ПРИГОДИ «НАРОДНОГО» НА ШЛЯХУ ДО «ПРИВАТНОГО»... «ЗАВТРА» У ЩОЛКІНО ВЖЕ КРАЩЕ, АНІЖ «УЧОРА»...

Поділитися
Щолкіно і сьогодні ще справляє на відвідувача сумовите враження — обшарпані безгоспні будинки, вулицями гуляє вітер, перехожих у місті на подив мало, здається, навіть менше, аніж будинків...

Щолкіно і сьогодні ще справляє на відвідувача сумовите враження — обшарпані безгоспні будинки, вулицями гуляє вітер, перехожих у місті на подив мало, здається, навіть менше, аніж будинків. А які райдужні перспективи малювалися перед кожним, хто приїжджав сюди будувати атомну станцію, доля якої виявилася незавидною…

На досвіді ліквідації Кримської атомної станції можна писати підручники для любителів наживати особисті статки за допомогою безгоспного державного майна. Ось уже 13 років майно цієї АЕС переходить у кишені легальних і нелегальних організацій і фірм, «щасливо» минаючи скарбницю держави. Недавно Кабінет міністрів України подав запит у Генеральну прокуратуру з приводу дотримання законодавства в процесі ліквідації майна незавершеного будівництва Кримської АЕС, яка багато років перебуває на балансі Мінпаливенерго України. Однак прокурорські розслідування, судячи з усього, суттєво запізнилися.

Віталій Дичук, нинішній мер Щолкіно, сказав журналістам: «Основна проблема нашого міста нині — це майно Кримської атомної станції. Юридично воно закріплене за Мінпаливенерго, а де-факто ніхто не несе відповідальності і не охороняє ці об’єкти... Всім зрозуміло: це майно, що коштувало багато мільйонів доларів. Сьогодні, коли ми туди приїжджаємо, бачимо — там нічого не залишилося. Лише бетонні стіни. Якщо кудись це продавалося, то куди?»

Як каже віце-прем’єр-міністр кримського уряду Геннадій Бабенко, «за «стилем роботи» різальників видно — люди дуже квапилися: замість використання встановлених технологій розбирання метал вирізували по-варварськи. Зараз там ослаблені конструкції, і будівля АЕС може в будь-який час не витримати власної ваги і завалитися. А якщо у них була необхідність квапитися, виходить, там усе робилося не зовсім законно...».

Як відомо, на будівництво Кримської АЕС було витрачено 750 млн. радянських карбованців. Коли ліквідували станцію, то жителів Щолкіно запевняли, що кошти від реалізації її майна підуть на вирішення їхніх соціально-економічних проблем. Але минуло вже 11 років — і тільки 2000 року місто отримало усього 180 тис. грн., яких не вистачило навіть на будівництво котельної.

Жителі міста обурені таким ставленням влади. Ось лише деякі відгуки. Люди не бажають називати журналістам свої прізвища.

Володимир: «Кажуть, що немає коштів для придбання труб, а скільки устаткування залишилося. Я ось працював у відділі комплектації устаткування, потім усе це розтягнули. Унікальне устаткування, нержавійку, порізали усе, відправили в Туреччину (…) Мені здається, це безкарне хуліганство».

Віктор: «Дуже шкодую про це. Розумієте, вкладав свою працю, але вона виявилася марною, оскільки люди стали набивати собі кишені (...) Тоді вивозили, і міліція вся стояла в охороні, вивозили нержавійку. А я в той час ловив уночі креветку, щоб поїсти, продати. Я виходив о третій годині ночі і бачив білий корабель — на Туреччину йшов. Я пам’ятаю все, ви пробачте, не знаю, куди воно піде, але просто прикро».

Марина: «Звісно, неприємно дуже і прикро, бо розікрали. Я пам’ятаю, скільки там усього було на складах. Там, звісно, величезні гроші, але тепер, напевно, уже не можна все повернути...»

Головна проблема міста в тому, що після закриття АЕС ні енергетики, ні власті не змогли знайти кращого застосування дорогому майну станції, аніж просто розпродати за безцінь. Тут мали намір побудувати то навчальний центр для атомників, то заводи з виробництва ковбаси чи розливу горілки, а то навіть збиралися в реакторному залі розводити рибу.

Однак були «реалісти», котрі тим часом розбирали унікальне обладнання і різали метал. Легальні фірми відверто мародерствували і списували дорогі конструкції за низькою ціною, користуючись безгосподарністю Мінпаливенерго України, на чийому балансі перебуває АЕС. Саме це солідне відомство створило тут 1996-го «Східно-Кримську енергетичну компанію», яку тоді очолив нинішній міністр палива й енергетики Сергій Єрмілов. Незабаром підприємство було перетворено на ЗАТ, та й це не змусило його працювати на державу. Керівництво Криму наполягає на закритті компанії після того, як було встановлено, що, продавши майно АЕС більш ніж на 2 млн. грн., СКЕК не перерахувала в бюджет ні копійки.

Ось що каже глава кримського уряду Сергій Куніцин: «Там було дочірнє підприємство «Східно-Кримська енергетична компанія», потім було створено ЗАТ «Східно-Кримська енергетична компанія», яке й сьогодні існує. Як я можу оцінювати його діяльність? Воно, з одного боку, займалося подачею електроенергії в місто Щолкіно і частково в Керч і ніби виконувало свою функцію. А ось що стосується діяльності з ліквідації станції і того, що від неї залишилося, ставлюся негативно, бо на тому, що там було, хтось добре нажився. Всі спроби Криму забрати станцію на свій баланс, реалізувати майно та гроші, які буде виручено, направити на поліпшення соціальної сфери, увінчалися тим, що Мінпаливенерго цього не дозволило зробити свого часу».

Мінпаливенерго України досі не поспішає розставатися з підвідомчою йому Кримською АЕС і готове передати її Криму лише в управління. Автономія ж наполягає на праві власності, щоб направити кошти від реалізації залишків майна станції на вирішення проблем Щолкіно.

Поки цю проблему остаточно не вирішено Кабміном, Кримську АЕС продовжують різати на металобрухт. Сьогодні тут працюють дві приватні фірми, які близько року не пускали сюди для інвентаризації майна навіть представників місцевої райдержадміністрації. І навіть неназвані недавно «охоронці» намагалися перешкоджати журналістам знімати станцію, заявивши, що територія машинного залу АЕС — це приватна власність. Цікаво, кого? Поки на станції продовжують працювати ті, хто явно плутає державну власність з особистою, Київ збирається нинішнього року виділити Криму з держбюджету 10 млн. грн. для підведення газу і будівництва котельної в Щолкіно.

Сьогодні за Щолкіно взялося багато організацій. Як розповідає заступник голови Радміну Криму Геннадій Бабенко, уряд Криму створює соціально-економічний «паспорт» міста з метою ліквідації безробіття. У місті будуть побудовані ті підприємства, на яких зможе працювати місцеве населення. Але виявилося, що в Щолкіно спочатку треба вирішити найбільш пекучі питання — побудувати котельну, забезпечити людей теплом, іншими побутовими ресурсами. Для цього департамент ядерної енергетики виділяє 3 млн. грн. на будівництво в місті нової котельної. Вже готовий проект.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» розпочала будівництво газопроводу Леніно—Щолкіно. Для будівництва газопроводу протяжністю 16,7 км уже придбано труби, незабаром почнуться будівельні роботи. Кошторисна вартість будівництва складає 7 млн. грн. Роботи будуть проводитися за рахунок коштів «Нафтогазу України» і завершаться до початку опалювального сезону 2003 року. Компанія має намір активно залучати до будівництва жителів Щолкіно. Однак найтяжче завдання — подача газу в будинки жителів. Річ у тім, що за проектом вони розраховані на повне використання електричної енергії, але не газу. Доводиться проводити значну підготовку будинків для підведення газових мереж. Газопровід буде підведено передусім до об’єктів соціального призначення — лікарень, шкіл, дитсадків, після чого місцеві власті забезпечать будівництво розподільних мереж по місту й у житлові будинки щолкінців.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі