РУКА НА РУБИЛЬНИКУ УМІЄ ВІДКЛЮЧАТИ НЕ ЛИШЕ ЕЛЕКТРИКУ, А Й ВОДУ

Поділитися
Суспільство ще не встигнуло як слід осмислити наслідки того, що в низці регіонів рубильники електромереж опинилися в руках приватних компаній...

Суспільство ще не встигнуло як слід осмислити наслідки того, що в низці регіонів рубильники електромереж опинилися в руках приватних компаній. Тим часом на ринковому обрії чітко окреслилася нова, не менш гостра проблема. Створюються реальні умови того, що на додачу до рубильника, в тих самих руках можуть опинитися й перемички, які регулюють подачу питної води в населені пункти.

Неплатежі за поставлену воду — лихо багатьох регіонів. Воно за своїми масштабами сумірне з газовими й електричними проблемами. Різниця в тому, що останні таки розв’язуються, а все, пов’язане з водопостачанням, перебуває в стані якоїсь невизначеності. Вочевидь — до часу. Принаймні на Кіровоградщині негаразди з водопостачанням постали на повен зріст, торкнувшись жителів усіх великих міст. Зараз навіть важко сказати, якої пори року кіровоградці бояться найбільше. Зими, коли крижані батареї, чи літа, коли з водогінних кранів замість тугого струменя виривається безсиле шипіння.

З літнім «привітом»

У середині квітня, після спаду виборчої лихоманки й пов’язаних із нею різноманітних послаблень, жителі Кіровограда і трьох найбільших міст області — Олександрії, Знам’янки, Світловодська — заздалегідь одержали літній «привіт». У ряді мікрорайонів зникла вода. Працівники облсанепідемстанції, реагуючи на ситуацію, попередили, що в разі її тривалої відсутності доведеться закрити школи, дитсадки, підприємства громадського харчування. Якщо хтось подумав, що сталася аварія на водомережах, то він помиляється. Нічого такого. Просто керівники водоводу «Дніпро—Кіровоград» на вимогу «Кіровоградобленерго» після чергового попередження міських громад на предмет того, що за послуги треба вчасно платити, зменшили подачу води наполовину. І якщо узгоджений на кожну десятиденку графік оплати не виконуватиметься, подачу води зовсім припинять.

Взагалі-то до таких попереджень і відключень жителі регіону вже звикли. Проте нинішні прикрощі почалися не влітку, як завжди, а ще до закінчення опалювального сезону. Причина — порушення узгодженого графіка платежів за послуги. За першу декаду квітня водоканали чотирьох міст мали заплатити водоводу «Дніпро—Кіровоград», а той, у свою чергу, переадресувати «Кіровоградобленерго» 180 тис. грн. Але з цієї суми надійшло лише 107 тис. Більше від інших заборгував водоканал обласного центру, недоплативши за десятиденку близько 70 тис. Хоча представники Кіровограда, посилаючись на невідкладні потреби, стверджували, що виконати зобов’язання неможливо, енергетики твердо стояли на своєму. І забезпечили водопостачання в повному обсязі лише тоді, коли належну суму було проплачено.

«З’ясування стосунків», судячи з рівня платоспроможності споживачів, відбуватимуться щодесятиденки. Платежі, які здійснюються з такими великими труднощами, зовсім не свідчать, що в питаннях взаєморозрахунків з’явилися зрушення. Річ у тому, що узгоджений графік містить у собі лише малу частину оплати за послуги. Борги за водопостачання чотирьох міст області перевищують 20 млн. грн і продовжують зростати...

«Трикутник» із «зайвою» стороною?

Водовід «Дніпро—Кіровоград» — одна з найбільших таких споруд у країні. Майже 120-кілометрова артерія забезпечує питною водою понад півмільйона чоловік. Утримання складного комплексу коштує недешево. Поки левову частку видатків брала на себе держава, а споживачі погашали приблизно десяту частину, проблем не виникало. Вони почалися тоді, коли, відповідно до ринкових реалій, дедалі більша частина відповідальності за фінансування послуг почала лягати на органи місцевого самоврядування. До такого повороту подій ті виявилися не готовими. Водоканали міст, які й раніше не могли похвалитися успіхами в плані економності й ощадливості, реформуватися не поспішали. І вихід із становища бачили переважно в підвищенні цін на послуги.

Виконком Кіровоградської міськради кілька разів виходив на сесії з пропозицією підвищити тарифи на кубометр води з 65 до 88 коп. Але «пробити» настільки непопулярне рішення виявилося непросто. Депутати добре знали, що приблизно 40% з такими труднощами й витратами доставленої дніпровської води втрачається в зношених мережах і не доходить до споживача.

Неплатоспроможність міських водоканалів позначилася і на стані водоводу «Дніпро—Кіровоград». Підприємство стрімко скочувалося до банкрутства: неплатежі за спожиті матеріали, затримки з виплатою зарплати. І найголовніше — заборгованість перед своїм основним і вкрай не поступливим партнером — ВАТ «Кіровоградобленерго». Лише ця, третя юридична особа «трикутника», вочевидь, перебуває в кращому становищі. Що не зашкодило енергетикам стати збурювачами спокою, збунтувати проти плавного нагромадження боргів.

Діяли досить жорстко. Оскільки водопостачальні організації не повністю розраховувалися за поставлену електроенергію, «Кіровоградобленерго» подало позов у господарський суд і виграло справу. З урахуванням наданої відстрочки, 6,5 млн. грн. доведеться погасити вже в травні. Але на цьому енергетики не зупинилися. Керуючись законом, вони вирішили домогтися виплати боргів з урахуванням передбачених штрафних санкцій. Позов, який буде внесено в той самий госпсуд, очікується на суму, більшу майже вдвічі. Але можливість виплатити ще й штрафи не проглядається навіть у віддаленому майбутньому.

Хатку — по достатку

Не можна сказати, що місцеві органи зовсім не відреагували на зміну умов. На водоводі працювали над зниженням витрат. Якщо раніше місячна порція споживаної чотирма містами дніпровської води коштувала 1,1—1,2 млн. грн., то після модернізації — 680—720 тис. При цьому питома вага електроенергії в структурі видатків знизилася з 75% до 44%.

Пожорсткішання вимог до органів самоврядування міст (замовляйте таку кількість води, за яку в змозі заплатити, якщо для когось занадто дорога дніпровська вода, беріть із місцевих джерел) теж виявилося дійовим. Якщо раніше воду з Дніпра «гнали на повну трубу», то з часом її почали подавати суворо згідно з замовленнями міст, а це десь на чверть менше максимальної потужності водоводу.

Після кількох залякувальних акцій із припиненням подачі води кіровоградцям довелося згадати, що колись місто з місцевих джерел споживало її понад 40 тис. куб. м на добу. На повну потужність місцеві джерела ще не задіяно. Але обллікарня, онкодиспансер та ряд інших об’єктів переведено на водопостачання з артезіанських свердловин. Альтернативу шукають і в інших містах. Хоч особливих досягнень поки що немає, деякі кандидати в мери на попередніх виборах на повну котушку експлуатували проблему переведення водопостачання з центрального на місцеві джерела. На жаль, якщо відкинути добрячу частку популізму, то виявиться, що такі джерела спроможні розв’язати проблему лише частково і, за великим рахунком, не можуть стати альтернативою дніпровській воді, хоч би як зростала ціна її перекидання в безводні райони.

Не тарифом, то відключенням

Звернімо увагу на одну деталь. Таких жорстких заходів, як повне або часткове відключення міст від водопостачання, завжди вживали на вимогу ВАТ «Кіровоградобленерго». Приватизована енергокомпанія прибрала до рук уже не тільки рубильник, а, по суті, й заслінку, яка регулює подачу води в область. Принаймні рукотворний дефіцит досягався шляхом знеструмлення потужностей, які подають воду. А головними дійовими особами наступних переговорів ставали представники ВАТ.

Якщо ситуація не зміниться, то така стратегічна ланка, як водопостачання, цілком може перейти до рук компанії, контрольний пакет акцій якої перебуває в іноземних власників.

У Кіровограді, де водні проблеми загострилися, така перспектива вже проглядає. Ще минулого літа, коли припинення подачі води аж надто «дістали» городян, тут уперше заговорили про ідею передачі місцевого водоканалу в управління енергетикам. У місцевих ЗМІ навіть спалахнула дискусія про форму цієї акції — концесія? оренда?

Притихнувши взимку, дискусія пожвавилася після квітневого демаршу енергетиків. І безслідно це не минуло. Як нам удалося дізнатися, готується проект договору, відповідно до якого, енергетики беруть в оренду місцевий водоканал. І хоча подальше проходження документа видається сумнівним («Кіровоградобленерго» хоче взяти об’єкт у «чистому» вигляді, без боргів, що перевищують 16 млн. грн., і ще невідомо, як поведуться депутати), сама його поява симптоматична. У тому сенсі, що коли перекачування води на величезні відстані в повному обсязі «валити» на місцеві органи самоврядування, то не тільки міські водоканали, а й центральні водоводи можуть опинитися в руках нових власників. А це вже торкається не лише інтересів окремих регіонів, а й держави загалом.

В інтерв’ю «ДТ» заступник голови облдержадміністрації Анатолій Перевозник не приховував, що вжиті на місцях заходи дають лише частковий ефект. Надію на кардинальне розв’язання проблеми він пов’язує з відновлюваним Держкомітетом з питань житлово-комунального господарства, загальнодержавними заходами, передусім на законодавчому рівні. Зокрема зі скасуванням ПДВ на послуги, пов’язані з водопостачанням, відмовою від практики нарахування штрафних санкцій у п’ятикратному розмірі, що явно виходить за межі розумного.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі