СКМ завершила кризу

Точно до 45-річчя Ріната Ахметова група СКМ, що належить йому, підбила остаточні підсумки минулого року, опублікувавши (уже всьоме) завірену міжнародним аудитом звітність. Сенсацією вона не стала - багато які дані вже публікувалися, зате дала можливість аналітикам уточнити перспективи найбільшого бізнесу країни. Головний висновок для групи позитивний - вона досить гідно пережила кризу, вийшовши з неї зміцнілою.

Світова криза взагалі жорстко перевірила групу (і не тільки її) на міцність.

І на піку кризи, в 2009 році, керівництво СКМ заявляло, що ситуація серйозна, і класичні фінансові показники - виручка, прибуток тощо відійшли на другий план. Основними пріоритетами стали збереження ринкових позицій, ефективне використання наявних ресурсів, як фінансових, так і людських. Як зазначив один із топ-менеджерів групи, «криза показала, що ми маємо бути готовими впевнено почуватися та зберігати конкурентоспроможність не тільки на тих світових ринках, що зростають, а й на тих, які стагнують і навіть падають».

Про правильність такої стратегії казали й експерти.

У самий розпал кризи президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер зауважив, що «криза - це завжди хороший екзаменатор і показує, хто вміє управляти своєю власністю в тяжких умовах, а хто не вміє. Якщо Ахметов зміг уже багато років такий комплекс утримувати, то, я вважаю, і за цей іспит одержить позитивну оцінку. Так, спостерігається падіння фондових показників, але це не є втратою реальних заводів, фабрик. Це падіння - тимчасове явище, воно таке, яким є цикл фондового ринку».

Нині О.Пасхавер по суті коментує вже його підсумки. Він зазначив: «Не дивно, що вони продемонстрували високі фінансові показники роботи. Торік ринкова кон’юнктура у світі поліпшилася. Зокрема, зросли ціни на металопродукцію на наших основних ринках збуту - у Південно-Східній Азії, на Близькому Сході, у Європі. Оскільки основна частка доходів СКМ - металургія, було б дивним, якби це не привело до збільшення фінансових показників».

Про це ж каже і Дар’я Терещук, старший аналітик інвестиційної компанії «Велес Капітал»: «Головним чинником зростання стало поліпшення кон’юнктури на світовому ринку металургійної сировини. Ціни на вугілля, кокс, залізну руду і сталь зросли в середньому на 30-50%. Підвищилася й ефективність енергетичного сектора групи».

На обсязі продажів також позначилося входження восени 2010 року до складу групи маріупольського ММК ім. Ілліча, виручка якого за підсумками року становила більш як 3 млрд. дол., чи близько чверті її загального обсягу. Однак за позиції на цьому ринку доведеться постійно боротися, адже українські металургійні заводи використовують далеко не найсучасніше обладнання. І, за словами президента київського Центру системного аналізу та прогнозування Ростислава Іщенка, для якнайшвидшої зміни такого становища критично важливо реінвестувати в модернізацію промислових фондів для нарощування конкурентоспроможності української металургії. Особливо на тлі активності Росії та Китаю в цій галузі. Очевидно, що з кожним роком ці вкладення збільшуються, але після модернізації зросте й віддача. Правда, на якомусь етапі це означає, що акціонери повинні будуть поступитися прибутком. Власне, про це заявляли й у самій групі - ще навесні весь торішній прибуток було знову спрямовано на інвестиційні проекти.

Олег Попов, генеральний директор СКМ, заявив: «Ми маємо намір інвестувати ці кошти в подальший розвиток бізнесу групи СКМ. Так ми робимо вже не перший рік. Ми чітко розуміємо, що без серйозних і постійних інвестицій українські підприємства ніколи не зможуть бути по-справжньому конкурентоспроможними на світових ринках. І це наше завдання, завдання українського бізнесу - інвестувати в модернізацію виробництва, у нові технології, у поліпшення умов праці. Не збільшивши вкладень, ми ніколи не наздоженемо своїх зарубіжних конкурентів ні за продуктивністю праці, ні за енергоефективністю. Вкладення будуть іти як у традиційні для нас бізнеси - металургію та енергетику, так і на наші непромислові напрями, такі, як банківський сектор, аграрні проекти.

Інвестиційний фокус СКМ залишається незмінним: модернізація та впровадження нових технологій на наших підприємствах, енерго­ефективність і охорона навколишнього середовища, безпека праці наших співробітників».

Усього торік на інвестиційні цілі витрачено майже 9 млрд. грн. Більш як половина (52%) пішла на металургійні активи компанії та «Метінвест», близько чверті одержала ДПЕК, решта - на розвиток перспективних напрямів. Було поставлене завдання - у середньостроковій перспективі довести частку нових бізнесів до 30% обороту групи. Щоправда, поки що до цього дуже далеко, оскільки металургія та енергетика дають понад 90% обороту.

Цього року інвестиційний темп збільшать майже наполовину. До кінця 2011-го очікується вкладення в розвиток бізнесу понад 13,5 млрд. грн., а можливо, і більше. Уже в першому півріччі нинішнього року на модернізацію виробництва витратили 6,9 млрд. грн. Нарощування інвестицій очікується й надалі - вартість п’ятирічної інвестиційної програми одного «Метінвеста» становить 50 млрд. грн.

А потреби підприємств в інвестиціях набагато більші за будь-який, навіть найвищий прибуток. Для реалізації інвестиційної програми доведеться використовувати не тільки власні, а й залучені кошти - як кредити, так і випуск облігацій на міжнародних ринках. Але при цьому повне реінвестування акціонерного прибутку є для кредиторів і співробітників підприємств найважливішим психологічним сигналом - тут не крадуть і не «доять» підприємство до останнього гвинтика. На жаль, такі приклади в нас нерідкі.

Уже згаданий Олександр Пасхавер, оцінюючи бізнес групи СКМ, казав, що існує кілька варіантів поведінки: «Перший - давайте все швидко витиснемо досуха та втечемо з «цієї» країни. Другий - давайте спочатку все налагодимо в «нашій» країні й потім одержуватимемо дохід. В Україні існують обидва. Але Ахметов належить саме до останньої категорії».

Отже, компанія права, коли не без гордості зазначила, що, одержавши збільшення виручки і прибутку за рахунок поліпшення ринкової кон’юнктури у світі, вона не розклала їх по офшорах. «Ці гроші прийшли в Україну, прийшли на наші підприємства у вигляді інвестицій. Виходить, прийшли в міста, де ми працюємо, прийшли в український бюджет у вигляді податків, отже, і просто людям у вигляді пенсій, зарплат. І нині вони працюють на Україну», - зазначають у СКМ.

За перші півроку 2011-го СКМ спрямовувала до бюджетів усіх рівнів 8,7 млрд. грн. В основному за рахунок коштів, зароблених металургами за кордоном. Тобто, по суті, вона заводить гроші в Україну та залишає їх тут працювати не тільки на себе, а й на всю країну.

Гроші бізнесу вливаються в націо­нальну економіку не тільки через центральний бюджет, а й безпосередньо в регіони присутності. Тісна взаємодія з регіонами, у тому числі увага до соціальної сфери, теж є сильною стороною СКМ, що часто вигідно вирізняє її з-поміж більшості українських бізнес-груп. Співробітництво може бути різним: іноді це модернізація тепломереж, іноді будівництво тих же медичних пунктів. Таких проектів безліч, і сумарно щороку на них витрачаються мільярди гривень. У 2010 році на охорону навколишнього середовища, ресурсозбереження та розвиток регіонів спрямовували близько 2,3 млрд. грн. Крім того, майже 800 млн. було інвестовано в безпеку праці. Усього витрачено більш як 3 млрд. грн., чи на мільярд більше, ніж в 2009-му.

Плюс щомісячний фонд нарахованої заробітної плати майже 200 тис. працівників досягає 1 млрд. грн., які залишаються в регіонах і забезпечують на місцях стабільність.

Усі ці вкладення як у виробничі потужності, так і в місцеву інфраструктуру та людський капітал є, у тому числі, і одним із найбільш дієвих антикризових заходів на майбутнє. Новий виток світової кризи, якби він стався завтра, навряд чи буде таким само, як його попередник зразка 2008-2009 років. Але уроки трирічної давності, мабуть, не минули даремно, а сформований за ці роки заділ міцності дає змогу найбільшому українському бізнесу значно впевненіше дивитися в майбутнє.