Стрілки та «стрілочники»: Головне — надійність

Поділитися
Мало не кожен житель України хоча б раз на рік їздить залізницею. Нею ж переміщують близько 80% промислових вантажів (450 млн...

Мало не кожен житель України хоча б раз на рік їздить залізницею. Нею ж переміщують близько 80% промислових вантажів (450 млн. тонн щороку). Тож від стану залізничних артерій без перебільшення залежить доля всієї економіки країни.

Зараз «Укрзалізниця» починає модернізацію шляхів сполучення. Питання не те що назріло, а й навіть перезріло. У торішній аналітичній записці для Ради національної безпеки та оборони зношеність устаткування і технічних пристроїв на залізницях країни оцінювалася у понад 55%, що майже вдвічі перевищує критичний рівень безпечної експлуатації. Фізичне зношення понад чверті (26%) залізничних колій сягає 100%.

У найближчі кілька років потрібно виконати величезні обсяги роботи з приведення мереж у порядок. Передусім це стосується рейок і залізничних стрілочних переводів.

Причому якщо про те, що поїзди рухаються по рейках, знають усі, то важливий стрілочний сегмент значно менш відомий. Тим часом це — не лише невіддільна складова залізничної інфраструктури, а й значно високотехнологічніша за рейки.

Стрілочні переводи складні, піддаються відхиленням геометричних параметрів та ушкодженням під час експлуатації, котра супроводжується високими динамічними навантаженнями. Все це зумовлює підвищені вимоги до надійності устаткування. На додаток тип стрілочного переводу має точно відповідати типу рейок прилеглої колії.

На 22,5 тис. кілометрів українських залізниць понад 49 тис. стрілочних переводів. При цьому близько 7% (3,5—4,0 тис.) із них необхідно щороку обновляти. Поява в процесі експлуатації дефектів у такому устаткуванні призводить до значного обмеження швидкості руху та падіння пропускної здатності дороги. Передусім це стосується магістральних шляхів.

Вимоги до стрілочної продукції для під’їзних шляхів промислових підприємств (ГЗК, шахти, металургійні комбінати, порти тощо) значно нижчі. Адже тамтешня швидкість пересування та й вантажопотік непорівнянні з магістральними шляхами.

Тут основним критерієм вибору стрілочного переводу того чи іншого постачальника часто є не якість продукції (гарантування безпеки руху), а низька ціна. Саме тому в останні роки навіть утворився «тіньовий» ринок переводів, які були в ужитку. Переводи, демонтовані із залізничних колій, установлюють на колії промислових підприємств.

Та все ж основне, а для найбільших клієнтів і єдине джерело — це поставки із заводів. Ринок досить конкурентний. Так, українська продукція потрапляє на російський ринок, продукція наших сусідів — до нас.

За оцінками експертів, річна потреба країн СНД і Балтії в стрілочних переводах і комплектуючих по стрілочних переводах виглядає так: Росія — близько 12 тис., країни Балтії — 200, Білорусь — 400, Кавказький регіон — 150, країни Центральної та Середньої Азії — 650, Україна — 4 тис. Тобто сумарно близько 17,4 тис. комплектів.

Як бачимо, з величезним відривом із погляду попиту лідирують Росія й Україна. Навіть не враховуючи потреби в стрілочних переводах у наших північних сусідів, сумарний обсяг попиту на цю продукцію інших країн колишнього СРСР дорівнює 1400 одиниць, що становить лише 36,5% від обсягу попиту на подібну продукцію в Україні.

Не дивно, що й підприємства — найбільші виробники цієї продукції — розташовані саме в Росії та Україні: по два в кожній країні. У Росії — це Муромський і Новосибірський стрілочні заводи. В Україні — Дніпропетровський і, з певною натяжкою, Керченський.

Потенційно найбільш місткий ринок — російський. Усього в експлуатації там перебувають понад 200 тис. стрілочних переводів, у тому числі 54 тис. установлено на головних коліях.

Щороку в Росії потребують заміни 11,5—12,5 тис. комплектів, із котрих близько 8 тис. — у компанії «Российские железные дороги» (РЖД). Витрати на утримання стрілочних переводів у загальній частці усіх витрат колійного господарства залізниць РФ перевищують 15%.

До речі, аналогічна ситуація й в Україні.

Муромський і Новосибірсь­кий стрілочні заводи майже порівну ділять російський ринок. Виробничі потужності та обсяги виробництва у них однакові і сукупно відповідають загальним потребам РЖД та інших російських споживачів.

ВАТ «Муромський стрілочний завод», розташований у місті Муром Володимирської області, випускає 6 тис. комплектів на рік. Окрім «Российских железных дорог», його продукцію купують російські (і не тільки) промислові підприємства. Муромські стрілочні переводи експортують у країни близького зарубіжжя і на Близький Схід. В Україну останніми роками стрілочну продукцію муромчан не відвантажують.

Головним конкурентом Муромського стрілочного заводу в Росії є приналежний РЖД Новосибірський стрілочний завод. Основний споживач новосибірців — природно, РЖД. На експорт продукцію відвантажують у Казахстан (200—250 комплектів на рік), Білорусь (150—200), країни Балтії та Центральної Азії (50 комплектів). Остання поставка стрілочних переводів в Україну в кількості 30 комплектів була 2003 року.

Майже не складає конкуренції муромському і новосибірському підприємст­вам ВАТ «Кушвінський завод транспортного обладнання»: обсяг його виробництва незначний.

Виробництво стрілочної продукції в Україні теж виглядає цілком достойно. Ключову роль відіграє найбільший у нашій країні розробник і виробник стрілочних переводів — ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод». Підприємство працює на ринку понад 90 років — його історія почалася ще з Катеринославських стрілочних майстерень.

На сьогодні дніпропетровці — основний постачальник «Укрзалізниці», провідний виробник стрілочних переводів для під’їзних шляхів промислових підприємств і метрополітенів. Тут випускають продукцію як для основних на наших дорогах рейок типу Р65, Р50, так і для європейської рейки типу UIC 60.

Інженерно-технічний рівень персоналу конструкторського відділу ВАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», а також технічна оснащеність виробництва дають змогу підприємству утримувати провідні позиції в СНД у питаннях упровадження передових технологій.

Практично повністю задовольняючи внутрішній ринок, дніпропетровці експортують свою продукцію до Росії, Білорусі, держав Балтії, Казахстану, Узбекистану, Сирії, витісняючи при цьому російських конкурентів, освоюючи нові ринки.

Минулий рік був успішним для підприємства. На 12,2% — до 221,97 млн. гривень — зріс обсяг реалізації продукції, рівень рентабельності становив 7,3%.

Було вироблено та реалізовано 2607 комплектів стрілочних переводів. Підприємство під кінець року практично не мало залишків нереалізованої продукції.

Порівняно з 2005 роком підприємство різко, практично до рівня півторамісячного обороту, скоротило кредиторську заборгованість.

Другий виробник — ТОВ «Керченський стрілочний завод» — набув свою спеціалізацію п’ять років тому. 2002-го, незадовго до початку процедури банкрутства власники ТОВ «Керченський меткомбінат» передали найліквідніше виробництво цього підприємства — магістральні стрілочні переводи для залізниць — у ТОВ «Керченський стрілочний завод». Туди ж передали застаріле ливарне і механоковальське виробництва комбінату.

До 2002 року стрілочне виробництво Керченського металургійного комбінату спеціалізувалося на випуску стрілочних переводів для легких рейок типу Р50, використовуваних металургійними підприємствами. Процес переходу затягнувся, і тільки у 2005—2006 роках на заводі освоєно кілька найпростіших проектів стрілочних переводів для магістральних шляхів.

У 2006 році в Керчі було вироблено 395 комплектів переводів для промислових підприємств, 490 — для «Укрзалізниці» і 318 — на експорт у країни СНД, тобто вдвічі менше, ніж у Дніпропетровську. Причому близько третини — це переводи для рейок із низьким навантаженням. Тож у віддаленому майбутньому молодий керченський завод має певні перспективи, однак поки він здатний скласти лише номінальну конкуренцію дніпропетровцям щодо виробництва стрілочних переводів для залізниць.

На закінчення — кілька слів про перспективи ринку стрілочної продукції в двох найбільших її країнах-споживачах на теренах колишнього СРСР.

Збільшення українського ринку в найближчі роки на 3—5% на рік можливе за рахунок поставок ремонтних комплектів на «Укрзалізницю», у тому числі для виконання невиконаних 2006 року ремонтних робіт. Тут гарні перспективи для дніпропетровських виробників, адже попит зростає саме на швидкісні переводи, що їх випускають тільки вони.

Дніпропетровці також мають шанс скласти серйозну конкуренцію Муромському і Новосибірському стрілочним заводам на ринках СНД, та й у самій Росії. Потужність підприємства достатня для повного насичення внутрішнього ринку та серйозної експансії на зовнішні.

Судячи з тих пропозицій, із якими дніпропетровське підприємство виходить на російський ринок, цінова політика українських і російських виробників досить близька. Останнім часом продукцію найбільшого в Україні виробника стрілочного обладнання пропонують у РФ за цінами на 2—3% нижчими за російські аналоги.

За вищої якості та певних можливостей у плані подальшого зниження ціни «Дніпропетровський стрілочний завод» уже вийшов у лідери ринку стрілочної продукції в СНД. Є непогані перспективи закріпитися в цій ролі, тим більше що в Дніпропетровську освоїли виробництво європейського переводу для рейок типу UIC 60.

Загалом майбутнє українського заводу виглядає дуже оптимістично. Щоправда, ринок, як уже наголошувалося, маловідомий. Що не заважає йому залишатися одним із ключових. Від того, наскільки надійно й ефективно він функціонуватиме, безпосередньо залежить, із якою швидкістю — і наскільки безпечно — ми пересуватимемося по країні. Для сотень мільйонів пасажирів, яких перевозять у країні, це є найголовнішим.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі