Стара позика від Росії стала "чашою з отрутою" для України – RFERL

Коли в 2013 році Москва дала Києву три мільярди доларів кредиту, намагаючись стримати його зближення з Євросоюзом, багато українців вирішили, що це "отруйна допомога". Це ще більше налаштувало українців проти тодішнього президента Віктора Януковича.

Тепер вони по-справжньому бачать, наскільки небезпечним "подарунком" був той кредит, оскільки Росія погрожує заблокувати майбутні виплати МВФ Україні, якщо вона не виплатить борг в грудні.

Про це на сайті Radio Free Europe Radio Liberty пише оглядач Чарльз Рекнейджел. Російський борг тривалий час лишався на задньому плані і, здавалося, не становив проблем для України, попри його суперечливе походження. Три мільярда доларів – це був перший транш 20-мільярдної програми Росії, яку вона відкрила для Києва за відмову підписувати угоду про асоціацію з ЄС і розворот в бік російського Євразійського блоку.

Але після першої ж виплати програма була закрита після того, як Янукович втік з України під тиском демонстрантів на Майдані. З того часу відносини між Києвом і Москвою стали дуже напруженими, але українська сторона продовжувала сплачувати свої зобов'язання за отриманим кредитом. Але тепер Кремль, схоже, знайшов іншу користь для себе від виданих українцям грошей, вбачаючи у них інструмент тиску на Україну.

Виснажена війною, яку розв'язала Росія, Україна намагається домовитися зі своїми кредиторами про реструктуризацію 72-мільярдного кредиту, щоб стабілізувати економіку і отримати нові транші від МВФ. Група кредиторів, яка володіє половиною приватного боргу України, в серпні погодилася списати 20% суми.

Москва ж відмовилася брати участь у переговорах щодо реструктуризації, оскільки вважає, що її три мільярди доларів були не приватним, а державним кредитом, виданим уряду від уряду. А якщо Україна оголосить дефолт за державним боргом, тоді Москва буде вимагати від МВФ заморозити кредитну програму для неї.

Оглядач пише, що погрози серйозні, оскільки і Москва і Київ члени МВФ. А за правилами фонду, він не може видавати допомогу країнам-учасницям, якщо вони не можуть обслуговувати заборгованості іншій країні-учасниці. Без грошей від МВФ Україну чекає банкрутство. А це означатиме, що жодна міжнародна фінансова організація не буде вважати Київ платоспроможним.

МВФ поки не висловився з приводу того, яким він вважає російський борг України: державним чи приватним.

"Борг не обов'язково "державним" лише тому, що ним володіє уряд іншої країни", - сказав професор Університету Північної Кароліни Марк Вайдермаєр. Він пояснює, що проблемний кредит України від Росії має ознаки як державного, так приватного.

Росія наполягає, що це був державний кредит, тому що видав його Україні під 5%, хоча ринкова процентна ставка складає не менше 12%. В цей же час, Київ отримав гроші через продаж Москві євробондів. Таким чином, це була інвестиція, на якій Росія хотіла заробити і підтримати за її рахунок свій пенсійний фонд. З огляду на це, три мільярди доларів для Києва були комерційною угодою.

Експерти розійшлися в думках, як варто вчинити Україні і МВФ з зобов'язанням перед Росією. Одні вважають, що фонду варто стати на бік Києва і не дозволити Москві позбавити його грошей. Інші ж переконані, що МВФ варто переконати українців виплатити борг Росії повною мірою. В короткостроковій перспективі це створить труднощі, але в середньостроковій – позбавить Москву впливу на Київ.

Агенція Bloomberg писала, що кредитори зажадали перегляду умов реструктуризації боргу України. Кредитори, чиї інтереси представляє американська юридична компанія Shearman & Sterling, вважають раніше узгоджений варіант врегулювання боргового питання "нечесним".

Україна домовилася з кредиторами про списання 20% держборгу, а також про відстрочку виплат на 4 роки і зниження процентних ставок до 7,75% річних за всіма випусками 27 серпня. Вже через місяць, 23 вересня, Київ повинен був повернути $ 500 млн за євробондів, випущених урядом Азарова-Януковича у 2010 році. У Мінфіні серйозно готувалися ввести мораторій щодо держборгу і оголосити технічний дефолт, якщо б не вдалося досягти нинішньої домовленості з кредиторами.

У той же час, досягнення домовленості з приватними кредиторами щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань українського суверена, про яке хоча й не повідомили ще офіційно, однак уже широко висвітлюють у ЗМІ, не повинно стати приводом для самозаспокоєння, зазначав у статті для DT.UA Василь Башко.

Адже глибинні причини, через які протягом останніх років боргове навантаження на державний бюджет України зростало такими високими темпами (які й призвели до сповзання до фактичної неспроможності наших держфінансів виконувати свої зобов'язання повною мірою), залишилися неусунутими, пише автор.

Докладніше читайте в статті Постреструктуризаційне похмілля Василя Башко для тижневика "Дзеркало Тижня. Україна".