ПООДИНЦІ ВЖЕ НЕ ПРОПАЛИ, АЛЕ РАЗОМ УДАЄТЬСЯ БІЛЬШЕ ВЧОРА ЗАВЕРШИВ РОБОТУ МІЖНАРОДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ СТОЛИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ КИЄВА, МОСКВИ ТА МІНСЬКА

Це друге зібрання такого роду. Перше відбулося торік у Бєлгороді і мало радше представницькі функції, окресливши наміри трьох «однокореневих» країн колишнього Союзу. Втім, воно дало імпульс деяким спільним виробничим починам.

Учасникам нинішнього форуму майже вдалося уникнути надмірної політизації заходу, хоча без ностальгічних ноток за минулим не обійшлося. Втім, усі оцінювали ситуацію досить тверезо, оскільки рушійною силою цього форуму став не сум розлучених «республік-сестер», а прагматичне розуміння того, що сучасний глобалізований світ кидає виклик ефективності й конкурентоздатності економік трьох країн. На виклик треба гідно відповісти, і цьому, на думку учасників представницького зібрання, сприятиме саме об’єднання у вирішенні економічних завдань.

Економічні відносини Києва з Москвою та Мінськом мають різні форми й фінансові обсяги, але загальним є прагнення до інтеграції, відзначив київський міський голова Олександр Омельченко. Відповідно до договору між Москвою і Києвом, товарообіг між двома столицями за дев’ять місяців нинішнього року перевищив 21 млрд. грн., щоправда, з перевагою на користь Москви, яка постачає нам устаткування, технології та послуги. Торік було підписано договір між Києвом та Мінськом, і якщо буде реалізовано контракт на поставку транспорту для нашої столиці — а це 110 автобусів та понад 40 низькопідлогових тролейбусів — його сума становитиме приблизно 7 млрд. грн.

До речі, співробітництво з Мінськом зараз активізується і обіцяє бути дуже відчутним для киян. На завершальну стадію вийшла розробка проекту зі спільного складання тракторів Мінського тракторного заводу на виробничих площах столиці України. Білоруський «Керамін» вивчає можливість організації в Києві виробництва обличкувальної плитки. Існує обопільна зацікавленість в організації спільного складання білоруських телевізорів на Київському радіозаводі, і незабаром цей проект набуде реального втілення.

Досягнуто домовленості про налагодження в Києві виробництва автобусів і тролейбусів із комплектуючих Мінського автозаводу. Спочатку співвідношення білоруських та українських комплектуючих буде 70 до 30, але згодом київська влада сподівається збільшити частку українського виробника. П’ять мінських автобусів, уже куплених Києвом, проходять випробування на столичних маршрутах зі складним ландшафтом.

Характерно, що про ці перспективи, до речі, не боячись зменшення своєї частки, говорив і технічний директор унітарного підприємства «Белкоммунмаш» Василь Назаров. Воно вже понад два роки співпрацює з Київпастрансом, і партнери до наступного Дня Києва обіцяють представити киянам спільне дітище — трисекційний 26-метровий трамвай з електронними табло (київського виробництва), м’якими переходами-гармошками і перемінним рівнем підлоги — середня частина низькопідлогова, для зручності людей похилого віку, пристосована для інвалідних візків. Кузов виробляється в Мінську, але частина кузовних робіт віддається Києву.

Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні Віктор Черномирдін підкреслив, що нашим країнам необхідно використовувати світовий досвід співробітництва і створити всі умови для найповнішої реалізації економічних можливостей кожного.

Сьогодні, за словами Віктора Черномирдіна, легше перерахувати, чого не постачає Україна в Росію й зокрема в Москву. Устаткування, труби великого діаметра, продукція оборонної промисловості, переробної промисловості — це лише мала частина співробітництва. А проблеми в основному у площині законодавчій. Що підтвердив і один з учасників форуму — фінансовий директор Московського центру міжнародного співробітництва при уряді Москви Павло Корольов.

Основна спрямованість цього центру — співробітництво саме з країнами колишнього Союзу. І найважливіші партнери — це, безперечно, Україна та Казахстан. В Україні найінтенсивніша робота — у транспортній сфері, на черзі підписання меморандуму про спільне виробництво залізничного рухомого складу для ринку СНД. Ініціатором цього дуже великого проекту стала Москва, в Україні за участь у ньому змагається низка підприємств, оскільки безперервно триває модернізація, необхідно враховувати останні технічні нововведення, і учасники повинні відповідати цим вимогам. В обох країнах, зазначив пан Корольов, відбувається бум залізничного машинобудування. У перспективі галузь орієнтуватиметься на системні перевезення так званого контейнерного типу, включно з паливом, скрапленим газом тощо, і Україна, безперечно, стане активним учасником цих проектів.

За словами Павла Корольова, однією з ознак піднесення машинобудування стала, хоч як дивно, поява «чорного ринку» машинобудівної продукції. Попри заборону міністра транспорту України Георгія Кірпи, старі вагони проникають на ринок Росії за ціною, значно нижчою від їхньої реальної собівартості навіть до капітального ремонту. Є й інші камені спотикання. Тому одним із найважливіших завдань російська сторона вважає зближення наших законодавств, зокрема щодо стандартизації.