Роздріб б’є опт

Звичайних ринків у нас вдосталь. І в столиці, і в її області: і речових, і продовольчих, і дорогих, і дешевих. А ось із оптовими, особливо плодоовочевого напряму, які б встановлювали ефективні зв’язки між виробниками та покупцями й не давали роздрібним цінам розгулятися, - проблеми.

Останнім часом спільноту готували до думки, що введення в дію 25 оптових ринків плодоовочевої продукції, на будівництво яких виділено бюджетні кошти, посприяє цивілізованій торгівлі, зниженню високих цін на овочі та фрукти. У сере­дині нинішнього літа став до ладу ринок-первісток - перша черга оптового ринку «Столичний» у Києво-Святошинському районі Київської області. На жаль, хоча підприємство з перших днів роботи набуло популярності серед киян і жителів Київщини, особливо на роздрібні ціни воно не вплинуло.

Перший млинець

Заходи, спрямовані на боротьбу з невиправданим подорожчанням плодоовочевої продукції, останнім часом актуальні як ніколи. Досить сказати, що овочі та фрукти з травня нинішнього року, порівняно з аналогічним періодом минулого, подорожчали на 72%. А компоненти набору для борщу - на 93%. Розрахунки показують, що левова частка подорожчання припадає не на виробників продукції, а на торгівлю. І хоча на середину серпня вартість плодоовочевого кошика українських споживачів знизилася на 15,7%, це можна пояснити, швидше, сезонним здешевленням. За таких умов оперативне введення в дію об’єкта, покликаного виправити ситуацію, цілком виправдане.

Щоб потрапити на новий оптовий ринок, покажчики не потрібні. На околиці Софіївської Борщагівки велика частина автомобілів з Окружної віднедавна повертає на добротну дорогу, яка веде до оптового ринку.
Туди ж завертають більшість маршруток із написом «Столичний». Ось уже кілька тижнів тут у двох павільйонах, що стали до ладу (по 8 тис. кв. м кожний), йде торгівля вітчизняною плодоовочевою продукцією. У третьому павільйоні, призначеному для реалізації імпортних продуктів харчування в чотирьох десятках магазинів, будівельники завершують роботи. На величезній площі 140 га, де в ряді місць видно будівельні крани, до 2014 року стануть до ладу ще чимало об’єктів.

- Нам було дуже важливо, - пояснює комерційний директор ринку В’ячеслав Забєлін, - насамперед запустити павільйони для продажу вітчизняної продукції, встигнути до піку сезону купівлі-продажу продукції, яка швидко псується.

Уже за перші 10 днів, за його словами, сюди заїхало понад
37 тис. автомашин. У початковий період було розпродано овочів та фруктів більш ніж із тисячі автомашин. За словами Забєліна, тижневий приріст продажів збільшується приблизно на 20%. Масштаби ринку дозволяють забезпечити торговельними місцями всіх бажаючих. До їхніх послуг обладнані вагами та всім необхідним торговельні місця. Є й лабораторії перевірки якості. Якщо продавець не запасся відповідними довідками, то зможе перевірити продукцію на відповідність вимогам на місці. Право проведення торгівлі в павільйонах, кожен із яких може вмістити три сотні автомобілів, оцінюється залежно від величини транспортного засобу - від 50 до 180 грн. за добу. Плата за в’їзд на ринок автомобілів для закупівель суто символічна - 6 грн. Великі виробники сільгосппродукції мають можливість на основі укладених договорів отримати послуги в рамках дистанційного продажу своєї продукції з правом спостерігати й керувати процесом, коригуючи ціни на товар.

Більшість продавців, які не звикли до комфорту, задоволені умовами для їхнього перебування на ринку. Добре сприймається порядок, згідно з яким оплата за в’їзд і торговельне місце диференціюється залежно від вантажопідйомності транспортного засобу та місця, яке він займає. Це дає можливість брати участь в оптовій торгівлі як великим, так і малим торговцям. Наприклад, підприємець із села Вербівка Вінницької області Сергій Козаченко за дві доби реалізував сім тонн ранніх яблук. Заплатив за послуги 200 грн. Розповідає, що раніше для реалізації продукції доводилося тижнями їздити по багатьох торговельних майданчиках, столичних дворах. Уже подумував змінити заняття, але торгівлею на новому ринку задоволений і сьогодні ж виїжджає по нову партію товару. Одне слово, відгуки на умови торгівлі в «Столичному» переважно доброзичливі. Особливо відзначають торговці жваву торгівлю у вихідні дні.

Третій - не зайвий

Але не все так однозначно. Фермер зі Скадовського району Херсонської області Олександр Іваненко, віддаючи належне високому рівню обслуговування, зауважує, що влаштовує його не все. Він же не відпочивати приїхав на величезній хурі з кавунами, а торгувати. Розраховував на швидкий продаж оптом. І виставлена ціна - 1,2 грн. за кілограм кавунів, - здавалося, могла цьому сприяти. Але швидкої торгівлі не вийшло. Планував провести на ринку добу, щонайбільше - дві, а вийшло удвічі більше. Тільки кілька разів пощастило продати кавуни відразу по дві-три тонни, тобто оптом. Левову ж частку товару продавав переважно вроздріб, по два-три кавуни. Втрати від такої торгівлі значні. Адже щодоби за перебування великовантажної машини на майданчику доводилося платити 180 грн. А головне - втратив багато часу, та ще й у розпал сільськогосподарських робіт.

Фермерів і продавців, які чекали на оптових покупців, було чимало. Серед них і іноземці. Група продавців із Туркменистану скаржилася, що замість очікуваних продажів оптовими партіями доводиться торгувати середньоазійськими делікатесами майже… «по 100 грамів». Торговцям, які розраховують на оптову торгівлю, доводилося переважно обслуговувати роздрібних покупців. Така невизначеність створює умови для вклинювання у відносини між виробниками та оптовими покупцями різних ділків-посередників. Так, один із авторів цих рядків зіграв роль оптового продавця, який не має часу продавати товар малими партіями. Свої послуги відразу запропонував чорноокий Артур. І тут-таки ціну встановив: погодився закупити сім тонн цибулі по 1,8 грн. за кілограм. Тоді як оптова ціна на ринку склалася на гривню вища.

Введення в експлуатацію «Столичного» дозволило багатьом киянам і жителям столичної області купувати на ньому за низькими цінами овочі та фрукти. Безперечно, кількість охочих тут отоваритися зростатиме. Однак ця обставина загрожує тим, що оптовий ринок може перетворитися на великий, але звичайний роздрібний. Залучити стільки оптових покупців, щоб привезена продукція відразу ж розвозилася по всьому столичному регіону й ставала доступною в усіх його мікрорайонах, виявилося складніше. У результаті люди їдуть за десятки верст «киселю сьорбати», а великовантажні автомашини зі свіжою продукцією змушені стояти по кілька діб в очікування покупців. Якби не наплив звичайних, неторгових людей, в основному пенсіонерів, які поки що є основними покупцями, то оптовим реалізаторам «Столичного» було б непереливки.

Виконання одного з головних завдань оптового ринку - зниження цін у роздробі - ще далеке від реальності. Річ у тому, що за час відсутності налагодженої оптової торгівлі в країні сформувалася специфічна, багато в чому тіньова система заготівлі та реалізації плодоовочевої продукції. З появою «Столичного» вона не зникла й, схоже, зникати не планує. Факти свідчать самі за себе. Більшість власників плодоовочевих магазинів, кіосків, лотків Києва з відкриттям «Столич­ного», судячи з досить скромних обсягів оптових закупівель на ньому, не кинулися закуповувати свіжу й досить дешеву продукцію, а продовжують торгувати дорогими й часто вже не свіжими овочами та фруктами, поставляючи їх переважно «з власних джерел». Отже, щоб торгівлю зробити цивілізованою, мало вводити в дію сучасні оптові ринки. Для повної віддачі вкладень необхідно модернізувати, осучаснити роздрібну торгівлю, зробити її прозорою, менш схильною до спекулятивної складової.

Хто кому заважає?

Схоже, що новоявлені столичні оптовики, наштовхнувшись на перші труднощі й не цілком усвідомлюючи їх походження, угледіли головну причину нестачі оптових покупців у роботі колег по бізнесу. Річ у тому, що на околиці столиці, на Троєщині, працює оптовий ринок плодоовочевої продукції «Фермер». Ні за масштабом (займає лише кілька гектарів), ні за обладнанням його не можна порівняти зі «Столичним». Його послугами користуються багато фермерів та торговці не тільки з Київської області, а й із сусідніх регіонів, чимало підприємців столиці. І на торгівлю плодоовочевою продукцією в Деснянському районі, де він розміщується, його вплив відчутний. Недарма на Троєщині, особливо в мікрорайонах, що прилягають до «Фермера», роздрібні ціни на овочі та фрукти набагато нижчі, ніж в інших районах столиці.

Здавалося б, наявність у столичному регіоні двох оптових ринків сільгосппродукції - великого багатопрофільного й невеликого, швидше - районного масштабу, мало б тішити як представників влади, так і новоявлених оптовиків. Усе-таки є можливість для порівняння та аналізу результатів діяльності, обміну досвідом, особливо в такому гострому питанні, як розмежування й гармонізація оптової і роздрібної торгівлі. Але… для торговців та відвідувачів троєщинського ринку після введення в експлуатацію «Столичного» настали складні часи. Навіть працівники ДАІ саме в «перехідний» період чомусь так «регулювали» рух, що хури з плодоовочевою продукцією, котрі за звичкою рухалися на «Фермер», потрапляли на… «Столичний». Активізувалися у своїх претензіях пожежні та інші контрольні служби. А на майданчик, де зазвичай зупинялися великовантажні автомашини, прибувши на троєщинський ринок, пред’явила права одна з комерційних структур.

Деякі ж чиновники відверто почали говорити, що з пуском «Столичного» «Фермер» місту вже не потрібен, і його слід або закрити, або перепрофілювати на звичайний ринок.

З мішком - по опт

В обох оптових ринків, по суті, одна біда. Незважаючи на велику кількість охочих отоваритися і тут, і там, надовго «застряють» чимало оптових продавців, які не можуть збути свіжі, хорошої якості недорогі овочі та фрукти. Підприємця з Кривого Озера Миколаївської області Тамару Василівну ми застали на троєщинському оптовому ринку. Вона другу добу не могла продати оптом закуплені в земляків сім тонн ранніх яблук чудової якості. Розповіла невеселу історію: спочатку завезла товар на «Столичний», але там великими партіями його ніхто не брав. За весь день продала всього кілька ящиків яблук. Тепер другий день чекає не дочекається оптового покупця на «Фермері».

Доки оптовики воюють між собою, залучаючи на допомогу групи впливу, власники тисяч розкладок, кіосків, магазинів, що заполонили Київ, продовжують свою звичну справу: накрутивши ціни на овочі та фрукти, спустошують гаманці споживачів. Робити оптові закупівлі ні у ново­відкритому «Столичному», ні у «Фермері», який працює давно, вони не поспішають. Віддають перевагу відпрацьованим схемам. Після відвідин двох оптових ринків, на яких кавуни (причому свіжі, як і все інше) продавали по 1,2-1,4 грн. за кг, помідори - 2,5-3,5 грн., картоплю - 3-4 грн., цибулю - 2,8-3,5 грн., дивно було бачити цінники на таку саму продукцію, але вже не першої свіжості, відповідно, 2-2,5 грн., 4,5-6,5 грн., 5-
7 грн., 4,5-6,5 грн. Як бачимо, роздрібні ціни відрізняються від оптових не на 25-30%, як мало бути, а в рази.

Оскільки у створенні на основі державно-приватного партнерства сучасних оптових ринків, включно зі «Столичним», беруть участь великі, наближені до нинішньої влади бізнесмени, а троєщинський «Фермер» належить підприємцям районного масштабу, - результат зароджуваного конфлікту неважко вгадати. Якщо, звісно, не прийде розуміння, що ліквідацією конкурента справі не зарадиш. Ефективна оптова торгівля сільгосппродуктами, якої так прагнуть виробники, можлива лише тоді, коли буде прозорий, чітко налагоджений роздрібний продаж. Щоб люди могли закуповувати продукцію за нормальною ціною за місцем мешкання, а не штурмували з мішками оптовий ринок.