СТЕГЕНЦЕВІ ДІДИ МОРОЗИ НА НИЗЬКОМУ СТАРТІ ЧИ ЗНАЙДУТЬ 20 ТИС. ТОНН КОНТРАБАНДНОЇ КУРЯТИНИ ДІРКУ У ДЕРЖАВНОМУ КОРДОНІ?

Поділитися
День у день країна все більше втягується у вир передсвяткової метушні. Відповідно до багаторічної...

День у день країна все більше втягується у вир передсвяткової метушні. Відповідно до багаторічної традиції, напередодні Нового року «пернатий» товар у вигляді курячих груднинок, крилець, окостів, стегенець та інших частин тіла розходиться буквально з коліс. Птахофабрики ледве встигають діставати з холодильників завчасно зроблені запаси продукції — у них сьогодні аншлаг. Саме час швидко розпродати нагромаджене, скориставшись сезонним сплеском купівельної активності. Адже, по-перше, як запевняє Борис Марченко, фінансовий директор птахофабрики «Перемога-нова» (Черкаська область), підвищення апетиту покупців супроводжується зростанням цін — вартість кілограма птиці набирає по 10% щотижня. По-друге, всім відомо, що після щедрого застілля завжди настає період протверезіння, отже, починаючи з 15 січня, продавці очікують різкого зниження попиту. Тоді вже нічого не продаси. По-третє, вітчизняний виробник не забуває про конкуренцію з боку «стегенцевих» контрабандистів, які в буквальному розумінні підтягнули свої заморожені арсенали до самісінького кордону й готові його штурмувати. Малі партії «ніжок Буша» (не дай Господи, щоб іще старшого) вже просочуються крізь посилені прикордонну і митну загорожі. Але це поки що...

Митниця дає «добро»

Головне для контрабандиста — «взяти» кордон. Далі все за виграшки: збути товар за ціною, нижчою від ринкової, та ще й у сезон передсвяткових закупівель — не проблема. Давно розроблено невигадливі, зате ефективні схеми, які діють практично безвідмовно навіть попри те, що митники й податкова поліція про них чудово знають. Усе примітивно просто: купив легально невеличку оптову партію імпортних стегенець, одержав на них належні документи — і торгуй собі спокійнісінько тоннами контрабанди.

За руку впіймати таких ділків складно. На запитання «звідки товар?» вони не моргнувши відповідають, що купили у фірми Х. «Перевірити однаково практично неможливо», — стверджує заступник начальника управління Держмитслужби з організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Володимир Руссков. Чому так? Мабуть, комусь не дуже вигідно, щоб тіньовик почувався на вітчизняному ринку незатишно, держава отримала нарешті належні податки, виробники не потерпали від недобросовісної конкуренції, а покупець не ризикував здоров’ям своїм і своїх близьких. Тим паче враховуючи, що контрзаходи, вже давно придумані цивілізованим людством, дають непогані результати.

Тільки в нас «руки не доходять». Ось уже, приміром, четвертий рік Україна зациклилася на підготовці Митного кодексу. За цей час, між іншим, і Казахстан, і Киргизстан встигли зняти з нашого проекту по копії та впровадити свій варіант у дію. І хоча минулого четверга у Верховної Ради нарешті дійшли руки до другого читання проекту кодексу, митники давно втомилися чекати. З їхньої ініціативи місяць тому Кабінет міністрів своєю 1608-ю постановою затвердив Програму протидії контрабанді й реалізації на внутрішньому ринку незаконно завезених товарів. Не хочуть вони й далі залишатися віч- на-віч із контрабандою. У заходах, запланованих програмою, крім Держмитслужби, задіяно також МВС, СБУ, Мін’юст, Держкомкордон, ДПА, Держстандарт, Антимонопольний комітет, Мінекономіки, Мінтранс, Мінекоресурси та інші державні установи.

Усіх впускати — нікого не випускати

Антиконтрабандна програма передбачає не лише протидію незаконному переміщенню товарів через митний кордон, а й створення умов, коли буде просто неможливо реалізувати нелегальну продукцію на внутрішньому ринку. «Продавець, незалежно від того, де і в кого він придбав товар, скільки було до нього ланок перепродажу, обов’язково повинен мати документи, які підтверджують походження товару, тобто його легальність. Тоді буде ясно, звідки товар: легально його імпортовано через кордон чи вироблено в Україні. Є документ — торгуй. Немає — товар конфіскують», — пояснює суть необхідних змін у законодавчій базі начальник управління з організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Геннадій Швидков.

Ясна річ, якщо в рамках реалізації програми вдасться домогтися таких умов на внутрішньому ринку, то Україні не доведеться тримати на кожному метрі кордону митника чи прикордонника, котрі бігають від однієї об’їзної дороги до іншої за кожним стегенцевим човником. У цивілізованому світі ніхто на кордоні не виловлює контрабандистів, позаяк там набагато менше охочих мати справу з продукцією так званих «сірих» дилерів. Собі ж дорожче: конфіскують — і пропали грошики.

Їх прирівняють до СБУ

Однак найбільшої шкоди країні завдають не поодинокі малі човники, а організовані групи контрабандистів, які часто мають над собою непробивний «дах». І впіймати їх на гарячому без попередньої роботи практично неможливо. Протиотрута очевидна. Нею успішно користуються всі без винятку країни, які межують з Україною, — там митникам дали право займатися оперативно- розшуковою діяльністю нарівні з Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, податковою поліцією. Приміром, у Росії таку практику запроваджено з 1995 року. І ефект, як то кажуть, очевидний, позаяк там затримують автоколони з контрабандою не коли поталанить, а наперед знаючи, коли, якою дорогою та кому доставлятимуть нелегальний вантаж через кордон. Робота з оперативною інформацією та, зокрема, з агентурою дозволяє російським митникам «викривати нелегальні поставки зсередини», а тоді зустрічати в потрібному місці непроханих гостей, поки ті ще не розсіялися по всій країні... Шкода тільки, що це не перешкоджає контрабандистам завозити в Україну продукцію російського походження чи використовувати Російську Федерацію як транзитну країну, зокрема й для курячого м’яса з Голландії чи США.

У рамках Програми протидії контрабанді вже передбачено зміни в законі «Про оперативно- розшукову діяльність». Відновлено відповідні статті й у проекті Митного кодексу, хоча на стадії першого читання парламентарії проігнорували розділ про оперативно-розшукову діяльність. Проте вчасно схаменулися, оскільки без таких повноважень українських митників їхні колеги з сусідніх країн не беруть у спільні операції проти контрабандистів.

Ухвалена урядом програма, запевняє Держмитслужба, вже діє. Встигли провести й оперативні заходи в Донецькому регіоні, у Харкові. Тримається на замку західний кордон. Ті 20 тис. тонн стегенцевого десанту, які ще місяць тому вишикувалися на старт біля самісіньких рубежів України, стверджує Геннадій Швидков, так і стоять на місці. Хіба що незначна їх частина, яка потрапила в Молдову, час від часу малими партіями таки просочується на митну територію України. «Ми затримуємо ящик-два, іноді сто кілограмів. Якось узяли партію в 600 кілограмів. Зрозуміло, це вже не ті тисячі тонн, які були колись. І все-таки без належного законодавчого врегулювання митних питань немає гарантії, що потік знову не збільшиться», — говорить начальник управління з організації боротьби з контрабандою.

Тож недарма вітчизняний виробник поспішає продати свій товар, поки контрабандисти масово не рушили в дорогу. Сьогодні гарантій, що таке не станеться, не може дати ніхто. Як немає гарантій, що митник зі своєю державною зарплатою втримається від спокуси під Новий рік зробити своїй родині подарунок. Де взяти гроші, він, у принципі, знає... Питання лише в ціні.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі