«ПОДАТКІВЦІ ДУМАЮТЬ УДЕНЬ, ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ — УНОЧІ...» БІЗНЕС НЕ МАЄ КОРДОНІВ, ВВАЖАЮТЬ ПОДАТКОВІ СЛУЖБИ КРАЇН СНД І КРАЇН БАЛТІЇ, ЩО РАДИЛИСЯ В КРИМУ ПРО ТЕ, ЯК ЗРОБИТИ ОПОДАТКУВАННЯ ОПТИМАЛЬНИМ І КОМФОРТНИМ

6—7 вересня в Ялті відбулося чергове засідання Координаційної ради керівників податкових служб країн СНД, у якому брали участь податківці країн Балтії, Європейського Союзу, а також представники Інтеграційного комітету ЄврАзЕС і виконкому СНД. За підсумками засідання підписано більше десятка документів про взаємодію податкових служб при обміні інформацією, розробці документації, практиці оподаткування, а також про розробку Модельного податкового кодексу. Податкові служби України й Таджикистану парафували текст Угоди про запобігання подвійному оподаткуванню, який підлягає ратифікації парламентами...

Хоч країни СНД і раніше укладали угоди стосовно роботи податкових служб, але координувати податкове законодавство й діяльність податкових органів почали з 2001 року, коли, за рішенням глав держав, у Мінську було створено Координаційну раду. Перше її засідання відбулося у вересні 2001 року, друге — в лютому нинішнього. Сьогодні податкові органи країн — учасниць наради, в яких працює понад 300 тис. співробітників, обслуговують понад мільйон платників податків, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю в цих країнах, і контролюють більш як 400 млрд. дол. надходжень до бюджетів.

Виступи учасників наради на прес-конференції засвідчують: спільних проблем у податківців світу дуже багато. Але особливо вони розмаїті в країнах із перехідною економікою й незавершеним законодавчим будівництвом, тобто в державах СНД і Балтії. Вони вже кілька років розробляють Модельний податковий кодекс, який, за словами глави українського податкового відомства Миколи Азарова, має водночас гармонізувати українське податкове законодавство з вимогами Європейського Союзу, з одного боку, й надати методичного імпульсу розвитку податкових систем країн — учасниць СНД — з другого.

Податкові системи наших країн мають багато «хворих місць». Найдошкульніше серед них — практика трансфертного ціноутворення. Саме з питань боротьби з ним у Ялті підписано кілька рішень, які, зокрема, стосуються розробки єдиних документів реєстрації, обміну інформацією та доступу до баз даних, магнітних носіїв інформації тощо. Трансфертне ціноутворення відбувається шляхом узгоджених дій низки фірм, перша з яких продає товар за сильно заниженою ціною фіктивній фірмі, остання перепродує його на відкритому ринку за діючими цінами й, не сплативши податку, самоліквідується. Не допустити таких операцій дуже складно. У Росії, приміром, це завдання вирішують так: реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності покладено на податкові органи, які мають велику базу даних і можливість перевірити сумлінність засновників у минулому. Але це не знімає проблеми в міжнародному плані.

Микола Азаров каже: є небезпека, що нині фіктивні фірми для трансфертного ціноутворення створюватимуться в Україні під виглядом СП, і відстежити цей процес надзвичайно складно. Він навів приклад, як у Києві за адресою однієї й тієї самої квартири на вулиці Інститутській було зареєстровано 4700 підприємств. Причому це не було порушенням закону, бо закон не обмежує кількості підприємств із однаковою юридичною адресою. Щорічно, за даними головного податківця країни, в Україні ліквідується до 20 тис. підставних і фіктивних фірм. На його думку, 50 відсотків зловживань при відшкодуванні ПДВ, 50 відсотків перенесення не обкладеного податком прибутку з однієї країни до іншої та багато інших податкових проблем пов’язано саме з фіктивними фірмами. «Податківці думають удень, а платники податків — уночі!» — підкреслив міністр податків і зборів Росії Геннадій Букаєв...

Велику увагу країни–учасниці наради приділяють запобіганню практиці подвійного оподаткування, підкреслив Микола Азаров. Парафований зараз договір із Таджикистаном — уже 44-й такий документ. ДПАУ працює ще над 10 проектами угод. Глава податкового відомства України вважає, що через два-три роки Київ зможе підписати такі договори практично з усіма потенційними країнами-бізнеспартнерами у світі. Але, звісно, це аж ніяк не означатиме завершення податкової реформи.

Під час наради всі її учасники цікавилися досвідом Росії, де, як заявив міністр податків і зборів РФ Геннадій Букаєв, податкову реформу в основному проведено. Досягти цього вдалося головним чином тому, що Держдума ухвалювала Податковий кодекс по розділах. Уже набрали чинності ті з них, які регулюють оподаткування фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, ПДВ й акциз. З січня 2003 року наберуть чинності ще два розділи кодексу — про спрощене оподаткування малого бізнесу. Можливо, така робота виявиться продуктивнішою й ефективнішою в економічному плані і для України.

Рішення про обмін інформацією та спільний доступ до баз даних країн — учасниць наради представники податкових органів вважають великим кроком уперед. Приміром, раніше ДПАУ не могла одержати інформацію про деталі взаємних операцій українських і російських фірм навіть за наявності резолюції президента Росії. Тепер міжнародний бізнес стане значно прозорішим.