Рік прибуткових депозитів. Вкладники можуть розраховувати на гарний депозитний доход, якщо їм пощастить із банком

2005 року депозити залишаться одним із найбільш доступних і вигідних засобів вкладення грошей. Попри велике бажання банкірів істотно знизити депозитні ставки, нинішнього року їм навряд чи це вдасться. Вочевидь, це буде останній рік високих депозитних ставок. Розпочатий рік може стати і найбільш ризикованим для пересічних вкладників. Бізнес більшості вітчизняних банкірів занадто тісно пов’язаний із конкретними особами з владних коридорів. Зміна політичної влади та її пріоритетів неминуче призведе також до переформатування фінансових закладів і грошових потоків. Громадянам України, котрі не бачать усіх цих підводних течій, дуже важко буде не впіймати облизня при виборі для своїх заощаджень найбільш надійного банку. Передчуваючи можливість повторення знервованості на фінансовому ринку через стан окремих банків і всерйоз налякані ажіотажем кінця року, банкіри в нагальному порядку лобіюють заборону на дострокове зняття грошей із депозитів.

Банки одужали. Середня температура по системі в нормі

Наслідки ймовірної фінансової кризи, викликаної затяжним процесом президентських виборів, уже практично не помітні. На сьогодні грошовий ринок демонструє всі ознаки одужання.

За даними НБУ, тільки в перші дні нового року українці принесли на депозитні рахунки понад 400 млн. грн. Керівництво АУБ констатує, що обсяг депозитів юросіб за перші десять днів січня зріс на 1 млрд. грн., фізосіб — на 300 млн. грн. У кількох банках навіть утворилася надліквідність.

Дуже непоганими виявилися і попередні результати 2004 року. За оперативними даними центрального банку, депозити юросіб за рік зросли на 41,6% і склали 41 млрд. 489 млн. грн., депозити фізосіб відповідно на 28,5% і 41 млрд. 657 млн. грн., у т.ч. у національній валюті — 22 млрд. 153 млн. грн. Криза навіть пішла банкам на користь. 2004 року вперше за багато років вдалося збалансувати зростання активів і капіталу банків. У результаті система не втратила спроможності кредитувати і стала трохи стійкішою. Щоправда, на кінець року капітал банківської системи не зросте на 40%, як планувалося. Але прибутковість нинішнього року майже удвічі вища, аніж торік. Попри складну ситуацію в листопаді—грудні, вона залишається на прогнозованому рівні. Більшість банків заробітками на готівковій валюті компенсували збитки від зменшення кредитного портфеля. За оцінками спеціалістів, банки за підсумками року вийдуть на 30—35% приросту капіталу, а це цілком гідний показник.

Інша річ, що за останні два місяці 2004 року стався стрімкий відтік коштів із банків — більш як 5 млрд. грн. (АУБ оцінює втрати банків, із урахуванням недоотриманих вкладів, у 12 млрд. грн.) Однак вклади дійсно відновляються, і досить швидкими темпами. Основна причина — підвищені ставки за депозитами, які пропонують вітчизняні банки. На сьогодні середня ставка по річних депозитах тут перебуває на рівні 17,5—18% і навіть 21—22%. Банкіри стверджують, що вони не відчули відтоку коштів громадян із депозитів після зняття з 12 січня мораторію на дострокове розірвання договорів із банками. Навпаки, вкладники стали активно повертати свої заощадження у фінансові установи.

Роблячи поправку на нинішній приріст коштів населення в банківській системі, фінансисти припускають у рекордні строки повернутися до старої ресурсної бази. У банках відзначають і злам валютної тенденції. Якщо наприкінці 2004 року клієнти вкладали заощадження в доларові депозити, то тепер вони знову віддають перевагу гривневим вкладам.

Непрямим підтвердженням того, що банки прийшли в норму, є зниження ставок на міжбанківському кредитному ринку до рівня 1—3% за нічні ресурси. Однак банки, які мають гроші, далеко не всім згодні давати в борг. Кількість контрагентів чимало з них скоротили вдвічі. Банкіри добре інформовані про труднощі своїх колег і не хочуть ризикувати. Пересічним же вкладникам залишається тільки розраховувати на інтуїцію чи власну інформацію.

Депозитні ставки дуже не знизять

Банкіри не втомлюються нагадувати, що період «депозитного свята» для вкладників буде недовгим, почасти стимулюючи такими заявами темпи приросту вкладів громадян. За словами банкірів, вже в лютому вони мають намір знижувати вартість депозитів: гривневих — у середньому на 2—3%, валютних — на 1—2% (торік їх підвищили на 2—4%). Нагадаємо, що, підвищуючи ставки наприкінці 2004 р., банки укладали договори зі своїми клієнтами не більш ніж на три місяці. Тобто до березня планувалося повернутися до колишньої ціни ресурсів.

Надалі банкіри планують ще серйозніше знизити ціну запозичення грошей у населення. За планами особливо жорстких фінансистів ставки за депозитами мають становити 9—14%, забезпечуючи дешевші кредити економіці і стабільний прибуток фінансовим установам.

Насмілимося припустити, що планам банкірів і нинішнього року навряд чи доведеться збутися. Під сумнівом навіть весняне повернення ставок на докризовий рівень. Знижувати відсоткову ставку за користування грошима вкладників банкіри на чолі з НБУ збираються вже давно. Тим часом, за останні три роки істотних успіхів на цьому шляху вони так і не досягли. Банківська система України, на щастя, вийшла на той рівень внутрішньої конкуренції, за якого ціну грошей диктують не адміністративні рішення, а стан ринку.

Реально відсоткові ставки залежать від двох чинників: стану вітчизняної економіки і рівня довіри до банківської системи та влади. Економіку, з погляду фінансистів, можна охарактеризувати як зростаючу, високоприбуткову і слабо забезпечену коштами. В цих умовах годі й казати про серйозне зниження ціни грошей. Доки позичальники стоять у черзі до банків по кредит і готові платити за гроші по 30—40% річних, завжди знайдуться банки згодні платити за депозитними вкладами 20—25%. Досить важливу роль відіграє в цьому плані і рівень інфляції. Її плановий рівень на 2005 рік — 12%. Важко сказати, чи виправдається цей прогноз, однак даний рівень як мінімум слугуватиме нижнім порогом для депозитних ставок, нижче від якого вони не опустяться. Оцінити рівень довіри між вкладниками і банківською системою важко. На перший погляд, 83 млрд. грн., довірених банківській системі юридичними і фізичними особами, свідчать про зростання довіри. Проте події кінця минулого року вселяють серйозні сумніви з цього приводу. Нестабільність окремих фінансових установ, які брали занадто активну участь у політичному протистоянні, може цього року посилити повернуту недовіру до системи в цілому. Все це, на наш погляд, не дозволить розгорнути банкірам серйозну кампанію щодо зниження ціни запозичень. Більше того, не виключено, що за певних умов ставки можуть навіть знову підскочити.

Втрутитися в даний процес може лише серйозний притік іноземних інвестицій, ймовірність якого досить висока. За наявними відомостями, чимало європейських і американських інвесторів сприйняли обрання Президентом Віктора Ющенка як позитивний сигнал і в даний момент серйозно промацують стан усіх галузей української економіки і готують кадри, здатні продуктивно працювати в наших умовах. Прихід досить дешевих закордонних грошей здатний внести корективи й у ставки вітчизняних банків.

Фінансистам дорого боротися за довіру вкладників

Оцінивши ризики, які виникли на хвилі панічних настроїв, банкіри вирішили полегшити собі життя, внісши вигідні їм зміни в законодавство. Насамперед вони захотіли усунути норму Цивільного кодексу, за якою населення може забирати свої вклади на першу вимогу, незалежно від того, закінчився строк депозитного договору чи ні. НБУ вже підтримав вимогу банків, і навіть готує відповідний законопроект. Якщо законопроект про заборону дострокового зняття вкладів буде прийнятий, населення опиниться в незавидній ситуації. Наприклад, люди не зуміють забрати свої гроші з установи, про яку дізналися щось таке, що ганьбить її репутацію. Неважко побачити, що виграють від нововведення лише банки.

Як варіант вирішення проблеми дострокового зняття грошей із депозитів банкіри розглядають також уведення спеціальних депозитів, у яких заборона на зняття грошей раніше строку була б «забита» в самому договорі. Банкіри обіцяють платити за даними депозитами вищі ставки. Найбільш радикально налаштовані, щоправда, пропонують замість цього знизити ставки за звичайними депозитами (аж до рівня поточних рахунків).