П'ятницький: Не варто перейматися тим, що Росія закриє українським аграріям свій ринок

Києву не варто переживати, що Росія закриє українським аграріям свій ринок.

Про це в коментарі для ZN.UA заявив заступник міністра економіки, глава української делегації на переговорах з ЄС щодо ЗВТ Валерій П'ятницький.

Ще до недавнього часу російське керівництво стверджувало, що європейська інтеграція України не суперечить інтересам Москви. Тепер же російський прем'єр Володимир Путін погрожує ввести якісь «кордони».

«Але ж сьогодні, коли в нас є угода про ЗВТ з Росією, кордон і так існує: здійснюються митний, ветеринарний, санітарний, радіологічний - усі форми контролю, - дивується В.Пятницький. - Єдине, що відбувається, - це звільнення від мита».

За його словами, у разі, якщо країни вирішують вилучити якісь товари з режиму вільної торгівлі, то вони підписують протокол і вилучають той чи інший товар - при збереженні всіх інших форм контролю. «Якщо Росія хоче вступати до СОТ, вона повинна всі свої правила, норми та вимоги, зокрема й контроль на кордоні, привести у відповідність до вимог цієї організації», - вважає В. Пятницький.

Якщо ж збільшиться кількість вилучень, так, це зле, особливо якщо це будуть товари, важливі з погляду нашого експорту в РФ. З іншого боку, у рамках угоди про ЗВТ із ЄС передбачається, що з цілого ряду товарів, насамперед аграрних, ми підвищуватимемо рівень безпеки та якості цієї продукції. І в остаточному підсумку - її конкурентоспроможності.

«Далі це буде вже вибір наших європейських або російських споживачів: чи хочуть вони бачити якісну і безпечну продукцію з України на ринку ЄС або РФ? Світова тенденція така: дефіцит аграрної продукції зростає. І завтра за неї, напевно, взагалі боротимуться. Тому в мене є великі сумніви, чи варто нам переживати, що Росія закриє нашим аграріям свій ринок», - вважає В. Пятницький.

Інакше, за його словами, ситуація з експортом з України труб і металу: тут Росією застосовуються захисні заходи. «Але якщо партнер серйозно налаштований на те, щоб продемонструвати свою дружелюбність, бажання допомогти, то куди простіше - хай зніме обмеження щодо труб, покаже, що його дружні наміри серйозні. Якщо обмеження, до яких вдаються сьогодні окремі країни, буде знято в рамках МС, це стане свідченням, що зазначений Союз іде принаймні шляхом поважання базових норм СОТ», - додав заступник міністра.

Що ж стосується обіцяного російськими спікерами розквіту торгівлі у разі вступу України в МС, то думка представника українського Мінекономіки така: «З країнами цього МС - Росією, Білоруссю і Казахстаном - у нас діють двосторонні угоди про вільну торгівлю з мінімальними вилученнями. Якщо ми перейдемо в режим Митного союзу, зазначені вилучення зникнуть, але це мало що дасть у плані збільшення торгівл».

За даними Національного статистичного комітету Білорусі, у 2010 р. товарооборот між РБ і РФ становив 118,9% від аналогічного показника за 2009 р. А Україна, за даними вітчизняної митниці, у 2010 р. наростила товарооборот із Росією до 153,1%, порівняно з 2009 р., що перевищує показники зростання як російсько-білоруського, так і російсько-казахстанського товарообороту, який збільшився в 1,3 разу. Підкреслюємо, досягти такого успіху в торгівлі Україні вдалося не будучи членом МС.

Докладніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Тетяни Силіної «У союзники чи у співв'язні?»