Приваблива пропозиція?

Найбільша міжнародна біржа зазиває до себе українські компанії

Публічна активність в Україні емісарів фінансових операторів такого калібру, як NYSE Euronext, наочно демонструє зростання привабливості вітчизняного бізнесу в очах світових інвесторів. Щоправда, при цьому залишається не зовсім зрозумілим, чи готовий до цього сам український бізнес і наскільки для основної його маси є прийнятними умови публічного розміщення та лістингу на біржах такого масштабу.

Слід визнати, що учасники конференції «NYSE Euronext: умови лістингу на першому торговому майданчику» вагалися з відповіддю на запитання, наскільки реальним є для українських компаній вихід на цю трансатлантичну біржу. «Нью-йоркська біржа завжди була одним із найжорсткіше регульованих ринків у всьому світі. Нормативна база, що упорядковує правове поле, ймовірніше за все, буде досить вимогливою», — заявив Володимир Вахт, управляючий партнер аудиторської компанії Deloitte. Тому дотримання всіх вимог для IPO на NYSE Euronext для вітчизняного бізнесу, котрий створювався і розвивався у, м’яко кажучи, специфічних умовах, не може бути легким. Підвищені вимоги до фінансової звітності (готуватися до IPO потрібно як мінімум за три роки, проходячи зовнішній аудит і впроваджуючи міжнародні стандарти фінансової звітності), процесу планування та бюджетування, до прозорості управлінської схеми компанії та до фінансових показників зможуть, на думку пана Вахта, виконати тільки вже добре структуровані фінансово-промислові групи (ФПГ), такі, як «Систем капітал менеджмент», «Інтерпайп», «Індустріальний союз Донбасу».

Окрім того, представники NYSE Euronext не приховували свого бажання взяти участь як посередники при приватизації великих українських держкомпаній, зокрема «Укртелекому».

Інші компанії, котрі мають шанси на лістинг на NYSE Euronext, названі не були. Проте, за заявою Вахта, у найближчі три-чотири роки тільки близько 15 компаній гірничо-металургійного комплексу, легкої, харчової промисловості ризикнуть спробувати щастя на іноземних фондових біржах. «За підбитими нами підсумками, близько 70 компаній заявляли про намір вийти на IPO, але далеко не всі з них варто розглядати серйозно», — розповів він.

Взагалі, попри широкі можливості, які відкриваються для компаній із виходом на фондові біржі, їхні власники туди поки що не дуже поспішають. Одна з основних причин, звісно ж, у вартості всіх процедур, необхідних для IPO, — ціна за розміщення на NYSE Euronext становить 3—9% від залучених коштів!

За словами виконавчого директора NYSE Euronext Мартіни Шарбоньє, перевагою цієї біржі є ширше коло інвесторів з Америки та Європи. Тут також передбачений спеціальний майданчик Alternext, призначений для невеликих фірм із капіталізацією 200—350 млн. євро, тоді як на основний майданчик можуть вийти більші компанії — до 1 млрд. євро.

Проте українські компанії поки віддають перевагу альтернативному майданчику Лондонської біржі (AIM) або Варшавській біржі (WSE). Зокрема, на Варшавській біржі розміщення дешевше вдвічі-втричі. Тут є можливість залучати недорогих кваліфікованих польських спеціалістів і консультантів, не стягується плата за підтримку і контроль лістингу, немає подальшої плати номаду і брокеру.

І останнє, але найголовніше «але». Сумно, та факт: сьогодні українське законодавство не узгоджене з міжнародним. Тому українські компанії... не можуть напряму виходити на іноземні фондові біржі. Для цього їм потрібно, наприклад, реєструватися в офшорних зонах, щоправда, цивілізовано і з прозорою системою управління. Так, 2005 року молочна компанія «Укрпродукт» вийшла на Лондонську біржу через свою дочірню британську фірму Ukrproduct Group.

«Уряд робить усе можливе, щоб прискореними темпами привести до міжнародних стандартів усю законодавчу базу», — такою була відповідь заступника міністра економіки Валерія Мунтіяна на запитання кореспондента «ДТ» про зроблені державою дії в цьому напрямі.

Так чи інакше, чиновник точно має рацію в одному. «Потрібно працювати на випередження», — заявив він. На шляху до світових торгових майданчиків бізнес не повинен самостійно перестрибувати через усі бар’єри, особливо правового характеру, «дбайливо» розставлені чиновниками. Адже законодавче поле — це той мінімум, який держава просто зобов’язана забезпечити для нормальної діяльності ринку. А візит до нас гравців фондового ринку світового рівня, можливо, дасть для цього черговий поштовх.

Довідка. Трансатлантичний оператор NYSE Euronext, який утворився в квітні 2007 року шляхом злиття NYSE і Euronext, став найбільшою біржею у світі. NYSE Euronext має чотири майданчики — два в США і два в Європі. Капіталізація компаній, що котируються на NYSE Euronext, за підсумками першого кварталу 2007 року, становила 26,4 трлн. дол., середній щоденний оборот торгів — 123,4 млрд. дол. На біржі торгуються акції більш як 4 тис. компаній із 55 країн.