Пора поважати підприємців, або Трохи про справжню лібералізацію економіки

Поділитися
Незабаром виповниться рік, як народ України відстоював на Майдані свободу й демократію. Однією з г...

Незабаром виповниться рік, як народ України відстоював на Майдані свободу й демократію. Однією з головних рушійних сил революції були дрібні та середні підприємці, або, як сьогодні їх називають, народжуваний середній клас. У нормальних умовах ці люди, котрим є що втрачати, тяжіють до стабільності та громадського спокою, але тоді вони також вийшли на барикади. І не останньою причиною такої активності була існуюча в країні ситуація з податками.

Ішлося не тільки про їхню непомірність — в Україні податки не найбільші в світі. Підприємцям набридла відсутність виразної державної податкової політики, діряве законодавство, практика ручного управління, свавілля податкових органів, котрі неодноразово демонстрували, як можуть «убити» навіть процвітаюче підприємство.

На жаль, за минулий рік у податковій сфері мало що змінилося. Хоча багато «майданних» обіцянок стосувалося й майбутньої свободи підприємництва в країні. Найкраща ілюстрація: за останній рік у парламенті не ухвалено жодного закону стосовно податкової реформи. Продовжує лежати на полиці проект Податкового кодексу...

У вже озвучених програмах різноманітних політичних сил майже всі вони апелюють до «народу», роблять наголос на соціальних аспектах. А розвиток підприємництва так і залишається на рівні гасел. Хоча найкращою допомогою народу та найкращим шляхом реального розв’язання соціальних проблем стало б створення в країні по-справжньому сприятливої атмосфери для бізнесу. І наступне зростання кількості робочих місць, доходів населення та відрахувань до бюджету.

Влада, захопившись розподілом портфелів і передвиборними війнами компроматів, забула про свої обіцянки створити в країні сприятливий для бізнесу податковий та інвестиційний клімат. Зате не забула про це «Пора», яку вважають однією з головних рушійних сил української демократичної революції. Тоді — революційна молодіжна організація, а сьогодні партія, яка претендує на звання впливової політичної сили. Нещодавно «Пора» презентувала громадськості свою економічну програму. Ніхто не очікував від «Пори» серйозних економічних пропозицій. Із пропозиціями такого рівня зазвичай виходять партії-лідери. Саме від них підприємці чекали виразних законодавчих рішень. Симптоматично, що найадекватнішою виявилася вчора ще радикальна «Пора». Хоча треба відзначити: навесні, коли приймалися зміни до Держбюджету, що зачіпають інтереси підприємців, активно протестували лише «Пора» й УСПП.

У документі під назвою «Пакет розвитку» — дев’ять законопроектів стосовно реформування податкової сфери. Проекти змін до існуючих законів, а також проекти нових законів покликані ліквідувати значну частину «дірок» у податковому законодавстві, зробити податкову систему прозорішою, а економіку — привабливішою для інвестицій. У разі їхнього ухвалення підприємництво з ризикової професії перетвориться на вид діяльності, доступний кожному громадянинові України. У людей з’явиться можливість заробляти, не боючись втратити все через примху податкового інспектора, вони зможуть забезпечувати себе, створювати нові робочі місця та із задоволенням сплачуватимуть невеликі, а головне — прозоро адміністровані податки.

Податком — по Європі

«Пакет розвитку» на прохання «Пори» розробив Український центр розвитку зовнішньоекономічних відносин. Цей своєрідний міні-податковий кодекс містить проекти законів України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на майно юридичних осіб», «Про єдиний соціальний податок», «Про внесення змін до Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб», «Про податок на майно фізичних осіб», «Про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про загальні принципи створення та функціонування територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон і туристсько-рекреаційних зон» і «Про єдиний податок суб’єктів малого підприємництва». Усі проекти змін, на думку розробників, узгоджуються між собою, а також із чинним законодавством.

— Ми багато говоримо про необхідність вступу до ЄС та інтеграції в європейську економіку, проте для уніфікації нашої податкової системи з європейською наразі нічого не робиться, — каже президент Українського центру розвитку зовнішньоекономічних відносин Анатолій Пінчук. — Цей пакет законопроектів, серед іншого, покликаний привести наше законодавство у відповідність із Шостою директивою ЄС і вимогами СОТ. Іноземні інвестори мають відчути: в Україні вони грають за тими самими податковим правилам, що й у Європі.

Оскільки «Пора» поки що не представлена в парламенті України як політична партія, із проханням подати законопроекти до ВР вона звернулася до народного депутата України, голови комітету ВР з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Володимира Стретовича. І той погодився.

— Якщо ми хочемо розвивати в Україні середній клас, ми повинні створювати для нього правову й інституціональну базу, — вважає Володимир Стретович. — Що детальніше буде розписано процедури адміністрування та стягування податків, що ретельніше регламентовано відносини між владою в особі податкових органів і громадськістю в особі підприємців, то легше буде хапати корупціонерів за руку й доводити факти корупції в суді. У статті 19 Конституції України записано: органи влади та їхні посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень і шляхом, передбаченим законодавством України. Усе питання в тому, що межі повноважень і методи мають бути виписані в законодавстві. І пропозиції «Пори» якраз і вирішують це завдання.

Не кількістю, а прозорістю

Одним із найважливіших у запропонованому пакеті є проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість». Його мета — адаптувати податкове законодавство України до законодавства ЄЕС і ліквідувати окремі наявні суперечності з Цивільним кодексом України. Серед головних запропонованих змін — поетапне зниження ставки ПДВ, яка є однією з найвищих у Європі, до 17% у 2006 році та до 15% — у 2007-му.

Пропонується також перейти на касовий метод визначення моменту виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту для всіх без винятку підприємств, а не для окремих їх категорій. Це дасть змогу підприємствам зберегти оборотні кошти, а також скоротити поточну податкову заборгованість по ПДВ.

Законопроектом передбачено новий, чіткіше деталізований порядок відшкодування ПДВ. Пропонується надати платникові податку право самостійно визначати, яку частину суми «від’ємного значення ПДВ» (тобто такої, що підлягає відшкодуванню з держбюджету) буде враховано в податкові кредити майбутніх звітних періодів, а яку слід перерахувати на поточний рахунок. Держказначейство також зобов’язують перераховувати заявлені до відшкодування платником ПДВ суми у разі, якщо податкові органи не дають жодних висновків і не оспорюють цих сум. Прострочені суми відшкодування ПДВ пропонується прирівняти до бюджетної заборгованості й нараховувати на них пеню.

Чимала низка не менш приємних змін стосується порядку нарахування й адміністрування ПДВ. Проектом виключається використання терміна «звичайна ціна», за винятком бартерних та імпортних операцій. Із закону про ПДВ пропонується вилучити формулювання, відповідно до якого особи, котрі здійснюють поставку товарів і послуг «із використанням глобальних і локальних комп’ютерних мереж», мають обов’язково реєструватися як платники ПДВ. Ця норма зобов’язувала реєструватися всіх підприємців, у кого в офісі є локальна мережа й вихід в Інтернет. Змінюється оподаткування лізингових операцій: замість нарахування податку на всю вартість об’єкта лізингу, від моменту отримання його в користування, пропонується нараховувати ПДВ на кожний лізинговий платіж, а в момент передачі об’єкта у власність ПДВ нараховується на його залишкову вартість.

Не менш важливим є проект змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Пропонується поступове зниження ставки податку на прибуток до 23% у 2006 році й 20% — у 2007-му. Дозволяється включати у валові витрати третейський збір, який, за задумом розробників, має стимулювати розвиток системи незалежних комерційних судів. До 7% від валових витрат пропонується збільшити поріг відрахувань на страхування; при цьому збільшується й сама база розрахунку цього порога — у валові витрати включаються й амортизаційні відрахування. Самі ж норми амортизації значно підвищено. Це повинно стимулювати оновлення основних фондів підприємств. Що дуже істотно — пропонується скасувати правило першої події. На думку авторів законопроекту, дохід має виникати в момент фактичного відвантаження товарів чи надання послуг, а валові витрати — у момент оприбуткування товарів чи приймання послуг.

У новій редакції закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» пропонується вилучити норму, яка включає в оподатковуваний дохід кошти або майно, отримані як хабар, — адже відповідно до КК ці кошти однаково конфіскують. Пропонується не обкладати прибутковим податком також дивіденди, при нарахуванні яких підприємством уже було сплачено податок на дохід (що є джерелом виплати дивідендів). Це дасть можливість уникнути подвійного оподаткування, котре аж ніяк не стимулює зростання приватних інвестицій.

Доходи від продажу нерухомості, за задумом розробників, не частіше одного разу на рік обкладаються податком у 1%, якщо площа її не перевищує 100 кв. метрів, і 5% (з вартості перевищення), коли більше. І лише при продажу нерухомості частіше одного разу на рік доходи від операції оподатковуються за ставкою 13%. Дохід від продажу одного об’єкта рухомого майна за рік пропонується обкладати податком за єдиною ставкою 5%, більше одного об’єкта — 13%.

Новими податками — по старих

А тепер про принципово нові податкові ініціативи.

Проект нового закону «Про податок на майно юридичних осіб» покликаний забезпечити надходження від тих підприємств, які володіють великими фондами, але чомусь не отримують (або не показують) прибуток. Податок пропонується невеликий — 1% від середньорічної балансової вартості основних фондів, невиробничих фондів, нерухомості підприємства. Такий, що його легше сплачувати, ніж обходити. Крім цього, податок на прибуток дозволяється зменшувати на суму, яка становить 70% податку на майно.

Проект закону «Про податок на майно фізичних осіб» хоч і запроваджує новий податок, але побудований так, що сплачуватимуть його в основному власники дорогого майна, зокрема землі й нерухомості. Він також невеликий — від 0,05 до 1,0% від ринкової вартості нерухомості на 1 січня, залежно від самої вартості й типу майна. Більшість малозабезпечених верств населення — інваліди й учасники війни, особи, які мають заслуги перед Батьківщиною, чорнобильці, інваліди дитинства та інші. — від сплати податку звільняються, якщо вони не володіють майном вартістю понад 80 тис. дол.

Ще один новий податок, покликаний замінити кілька менш ефективних старих, запроваджується проектом закону України «Про єдиний соціальний податок». Сьогодні з кожним підприємством, яке здійснює соціальні відрахування з фонду заробітної плати, взаємодіють п’ять різноманітних організацій: Пенсійний фонд, три фонди соціального страхування, податкові органи. Закон пропонує запровадити єдиний соціальний податок і консолідувати всі контрольні, облікові, розподільні й інші адміністративні функції стосовно нього в руках податкової служби. Це дасть змогу істотно скоротити штати контролюючих органів і витрати — як держави, так і підприємств — на адміністрування соціальних відрахувань. Пропонується також поступове зниження загальної ставки соціальних відрахувань: із 37 до 20% протягом трьох років (для платників єдиного податку передбачено фіксовану ставку соцподатку в 140 грн. за кожного працюючого).

На думку авторів законопроекту, зниження навантаження на фонд заробітної плати з 50% (як нині) до 33% (20% єдиний соцподаток плюс 13% податок на доходи фізичних осіб) сприятиме масовому виведенню зарплат із тіні. Податок повинен надходити до спеціального фонду держбюджету й перераховуватися Держказначейством на рахунки Пенсійного й соціальних фондів.

Проект закону «Про єдиний податок суб’єктів малого підприємництва» істотно спрощує оподаткування малого бізнесу. Пропонується встановити, що сплачувати єдиний податок можуть підприємці, кількість найманих працівників у яких не перевищує 20 чоловік, а річний дохід — 3 млн. грн. Подано вичерпний перелік видів діяльності та джерела доходу, не дозволених до обкладання єдиним податком, а також вичерпний перелік податків і зборів, замінених єдиним податком. Зокрема, єдиний податок не звільняє від сплати єдиного соціального податку. Проектом установлено дві фіксовані ставки — 200 і 500 грн., а після досягнення певної межі ставка єдиного податку дорівнює 3% + ПДВ або 6%.

ВЕЗ: не забороняти, а європеїзувати

Нова влада хоча й виступає за залучення іноземних інвестицій, проте одним розчерком пера закрила спеціальні економічні зони як розсадник кланових пільг і контрабанди. Однак європейська практика, зокрема угода СОТ із компенсаційних заходів і субсидій, цілком прихильна до функціонування таких зон. Саме цей документ, за словами авторів, був ключовим при розробці законопроектів «Про загальні принципи створення та функціонування територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон і туристсько-рекреаційних зон» і «Про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», які реанімують ВЕЗ, тільки вже в «європеїзованому» варіанті.

Так, у першому законопроекті чітко обумовлено: території ВЕЗ розташовані поза митною територією України, вони мають бути обгороджені за периметром та оснащені пунктами митного контролю. Ввезення товарів на територію зон із-за кордону не підлягає обкладанню ввізним митом, акцизом, ПДВ і митним збором; забезпечується можливість безмитного зберігання товарів на території ВЕЗ. Зате ввезення товарів із території таких зон на митну територію України вважається повноцінним імпортом, а ввезення товарів із митної території України на територію ВЕЗ — повноцінним експортом, і оподаткування цих операцій здійснюється відповідно до законодавства в повному обсязі. Водночас поставки товарів із території ВЕЗ за межі України не підлягають митному контролю й оподаткуванню в Україні. Ці заходи не дозволять використовувати території цих зон для безмитного ввезення товарів на територію нашої країни, як це часто відбувається в рамках чинного законодавства.

Суб’єктам ВЕЗ законопроект надає 50-відсоткову пільгу при оподаткуванні прибутку від реалізації затверджених інвестпроектів; вони (суб’єкти) також звільняються від плати за землю на території ВЕЗ. Такий режим функціонування робить вигідним на території зон передусім виробництво продукції з використанням дешевшої вітчизняної робочої сили, з меншими виробничими витратами.

Законопроект дає визначення ТРЗ (території, яка потребує цілковитого розкриття та збереження свого туристичного, природного й культурно-історичного потенціалу) і ТПР (території з несприятливими соціально-економічними умовами: безробіття понад 110% і середній рівень зарплат менше 85% від середньоукраїнського рівня). ТПР, на відміну від інших зон, створюють у рамках адміністративно-територіальних одиниць. Тобто ТПР є фактично інструментами підтримки депресивних територій, а ТРЗ — розвитку туристичного потенціалу країни. Пільги в них переважно стосуються оподаткування прибутку. Крім того, місцева влада має також право надавати суб’єктам згаданих територій пільги з платежів до місцевих бюджетів.

Закон про технопарки (нова редакція закону «Про спецрежим інноваційної діяльності технологічних парків») передбачає звільнення від ввізного мита та ПДВ устаткування й об’єктів інтелектуальної власності, якщо такі не виробляються в Україні (або виробляються, але не відповідають світовим стандартам), у разі їхнього ввезення на територію технопарків для потреб інноваційних проектів. Звільняються підприємства технопарків і від земельного податку. Крім того, пропонується дати їм можливість використовувати 80% суми податку на прибуток на науково-дослідну діяльність, а решту 20% — на виплату відсотків за кредитами.

Праві лівішають, ліві правішають

Ми звикли ділити український політикум на праві й ліві партії. Проте коли придивитися до нього уважніше, з’ясується: правого спектра в повному значенні цього слова, тобто партій, котрі захищають інтереси буржуазії, у ньому-то й немає. Навіть ті з них, які більшою мірою вважаються правими або правоцентристськими — НСНУ та Партія регіонів, не мають чітких програм зі створення в країні ліберального економічного середовища.

Підтримка ж звичайних підприємців залишається в програмі правих партій на декларативному рівні. І навіть зміни до податкового законодавства зазвичай лобіювали під конкретні схеми чи підприємства, а не для всіх платників податків.

Виходячи зі своєї економічної програми, «Пора» намагається зайняти вільну нішу класичної правої партії. Тобто захищати інтереси найактивнішої частини народу України — підприємців. Адже коли людина перестає чекати милості від державних соціальних програм і починає самостійно заробляти гроші, вона здобуває почуття власної гідності й незалежність. Зрештою, підтримка підприємництва — справа, вигідна для держави. Вигідніша, ніж продаж стратегічних об’єктів і проїдання виручених коштів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі