РИНОК ВОДИ: І ЛІТО — НЕ ЛІТО, І ДОХОДИ — НЕ ДОХОДИ КРИЗА НАДВИРОБНИЦТВА, НА ЖАЛЬ

Поділитися
До останнього часу ринок мінеральної та солодкої води був одним із найшвидше зростаючих в Україні...

До останнього часу ринок мінеральної та солодкої води був одним із найшвидше зростаючих в Україні. Власне, таким він сьогодні й залишається, хоча темпи його зростання вже не так високі, як, скажімо, ще два-три роки тому. Крім того, нинішній сезон не виправдав сподівань більшості виробників. Холодне літо в наших курортних зонах, які минулими роками давали значний приріст продажів, і холодне море віднадили багатьох відпочиваючих із цих місць. Це, відповідно, зменшило кількість споживачів напоїв. Значні регіональні виробники ще з минулого сезону зберегли свої агресивні настрої, що попсувало кров виробникам усеукраїнського масштабу. А якщо до всього цього додати те, що практично всі виробники минулого літа зіштовхнулися з кризою надвиробництва, то стає зрозуміло: нинішній сезон був далеко не найвдалішим для ринку безалкогольних напоїв.

Тон задає мінералка

Сьогодні кількість споживаної мінеральної води на душу населення становить приблизно 15 л на рік. На думку експертів, немаловажну роль у збільшенні цього показника відіграло погіршення екологічної обстановки й низька якість водопровідної води, що спричинило помітне поліпшення культури споживання води середньостатистичного українця. Із іншого боку, зростає купівельна спроможність, оскільки люди почали більше заробляти.

Бренд-менеджер корпорації «Українські мінеральні води» Володимир Стадничук, відповідаючи на запитання, наскільки насичений вітчизняний ринок мінводи відповідає: «Усе залежить від того, якою лінійкою міряти. Якщо порівнювати зі споживанням на душу населення в європейських країнах, то ринок не насичений. Якщо судити за шаром пилюки на пляшках деяких виробників у магазинах і супермаркетах — перенасичений. Правда десь посередині. І більш-менш об’єктивно відповісти на це запитання можна, лише порівнявши обсяги споживання в перерахунку на рівень доходу та враховуючи при цьому культуру споживання. Стосовно прогнозів, то, за умови відносної політичної й економічної стабільності, ринок ще кілька років продовжуватиме зростати, хоча темпи зростання рік у рік скорочуватимуться».

Очевидно, варто розділити київський і регіональні ринки мінеральної води, оскільки розвиваються вони по-різному. Вищий рівень життя в столиці не може не позначитися на зростанні культури споживання. За аналогією зі столицею північного сусіда в Києві динамічніше розвивається сегмент так званої тихої води у великих упаковках. Зростання споживання питної негазованої води в іншій частині України відбувається не так бурхливо. А в регіонах скорочується кількість «самокатників» — виробників, котрі ллють воду лише протягом сезону. При цьому як у столиці, так і в регіонах найбільшою популярністю (за рідкісним винятком) користуються найвідоміші торгові марки. Поки що обсяги продажів негазованої води в більшості компаній незначні, чимало випускають подібну продукцію для асортименту й підтримки власного іміджу. Фахівці вважають: розвиток згаданого сегмента ринку йтиме в двох напрямах: великі упаковки (5 л) і вуличні (ресторанні) упаковки (0,5 л).

Сьогодні в Києві темпи зростання продажів мінералки перевищують темпи зростання продажів солодких газованих безалкогольних напоїв. Крім всього іншого цьому сприяє високий ступінь концентрації населення в мегаполісі та вищий, порівняно з регіональним, рівень доходів громадян. Споживач у столиці менш вимогливий до ціни продукту й уважніший до якості. Отже, один із головних козирів продукції з регіонів — дешевина — в Києві може й не зіграти.

Регіонали рвуться в мегаполіси

Кожна з регіональних компаній має свою специфіку й будує дистриб’юторську мережу за власними правилами. Розвиток компаній і насичення локальних ринків призвели до того, що регіональним виробникам стає тісно, і вже зараз вони прагнуть виходити на загальнонаціональний рівень. Нинішня їхня мета — це Київ як об’ємний і вигідний ринок, плюс найближчі міста-мільйонники. Важко сказати, наскільки успішно закінчиться спроба регіональників підкорити Київ. Але сезон 2003 року став логічним продовженням сезону-2002, коли регіонали діяли дедалі активніше. Утім, цим фірмам-виробникам не так просто вийти за межі звичного регіону. Знадобляться великі витрати на систему дистрибуції, транспортування, рекламу тощо. У свою чергу компанія, котра намагається вирватися за межі своєї місцевості, втрачає, передусім присутню на місцях перевагу в ціні.

Бажання потрапити на ринки великих міст зрозуміло. Недаремно фахівці зауважують, що в цьому сезоні визначальну роль відіграли саме великі міста — в усі регіони зростання прийшло з мегаполісів. Харків — студентське місто, відповідно, велика харківська студентська община є основним двигуном зростання споживання. Донецьк завжди мав найбільший потенціал у своєму регіоні й нинішнього року підтвердив: там, де люди мають стабільний доход, споживчий потенціал для таких спонтанно купованих товарів, як безалкогольні напої, безмежний. У Львові й Одесі найрозвиненіше безпосереднє споживання в ресторанах і кафе.

Якщо ж оцінювати місцевих виробників, то вони, маленькі чи великі, є всюди, що робить ринок висококонкурентним. А через невисокий доход у деяких регіонах при покупках вибір падає на дешеву продукцію.

Не можна не відзначити ще одну тенденцію сезону-2003, на яку вказують оператори ринку, — майже всі виробники зіштовхнулися з кризою надвиробництва. А 2003 року значних ривків як серед великих, так і серед дрібніших виробників не помітно. Це стосується й регіональних виробників, котрі ще торік стрімко розвивалися й давали прирости продажів 50—60% за рік. А нинішнього року їхні темпи зростання стали загальноринковими — приблизно 10—15%.

Українці консервативні у виборі
мінеральної води...

Помітний зсув у бік столових вод не лише споживчих переваг, а й маркетингової активності великих виробників. При цьому привертають до себе увагу цілком різні підходи. «Кока-Кола Беверіджиз Україна» послідовно та планомірно вживає заходів із створення брендів і будує маркетингові комунікації по відношенню відразу до двох своїх продуктів цієї категорії («Бонаква» та «Юрське джерело»). Компанія «ІДС» із чотирьох торгових марок («Аляска», «Миргородська», «Сорочинська» та «Старий Миргород») більш-менш активно просуває лише дві («Миргородська» та «Старий Миргород»), намагаючись сформувати культуру регулярного вживання лікувально-столової води. Поява в портфелі цієї компанії «Боржомі light», можливо, пояснює причину зниження маркетингової активності стосовно торгової марки «Аляска». Звертають на себе увагу також торгові марки «Моршинська» і «Трускавецька». Маркетингові показники їхніх телевізійних рекламних кампаній поступаються хіба що «Миргородській».

Водночас у виборі мінералки український споживач досить консервативний. Приміром, два-три роки тому багато виробників, зокрема й «Орлан-Беверіджиз», намагалися вивести на ринок мінеральні води з додаванням ароматизаторів. Такі напої себе не виправдали, і дуже швидко виробники зняли їх із виробництва. Можливо — це справа майбутнього.

…але на елітну попит стабільний

Вітчизняні виробники почуваються впевнено — їм практично вдалося витиснути імпорт з українського ринку. Сьогодні частка останніх становить за різними оцінками близько 5%. Провідними імпортерами, як і раніше, залишаються країни колишнього СРСР (в основному Росія та Грузія), на частку яких припадає 92% ввезеної продукції: «Нарзан», «Боржомі», «Єсентуки», Santal. Інший імпорт — це, як правило, елітні бренди: Perrier, Evian, Volvic, Ту Nant, Gerolsteiner, Vittel та ін. При цьому імпортна продукція реалізується, в основному, у торговельних точках із великим асортиментом або в барах, кафе, ресторанах.

На думку експертів корпорації «Українські мінеральні води», здебільшого — це така сама за якістю вода, що й у окремих значних вітчизняних виробників. У деяких випадках — із певними унікальними особливостями походження чи складу. Але основна причина появи та споживання таких продуктів полягає, природно, не в цьому, а в тому ареолі, який вони несуть, і в тій частині цільової аудиторії, яка згодна платити за причетність до цього ареолу. Темпи зростання такої мінеральної води відстають від темпів зростання її вітчизняних аналогів. Причина в мотивах споживання. Хоча, виходячи з того, що лікувально-столові води менше піддаються впливу сезонності, ніж столові, можна припустити: попит на цю групу досить постійний.

Володимир Стадничук вважає: «Навряд чи дорога вода — перспективний напрям бізнесу. По-перше, через те, що основна маса споживачів віддає перевагу своїй, українській воді, по-друге, через незначне зростання тієї частини цільової аудиторії, для якої такий продукт найкращий».

Підбиваючи результати сезону-2003, можна сказати: нинішнє дощове літо (друга його половина. — Ред.) не дало змоги виробникам безалкогольних напоїв досягти тих пікових продажів, як минулого чи позаторішнього сезону. Утім, не слід забувати про майбутнє збільшення попиту на безалкогольні напої в період зимових свят. Напевно, тоді виробники спробують надолужити упущене, а споживачі можуть сміливо очікувати виходу на ринок низки оригінальних новинок.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі