Підтримати
Але при цьому він маніпулює статистичними цифрами і замовчує справжні проблеми у відносинах з Китаєм. Про це на сайті Radio Free EuropeRadio Liberty пише Чарльз Рекнагел.
В інтерв'ю китайській агенції Xinhua Путін оголосив, що, попри несприятливі тенденції у світовій економіці, Росія і Китай "змогли наростити товарообіг до 88,4 мільярдів доларів" у 2014 році. При цьому він нічого не сказав про 30% падіння рівня торгівлі між країнами в першому півріччі 2015 року.
Обвал товарообігу до 30,6 мільярдів доларів свідчить про те, що міжнародні економічні обставини сильно обмежують будь-яку можливість для Росії замінити відносини з Заходом зближенням з Китаєм.
Експерт "Центру Карнегі" Олександр Габуєв каже, що найбільша проблема для російсько-китайських відносин полягає у різкому падінні цін на сировину через дешеву нафту, яка теж лишається головним експортним товаром РФ. Через неї подешевшала і сталь.
Ціни сильно скорочуються через перенасичення енергетичного ринку, а також побоювання щодо сповільнення росту економіки Китаю, який лишається найбільшим імпортером сировини у світі.
"Понад 70% російського експорту в Китай становить сировина і це сильно впливає на відносини країн", - пояснив Габуєв.
В цей же час, дешева сировина обвалює курс рубля, який останнім часом спускався до рівня 69 рублів за долар США. Це впливає і на здатність Росії імпортувати китайські товари. Тож товарообіг скорочується.
В цей же час, Москва сподівалася, що китайський фінансовий сектор забезпечить підтримку російській валюти і замінить західні кредитні ринки, від яких Росія була відрізана через вторгнення в Україну.
"Нестабільність рубля непокоїть китайських інвесторів, тому що вони не можуть розрахувати розумну фінансову модель для вартості різних проектів у рублях", - каже Габуєв.
Також китайські інвестори не хочуть наражатися на санкції Заходу через фінансову підтримку Росії, оскільки КНР теж залежить від західної фінансової системи.
Експерт пояснює, що Китай не визнає санкцій Заходу, але його державні банки і приватні компанії активно використовуються американську фінансову систему, мають свої представництва на американському ринку і навряд чи уникнуть регуляторів США, якщо порушать режим санкцій.
"Тож усі кредитні угоди, які ми бачили, між Росією і Китаєм проходять через китайські політичні банки Ex-Im Bank і Chinese Bank of Development. Це добре ілюструє стан торгівлі і інвестиційних взаємин країн", - йдеться в статті.
Єдиним "промінням світла" у відносинах між КНР і Росією була угода на постачання російського газу на 30 років. Але щоб виконати її, треба ще збудувати необхідну інфраструктуру. Крім того, Москва залучила Пекін до спорудження високошвидкісного залізничного сполучення між Москвою і Казанню. До війни в Україні, Росія залучала до проекту європейських інвесторів. Але в червні Путін вмовив "китайських партнерів" вкласти в проект 15 мільйонів доларів.
Але виконання проекту більш вигідне, знову ж таки, Китаю, а не Росії. Оскільки саме китайські компанії за китайські гроші збираються будувати залізницю в іншій країні. Таким чином, Пекін виводить свій будівельний сектор за межі КНР на новий ринок і лише виграє, в той час, як російські компанії отримають хіба що субпідряд.
Раніше видання The Washington Post писало, що поки Росія війною руйнує економіку України, її рятує Китай. Так, пише видання, якщо на дипломатичному фронті Китай негласно підігрує Росії, то на економічному - сприяє економіці України. Незважаючи на те, що Китай відкрито не засудив агресію Росії в Україні, і в дипломатичних питаннях на міжнародній арені навіть підігрує Кремлю, це не заважає Піднебесній паралельно розвивати економічні відносини з Україною.
Детальніше про відносини між Україною і Китаєм читайте в матеріалі Дзеркала Тижня. Україна Китай не союзник, але може стати партнером.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google