все ж потрібно дотримуватися правил. Важко не погодитися з думкою, що не можна стало працювати за умов, коли правила змінюються кожного місяця.

Право сили в нас найчастіше переважає силу права, але варто пам’ятати заяложений, проте правильний вислів: «Багнети — хороший аргумент, але довго сидіти на них незручно».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі