Стрільба холостими

У попередньому номері «Дзеркало тижня» повідомляло про нову спробу угорського політика й підприємця Ласло Капойї повернути собі бізнес з перепродажу української електроенергії в Європі. Ця історія одержала продовження. Угорська компанія System Consulting, президентом, генеральним директором і власником якої є пан Капойї, уклала з енергогенеруючою компанією «Західенерго» контракт на експорт в Угорщину української електроенергії потужністю до 200 МВт. Проте цей документ повторив долю контракту між System Consulting та іншою українською генкомпанією — «Східенерго»: поставки вітчизняної електроенергії на адресу угорського енерготрейдера так і не розпочалися.

System Consulting втратила статус основного покупця української електроенергії, яка експортується в Європу, протягом 2008 року. Ще позаторік на компанію пана Капойї припадало до 70% всієї електроенергії, що вироблялася в «острові Бурштинської ТЕС» і транспортувалася в напрямку Угорщини, Словаччини й Румунії.

Тим часом навесні минулого року ситуація почала змінюватися. Держпідприємство «Укрінтеренерго» у травні скоротило потужність поставок на адресу System Consulting із 350 до 200 МВт, збільшивши на аналогічний обсяг експорт на адресу іншого угорського енерготрейдера — Energy Capital, який запропонував вищу ціну за українську електроенергію. У серпні 2008-го потужність поставок компанії пана Капойї скоротилася ще на 100 МВт у зв’язку з тим, що «Укрінтеренерго» почало поставляти 100 МВт енерготрейдеру Ukrenergy Trade, акції якого держпідприємство придбало на місяць раніше. На початку поточного року System Consulting узагалі залишилася без української електроенергії — «Укрінтеренерго» вирішило більше не здійснювати поставок на адресу компанії, яка протягом багатьох років була посередником між українським держпідприємством і угорським електроенергетичним холдингом MVM.

Після безуспішних спроб домовитися з керівництвом «Укрінтеренерго» Л.Капойї вирішив піти іншим шляхом і заручитися підтримкою «важкої артилерії»: System Consulting наприкінці минулого року уклала контракт на поставки 245—350 МВт української електро­енергії в Угорщину з компанією «Східенерго», яка належить Рінату Ахметову. Проте цей контракт так і не запрацював: Міністерство палива та енергетики України не погодило цього документа. І на те була низка причин. Вироблена електростанціями «Східенерго» електроенергія технічно поки що не може експортуватися в Європу, тому виконання контракту з System Consulting не призвело б до збільшення завантаження українських генеруючих потужностей і зростання доходів вітчизняного енергоринку. Просто доходи від експорту почала б одержувати приватна компанія, а не державне підприємство. При цьому на перепродажу української електроенергії в Угорщині знову заробляв би пан Капойї, а не афілійована з «Укрінтеренерго» компанія.

Крім того, у разі реалізації домовленостей між System Consulting і «Східенерго» «Укрінтеренерго» мало порушити умови чинних зовнішньоекономічних контрактів і скоротити поставки вітчизняної електроенергії своїм контрагентам. Річ у тому, що можливості України з експорту електроенергії в Європу обмежені експортним потенціалом енергоострова Бурштинської ТЕС, що не перевищує 550 МВт. «Укрінтеренерго» до початку поточного року законтрактувало весь обсяг електроенергії, який міг бути поставлений у напрямку Угорщини, Словаччини й Румунії 2009 року. Тому в разі початку поставок компанією «Східенерго» на адресу System Consulting навіть 245 МВт потужності на аналогічний обсяг мало скоротити потужність поставок держпідприємство.

У травні Л.Капойї ще раз спробував повернути собі бізнес з перепродажу української електроенергії в Європі, домовившись про поставки до 250 МВт потужності з НАК «Енергетична компанія України» (НАК «ЕКУ»). Результатом цих домовленостей став контракт між System Consulting і компанією «Західенерго», що управляє НАК «ЕКУ». Як випливає з цього документа, копію якого має редакція «ДТ», генкомпанія мала розпочати поставки на адресу System Consulting минулого понеділка, 15 червня.

Останні кілька днів НАК «ЕКУ» і пан Капойї намагалися переконати всіх у тому, що контракт між «Західенерго» і компанією System Consulting, яка всього рік тому контролювала до 70% експорту української електроенергії, а тепер претендує на половину, — це крок на шляху до демонополізації поставок української електроенергії в Європу, а його виконання сприятиме підвищенню стабільності експорту, частковому розв’язанню проблеми оплати енергетичного вугілля і навіть (!) зниженню собівартості електроенергії на внутрішньому ринку.

Проте аналіз контракту говорить про протилежне. Зокрема, документом передбачено, що компанія «Західенерго» у святкові та вихідні дні має знижувати потужність поставок електроенергії на адресу System Consulting мінімум на 30%. Крім того, угорська компанія залишає за собою право скорочувати імпорт ще на 30%. Таким чином, потужність поставок в окремі періоди може бути знижена майже наполовину без будь-якої компенсації з боку System Consulting. При
цьому «Західенерго» має зазнати чималих додаткових витрат з регулювання потужності, пов’язаних з навантаженням і розвантаженням устаткування. Для порівняння: контракти «Укрінтеренерго» з європейськими компаніями передбачають зниження потужності на 25%.

При цьому поставки електроенергії на адресу System Consulting, як і будь-якої іншої компанії, не приведуть до зниження собівартості електроенергії на внутрішньому ринку. Справді, раніше, коли Нацкомісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) регулювала рентабельність діяльності «Укрінтеренерго», практично весь прибуток від операцій експорту електроенергії перерозподілявся на користь держпідприємства «Енергоринок». Комерційний оператор енергоринку торік заробив 510 млн. грн. прибутку на продажу «Укрінтеренерго» електроенергії для експорту. Цей прибуток дав змогу деякою мірою знизити темпи зростання цін на електроенергію для українських споживачів. Проте в квітні парламент уніс зміни до Закону «Про електроенергетику», відповідно до яких уся електроенергія для експорту має закупатися за ціною, сформованою на вітчизняному енергоринку. Тож тепер увесь прибуток залишатиметься в експортерів.

Крім того, компанія «Західенерго» у разі початку експорту стикнулася б із загальнодержавною проблемою своєчасного відшкодування експортного податку на додану вартість (ПДВ). Держпідприємство «Укрінтеренерго», яке експортує електроенергію з 1993 року, і досі не може домогтися від податкової своєчасних розрахунків, що і призводить до виникнення в нього заборгованості перед «Енергоринком». Наївно думати, що компанії «Західенерго» вдалося б уникнути аналогічної проблеми. Поставки електроенергії на експорт, швидше за все, призвели б до збільшення дефіциту обігових коштів у генкомпанії, що відповідним чином позначилося б на фінансуванні ремонтних робіт і розрахунках за паливо.

Утім, говорити про позитивні й негативні аспекти поставок електроенергії компанією «Західенерго» на адресу System Consulting поки що можна тільки в умовному способі, бо поставки електроенергії в намічені терміни так і не почалися. Контракт System Consulting із «Західенерго» повторив долю угоди між компанією пана Капойї і «Східенерго».

Контрагенти «Укрінтеренерго» напередодні заявили про готовність збільшити імпорт української електроенергії з 15 червня до максимальних 550 МВт, і держпідприємство погодило новий графік поставок із системним оператором — держпідприємством «НАК «Укренерго». Тому коли «Західенерго» звернулася до НАК «Укренерго» за підтвердженням поставок System Consulting, то одержала таку відповідь: вільних потужностей для експорту немає.

Ситуація, що склалася з експортом української електро­енергії, наштовхує на думку, що єдиним виходом із неї в най­ближчій перспективі є запровадження аукціонної системи продажів, за якої умови поставок для всіх охочих придбати українську електроенергію будуть однаковими.