РИНКИ РЕГУЛЮЄ ГРОМАДСЬКІСТЬ А ЩО РОБИТИ, КОЛИ КОЖНІ П’ЯТЬ ХВИЛИН ПОМИРАЄ УКРАЇНЕЦЬ?

Якщо громадські організації та фонди ініціюють корекцію законодавства, що стосується регулювання певного виду бізнесу, то вже й справді допекло і далі відступати нікуди. Приблизно так можна сприймати семінар «Державне регулювання виробництва і контроль за безпекою тютюнових виробів», організований добродійним фондом «Здоров’я для всіх». На порядку денному стояло: 1) законодавство з контролю над тютюном, зокрема Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров’я з контролю над тютюном, прийнята у травні поточного року; 2) положення нової редакції закону «Про рекламу»; 3) зміна державою курсу акцизної політики та пріоритети бюджетної кухні.

Експерти переконані, що без вирішення цих першорядних питань Україна ризикує зміцнити свої позиції і так похмурого лідерства — вже сьогодні за кількістю чоловіків-курців ми попереду планети всієї, а кількість смертей, пов’язаних із курінням, сягнула 100 тис. на рік.

Крок назустріч смерті

«Мінздоров’я попереджує...» Не більше ніж напис, який уже нікого не вражає. Зате свіжі цифри світової статистики дуже промовисті. Так, зараз у світі щороку помирає близько 5 млн. курців (разом із пасивними). Це значно більше, ніж гине від тероризму чи, приміром, від СНІДу, туберкульозу, материнської смертності, самогубств, дорожніх аварій, разом узятих. А кількість жертв куріння лише за одне десятиріччя (2020—2030 рр.) удвічі перевищить кількість убитих під час Другої світової війни. «Безневинна» звичка однієї третини населення земної кулі стає причиною смерті від раку легень у 90% випадків, від емфіземи — у 75%, хронічного бронхіту — у 75%. Рак легень реєструють навіть у собак, власники яких не виймають з рота сигарети.

Вже сьогодні Україна посідає перше місце у світі за кількістю чоловіків-курців, різко зросла кількість жінок і підлітків, що приохотилися до сигарети. Всі вони належать до групи ризику. За цим прозирає дуже неприємна економіка. Адже, як стверджує голова правління фонду «Здоров’я для всіх» Сергій Шевчук, велика частина коштів, що виділяються на охорону здоров’я, витрачається на боротьбу з наслідками куріння: онкопатологією, серцево-судинними та захворюваннями легень, а останнім часом — безплідністю молодих сімей. Кошти, які мали б іти на якісне медичне обслуговування населення та профілактику захворювань, відбирає проблема куріння.

Коли закони вилізли за «рамку»...

Значно менше грошей потрібно для контролю над тютюном, ніж на усунення наслідків його куріння. На це націлено Рамкову конвенцію ВООЗ із контролю над тютюном. Україна без особливих зауважень проголосувала за цей документ. Слід очікувати, що й імплементація конвенції ВООЗ у нашій країні пройде без особливих труднощів. Адже чимало її положень вже є в українському законодавстві. Хіба що доведеться змінити кілька законів, які не вписуються в «рамку». Приміром, подумати над тим, щоб зовнішню рекламу тютюнових виробів поступово витіснити з центрів міст, щоб вона не рябіла в очах у молоді. Адже, за даними Світового банку, заборона реклами веде до зменшення попиту на тютюнові вироби на 7%.

Не стикується з принципами Рамкової конвенції ВООЗ і несподівана зміна акцизної політики держави. Конвенція вимагає підвищення акцизного податку на сигарети, щоб зменшити їх споживання. В Україні ж заміна специфічної ставки тютюнових акцизів на змішану, що має відбутися вже з 1 січня 2004 року, може стати серйозним стимулом для збільшення споживання тютюнових виробів і зростання кількості курців. Судіть самі. За даними Світового банку, підвищення акцизного податку на сигарети, що призводить до зростання цін на них на 10%, зменшує попит на 8%. А в нас замість того, щоб просто збільшувати ставки специфічного акцизу, який ефективно працює протягом семи років, й одночасно вбивати двох зайців — прогнозовано наповнювати бюджет і зменшувати попит на небезпечний продукт, — вирішили йти іншим шляхом. Акцизний збір розбивається на дві частини: специфічну (що залежить від кількості відпущеного товару) і адвалорну (від ціни реалізації). Відтак у виробників за рахунок адвалорної складової з’являється спокуса легально уникнути податків. Для цього досить знизити ціни на продукцію. Природно, коли стає вигідніше робити дешеві сигарети, а висококласний товар піддається податковій дискримінації, фабрики віддають перевагу випуску сигарет низького й середнього класу. На думку Ольги Юрченко, начальника відділу держдепартаменту акцизного збору ДПАУ, у такому разі слід очікувати збільшення з 70 до 80% частки ринку під дешевим і середньоціновим сегментами. При цьому сигарети невисокої якості стануть доступнішими, і споживання їх зросте, у тому числі за рахунок нових курців. А держава не лише втратить очікувані надходження до скарбниці, а й муситиме додатково витрачатися на адміністрування «слизького податку», який потребуватиме контролю цін кожної сигаретної партії. Незрозуміло, звідки тоді візьмуться додаткові кошти, які в цій ситуації будуть потрібні на охорону здоров’я, зокрема на лікування старих і нових курців, у тому числі й пасивних.

Бліцкампанія не пройде

Здавалося б, якщо все так страшно, то навіщо морочити собі голову створенням спеціалізованого закону й національного центру з контролю над тютюном, боротися з дитячим курінням, контрабандою, відволікати кошти на моніторинг якості сигарет і лікування наслідків куріння? Чому б тоді не взяти й не заборонити всі тютюнові вироби? На жаль, результат такої кампанії нескладно прорахувати. (Досить згадати вирубані виноградники в Криму під час антиалкогольної ініціативи в колишньому Союзі та малоефективну боротьбу з самогоноварінням.) До речі, цього не намагається робити й ВООЗ. Ідеться про жорсткість наявних норм і поступове витіснення тютюну з планети Земля. Зараз потрібен розумний компроміс між тими, хто свідомо вирішив курити, тими, хто не хоче піддаватися ризику, пов’язаному з пасивним курінням, і тютюновою індустрією. Прикладом такого компромісу міг би стати дозвіл на рекламу лише суворо регламентованими засобами, які виключали б доступ до цієї реклами неповнолітніх та тих, хто не курить. Сподіватися ж на швидку перемогу над тютюновою епідемією марно. Фахівці переконані, що повністю позбутися цього лиха можна лише об’єднаними зусиллями. Без цього для повної перемоги не вистачить і століття.