Податок на дешевизну

На початку серпня з’явилася можливість підбити проміжні підсумки експерименту із впровадження плаваючої ставки акцизного збору на нафтопродукти. Основний підсумок проекту, покликаного захистити споживачів від збільшення паливних витрат, призвів до того, що вони додатково заплатили державі майже півмільярда гривень. Очевидно, такі результати експерименту так надихнули чиновників, що підвищений податковий прес на споживача можуть зробити постійним.

За іронією долі, головна ідея запровадження диференційованої ставки паливного акцизу - захист споживача від високих цін на паливо- на ділі призвела до прямо протилежного результату, а саме: його «захисту» від низьких цін. У зв’язку із падінням цін на нафту наприкінці червня до рівня 90 дол./бар. акциз на бензин, відповідно до прописаної у законі формули, у першій декаді липня 2012 року зріс до максимальних 283,9 євро/т, або майже в півтора разу відносно базової ставки, прописаної в законі про держбюджет на поточний рік (198 євро/т).

У перерахунку на більш зрозумілий еквівалент у роздрібних цінах це означає, що податкова складова збільшилася на 85 коп./л.

Враховуючи, що до червня середня вартість бензину А-95 на АЗС встановилася на рівні 10,82 грн./л, можна стверджувати таке: якби не плаваючий акциз, ціна на найпопулярнішу марку була б нижчою за 10 грн./л. Щодо дизелю «переплата» виявилася меншою - близько 20 коп./л (середня ціна другий місяць утримується на позначці 9,71 грн./л).

Відповідно до зростання нафтових котирувань у липні акциз знизився, на початку серпня впритул наблизившись до базових (див. рис.).

За розрахунками «Консалтингової групи А-95», за півтора місяця дії підвищених ставок акцизного збору на бензин і дизельне паливо споживачі додатково заплатили близько 465 млн. грн. акцизу (погрішність у розмірі до 5% можна пояснити лише різними оцінками обсягу споживання нафтопродуктів). Тож уряд результатами експерименту має бути задоволений.

Певний «обман зору» дозволив спокійно перенести рекордне податкове навантаження й споживачеві. Візуально ціни на бензин на колонках знизилися з квітневих 11,30-11,65 до 10,65-10,99 грн./л. Інша річ, що реально вони могли б «пірнути» і під «червінець».

З уривчастих заяв чиновників можна зробити висновок, що в Кабміні такою поведінкою споживачів палива приємно здивовані й навіть натхненні. Поміркуйте самі: якщо раніше акциз підвищували на 20-30 євро/т, побоюючись невдоволення населення зростанням цін, то в липні він перевищував базову ставку на 85 євро/т. Неймовірно, але «піпл схавав»! Ніхто не шумить, ціни стабільні. Отже, можуть платити! У парламент уже надійшов законопроект про нове підвищення акцизного збору з наступного року.

Зрадів і міністр економрозвитку Петро Порошенко, який заявив у червні: «Поки спостерігається різке зниження цін на нафту на світових ринках і немає відповідної корекції цін на нафтопродукти на внутрішньому ринку, я збираю аргументи для того, щоб захистити наші НПЗ, повернутися до мит на готові нафтопродукти». Але, по-перше, яка могла бути корекція на внутрішньому ринку, якщо держава підвищувала акцизний податок пропорційно падінню цін на нафту? По-друге, як бути нині, коли за останні п’ять тижнів ціна на різні сорти нафти зросла в середньому більш як на 20% - до 105-108 дол./бар.? Беручи до уваги мито, яке просять переробники - 100 євро/т або 1 грн./л, за нинішньої ціни нафти вартість А-95 на колонках зросте до 12 грн./л. А якщо будуть березневі 125 дол./бар.? Платитимемо вже цілком європейські 1,3-1,4 євро за літр?

Є відчуття, що деякі чиновники Кабміну втратили зв’язок із реальністю. Не є успіхом збереження нинішніх цін на бензин до 11 грн./л, не відповідає така ціна доходам населення та стану економіки. У Норвегії, де бензин один із найдорожчих у Європі, на одну середню зарплату можна купити 3000 літрів, в Австрії - 2800 л. У цьому рейтингу, складеному російським Центром економічних досліджень «РИА-Аналитика», Україна займає останній рядок з показником 211 літрів. Навіть якщо збільшити цей показник удвічі, місця України в рейтингу це набагато не змінить.

Не виключено, що чиновників уводить в оману статистика споживання моторних палив, яка поки що не розкриває втоми споживача від зрослих цього року цін на паливо. Однак ці цифри також можуть не відображати всієї картини, бо в першому півріччі країна готувалася до єврочемпіонату, на що, до слова, вказує зростання споживання ДП у промисловому секторі (+12% стосовно аналогічного періоду 2011 року). Скоріш за все, зникнення «футбольного» чинника почне проявлятися в статистиці із споживання вже в найближчі місяці.

Підходи до питання регулювання паливного ринку мають починатися з інтересів споживача, який залишається вкрай чутливим до ціни та дедалі більш вимогливим до якості. Усе це потребує глибокого вивчення ретроспективи і детального прогнозування можливих змін ринку. Результат поспішного прийняття рішень і розробки законопроектів «на коліні» сповна проілюстровано на прикладі плаваючого акцизу. Неабияк стомившись від високих паливних цін, споживач підтримав державу на півмільярда гривень за півтора місяця. У відповідь споживач за фактом має низьку якість палива на АЗС через брак держконтролю (за розрахунками А-95, для цього потрібно аж 100 млн. грн. на рік) і перспективу подальшого підвищення податків. А що, як показала практика, можуть же платити більше!

Коментарі

Провідний спеціаліст із цін мережі
АЗС Shell Олександр Слободяник:

- Документ про акциз був потрібен ринку, оскільки в автоматичному режимі давав би змогу стабілізувати цінову ситуацію та захищав би ринок від різких перепадів зовнішніх чинників, таких, як висока ціна на нафту. Але на практиці дія закону показала, що інструмент потребує вдосконалювання. Акциз дозволяє сподіватися на зниження цін тільки за досить високих котирувань на нафту (від 125 дол./бар.). В інших випадках він фіксує ціну або, як показала практика, може зупинити динаміку зниження. З огляду на це норма потребує доопрацювання щодо балансу наповнення державного бюджету України та захисту українського ринку палива від цінової турбулентності нафти на зовнішніх ринках.

Президент «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук:

- Головний підсумок експерименту з плаваючим акцизом: споживачеві не варто розраховувати на падіння цін нижче середніх по країні 10,80 грн./л (діапазон 10,60-10,99). Завидне й довгоочікуване зниження світових котирувань нафти до рівня 90 дол./бар. найбільше відчула держава, адже на піку зниження акциз зріс майже в півтора разу - до 283 євро/т (базова ставка - 198 євро/т).

Запитань залишається багато: чому акциз на бензин і ДП встановлюють, виходячи з середнього значення котирувань нафти марки Brent (?!) за минулу декаду місяця, тоді як на ринок надходять нафтопродукти, отримані з нафти, купленої за котируваннями як мінімум на місяць раніше? Зовсім незрозуміло, чому використовують котирування на нафту марки Brent, якщо нафта цієї марки в Україну не надходила ніколи й в близькому майбутньому не надходитиме.

Позбавлений логіки і сам коридор дії базової ставки акцизу, обмежений розміром котирувань у 105-125 дол./бар., якщо відомо, що за всі попередні роки верхня межа середніх котирувань не перевищувала 120 дол./бар., а нижні значення котирувань на нафту були значно меншими від 105 дол./бар.

Таким чином, закон працює тільки на підвищення роздрібних цін на нафтопродукти (за рахунок збільшення ставок акцизу при зниженні світових цін), а не на зниження, як анонсували його автори. Закон далекий від досконалості й потребує істотного коригування.