Сім кіп гречаної вовни

Поділитися
Хмельниччина, дарма що третя в списку особливо забезпечених гречкою — 4 тис. тонн, наразі не може похвалитися присутністю цього продукту на полицях крамниць.

Хмельниччина, дарма що третя в списку особливо забезпечених гречкою - 4 тис. тонн, наразі не може похвалитися присутністю цього продукту на полицях крамниць. Хоча на базарі гречаних круп - бери не хочу: проте по 19 грн. за кілограм гречки-ядриці і по 20 грн. - за дієтичну, тобто необсмажену.

Але ж то некерований базар. А з магазинів наче хто вимів гречку - незважаючи на підписаний Мінагропродом і провідними підприємствами-переробниками меморандум. Найбільші супермаркети трохи погралися з бідними покупцями в добрих продавців, виставляючи кілька днів на продаж якийсь центнер-два гречаної крупи по 13,00 («Фуршет») і 13,90 («Сільпо») - і теж умили руки.

Хмельницька влада, звісно, ближче до народу, ніж київська. Проте мантри столичного начальства повторює слово в слово. Про те насамперед, що гречки на Хмельниччині не бракує, а всі проблеми з нею - наслідки спекулятивних оборудок посередників. На відміну від багатьох інших областей, Хмельницька торік не відмовилася від посівів гречки і в результаті з 29 тис. гектарів зібрала 25,8 тис. тонн: середня врожайність становила 8-9 центнерів. Тож, переконана влада, має вистачити і на продовольчі потреби, і для насіння. Щоправда, цього року планується посіяти більше - 32 чи й 35 тис. гектарів.

Такий арифметичний підхід до гречаної проблеми трохи дивує. Адже чинний голова Хмельницької обласної державної адміністрації Василь Ядуха - агроном за освітою і, за логікою, мав би більше дбати про інтенсивний, а не екстенсивний, розвиток сільськогосподарського виробництва, гречки у тому числі. Тим паче що в його альма-матер - Подільському державному аграрно-технічному університеті - ще в 1972 році було створено науково-дослідну лабораторію гречки, 1997 року трансформовану в науково-дослідний інститут круп’яних культур. Практично всьому науковому світу відома школа доктора сільськогосподарських наук, професора Олени Алексєєвої, яка понад тридцять років займалася науковими дослідженнями з питань генетики, селекції та насінництва гречки. Понад три десятки учених на чолі з учителем створили 34 нові сорти гречки, подільську гнучку технологію її вирощування.

Науковці й досі працюють у цій сфері. Проте увага держави (читай - міністерства) до їхньої роботи проявляється хіба що у більш ніж скромному фінансуванні (80 тис. грн. на рік) підтримки і зберігання колекції світового генофонду гречки. На селекцію кошти давно не виділяються, і тільки співробітництво з деякими господарствами краю, де розуміють значення науки для виробництва, дає змогу вченим продовжувати дослідження. Торік в інститут двічі приїжджали представники найбільших китайських фірм-переробників гречки. Вони цікавилися досягненнями наших учених у створенні нових високоврожайних сортів і вивчали можливість закупівель гречки в Україні - по 3-5 тис. тонн щомісяця (тобто китайці готові закупити весь наш продовольчий запас).

Озвучувані наразі владою плани із збільшення цього року посівних площ гречки вчені сприймають недовірливо. Бо чим засіють додаткові гектари? Кондиційним насінням область забезпечена (це за словами можновладців) щонайбільше на 80%. Та й то це насіння масових репродукцій, потенційно маловрожайне. Якісного насіння гречки високої репродукції, сортів власної селекції гостро бракує. Один із високопосадовців Хмельниччини заявив на брифінгу, що для збільшення посівних площ будуть використані як насіннєвий матеріал запаси дослідних інститутів. Однак ці заклади виробляють лише первинні ланки для розмноження насіння. Кожен сорт - це в найкращому разі кілька десятків кілограмів насіння…

Але ж треба заспокоїти населення і вселити в нього віру у всемогутність влади. Тож міністр аграрної політики та продовольства М.Присяжнюк з телеекранів обіцяє дешеву китайську гречку, а голова Хмельницької облдержадміністрації В.Ядуха гарантує теж дешеву свою. Для цього в області не лише зафіксовано ціни й доручено контролювати їх інспекції по цінах, а й у кожному райцентрі почали створювати спеціалізовані магазини з цінами від виробників. Губернатор особисто оглядає їх і залишається задоволеним. Люди задоволені також. Але тільки ті, котрим щастить потрапити туди одночасно з Василем Степановичем і тут же щось купити. Бо як тільки губернатор залишає магазин, цінники негайно змінюють на старі. В Городку он гречка при високому гості коштувала 11 грн., а без нього - знову по 17…

Втім, усе, що відбувається нині з гречкою в Україні, не мало б дивувати. Адже хоч би що під заклинання про європейський вибір будувала чинна українська влада, все в неї виходить СРСР. І з традиційним соціалістичним дефіцитом - для народу, який чомусь мало любить владу, зате любить гречку.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі