Після Бальцеровича. У Польщі — новий голова нацбанку

Лешек Бальцерович щойно залишив крісло голови Національного банку Польщі (НБП). На цій посаді його замінив Славомір Скшипек.

Шестирічна каденція Бальцеровича завершилася 10 січня ц.р. Автор польської трансформації від комунізму до ринкової економіки, тричі віце-прем’єр та міністр фінансів, а згодом — керівник центрального банку, радник іноземних урядів й економіст та реформатор зі світовим ім’ям — такому багажу досвіду та досягнень можна лише позаздрити. Втім, як це часто буває, найважче пророку у власній вітчизні. Лешек Бальцерович став для польських популістів символом усілякого зла, його атакували й атакують як ліві, так і праві політики, в тому числі й нинішній та колишній прем’єри Ярослав Качиньський та Лешек Міллер.

В океані демагогії, яка заливає сучасну Польщу, центральний банк є островом стабільності та гарантом для іноземних інвесторів. Польська банківська система почувається добре, інфляція та процентні ставки вважаються одними з найнижчих у Європі, а сам НБП має високу суспільну довіру. Втім, усі ці надбання можуть тепер відійти в історію. Новий голова банку і водночас — кум братів Качиньських — не має достатніх знань та досвіду, вважають більшість незалежних економістів.

Багато хто в Польщі побоюється, що нацбанком тепер вручну управлятимуть схильні до авторитарних рішень брати Качиньські за посередництва слабкого, але лояльного голови. Побоювання небезпідставні, оскільки такі наміри відверто висловлюють багато владних політиків. «Нарешті нацбанк буде нашим», — тішаться представники «Самооборони» та партії «Закон і справедливість».

Згідно з польською конституцією, кандидата на пост голови центрального банку вносить до сейму (парламенту) президент. Сейм мусить його затвердити безумовною більшістю голосів. Каденція голови триває шість років. Упродовж цього часу він залишається незалежним від інших органів влади. Дострокове відкликання практично неможливе.

Польською монетарною політикою керує колегіальний орган — Рада монетарної політики. Вона складається з десяти членів, яких на шестирічний строк призначають президент, сейм і сенат (нижча та вища палати парламенту) — кожен по три особи. Десятим членом Ради та водночас її керівником стає голова нацбанку. До повноважень Ради належать, зокрема, щорічне визначення та виконання цілей монетарної політики, визначення основних процентних ставок та засад здійснення операцій на відкритому ринку, а також розмір та порядок створення обов’язкових резервів комерційних банків. Крім того, Рада монетарної політики затверджує фінансовий план, а також звіт про діяльність та фінансовий звіт національного банку.

«Залишаю центральний банк і всю банківську систему в доброму стані», — сказав на прощальній прес-конференції Лешек Бальцерович. І важко з цим не погодитися. Впродовж його каденції інфляцію вдалося знизити з 11% 2001 року до 1,5% і стабілізувати її на цьому низькому рівні. Водночас базова процентна ставка НБП зменшилася впродовж того ж періоду з 19 до 4%, що з урахуванням інфляції означає реальне зниження на 9 відсоткових пунктів.

«Ці показники — одні з найнижчих у світі», — зазначає Бальцерович. На підтвердження цієї тези колишній голова навів дані Банку міжнародних розрахунків у Базелі про реальні процентні ставки у світі. У Польщі цей показник становить 1,6%, тоді як у США — 3,2, а у Великобританії — 2,2%. «Досягти цього стало можливим завдяки незалежності НБП», — наголосив пан Бальцерович, натякаючи на численні спроби деяких політичних сил цю незалежність обмежити.

Іншим досягненням є реформування системи управління центральним банком та золотовалютними резервами держави. Покращилося також обслуговування державного бюджету та зовнішнього боргу. За словами Лешека Бальцеровича, НБП намагався втілювати в життя ідею «дешевої й справної держави». Відтак було зменшено кількість відділень центрального банку та на 30% — кількість найманих працівників. Видатки на забезпечення діяльності банку скоротилися на 10%. «Ті гроші залишилися в бюджеті», — нагадав Бальцерович.

Не менш вагомою є роль центрального банку в створенні сучасної платіжної системи та наглядом за нею. НБП першим із центральних банків цієї частини Європи бере участь у транс’європейській системі розрахунків TARGET. На думку Бальцеровича, польська банківська система почувається добре й не є занадто консолідованою. Показник концентрації капіталу, який підраховують як частку п’яти найбільших банків у всьому сегменті, становить 45% й відтак є одним із найнижчих у Європі.

Говорячи про стан польської банківської системи, не можна обминути й питання електронного банкінгу. Цей вид банківських послуг особливо добре розвинувся впродовж останніх років, а центральний банк створив для цього необхідні умови. Нині користування банківським рахунком за «посередництва» Інтернету і телефону стало в країні стандартом. За доступ до інтернет-рахунків банки, як правило, не беруть додаткових платежів. Навіть більше — операції за посередництвом Мережі взагалі звільняються від оплати. Стандартом є, наприклад, безплатне перерахування грошей на рахунки в інших банках за допомогою Інтернету.

Отже, досягнень чимало. Чи впорається новий голова центрального банку з утриманням усієї системи в надійному стані? Багато інвесторів та аналітиків у цьому сумніваються. В період, доки тривали політичні ігри навколо обрання Славоміра Скшипека, а також після його затвердження злотий незначно втратив у вазі, а головні індекси Варшавської біржі впали.

Не додало престижу Польщі й те, що нового голову затвердили в останню мить — пізно ввечері останнього дня перебування Лешека Бальцеровича на посаді. У більшості цивілізованих країн кандидатуру керівника центрального банку визначають і обговорюють на декілька місяців наперед, аби не дестабілізувати ринку. Однак у Польщі ще в середині грудня не відомо було, кого запропонує президент.

Коли з’явилося прізвище Скшипека, першою реакцією аналітиків було збентеження. Всі кинулися вивчати публікації нікому не відомого кандидата, щоб ознайомитися з його економічними поглядами. Втім, так і не ознайомилися. Виявилося, що Скшипек має доволі слабку кваліфікацію, аби стати керівником такої важливої інституції. Критикують нового голову багато за що — і за відсутність фінансової освіти, і за брак досвіду, численні помилки під час роботи на попередніх посадах, нерішучість...

Та найбільше обурює незалежних аналітиків те, що Скшипек — це суто політична фігура, кум братів Качиньських, які навіть не приховують, що Нацбанк є їх черговим «форпостом» на шляху до ще більшої влади. «Невже в нас немає видатних економістів, щоб треба було запрошувати на цю посаду випускника політехнічного інституту?» — риторично запитують опозиційні політики.

Славомір Скшипек закінчив Сілезьку політехніку в Глівицях. Фінансову підготовку здобув під час післядипломного навчання у Краківській економічній академії за спеціальністю «Управління активами та пасивами в польській банківській системі». Пройшов також післядипломне правниче навчання в Сілезькому університеті в Катовицях. Потім за сприяння Ярослава Качиньського відвідав університетський курс в Вісконсінському університеті в США, який нострифікував згодом у престижній «Школі головній торговій» у Варшаві.

Професійна кар’єра нового голови НБП тісно пов’язана з особами Ярослава та Леха Качиньських. На початку 90-х років головний банкір був активістом тодішньої партії найвідоміших польських близнюків — «Порозуміння центру». Завдяки Качиньським Скшипек отримав посаду в Бюро національної безпеки при президентові Валенсі, потрапив до Вищої контрольної палати, а згодом — до Варшавської мерії. До свого призначення у нацбанк пан Славомір був віце-головою та в.о. голови напівдержавного банку PKO BP (головного співвласника «Кредобанк—Україна»), а до того працював в управлінні Поштового банку.

Під час слухань у парламенті Славомір Скшипек уникав відповідей на запитання депутатів щодо своїх поглядів на курсову та монетарну політику й функціонування банку. Представники опозиції вбачають у цьому брак компетентності, однак водночас зауважують, що новий голова швидко вчиться й готовий вислухати добрі поради експертів.

Відповідаючи на запитання щодо перспектив переходу Польщі на євро, Скшипек відповів, що «це станеться тоді, коли Польщі це буде вигідно».

Передбачається, що вступ країни до зони євро буде провідною місією нового голови банку і водночас — серйозним викликом для нього.

Слід зазначити, що кандидатура Скшипека від самого початку була предметом внутрікоаліційних суперечок. Для владної партії «Закон і справедливість» нацбанк є черговою фортецею, яку необхідно взяти. Ярослав Качиньський, а також віце-прем’єри Анджей Леппер та Роман Ґєртих привселюдно скаржилися, що незалежність центрального банку є для них неприпустимою. Лунають навіть пропозиції ліквідувати Раду монетарної політики та повернутися до одноосібного управління банком.

В обмін на підтримку президентського кандидата коаліційні партнери забажали нових посад у державних установах. Дебати навколо того, чи підтримати призначення Скшипека, на мить перетворилися на відкриті посадові торги. Найбільше хотіла отримати коаліційна Ліга польських родин (її керівники вимагали більшого впливу на громадське телебачення), і до останньої миті не було відомо, чи підтримає вона кандидатуру нового голови НБП. Однак і домовилися, і підтримали...

От у такій далеко не найкращій атмосфері розпочинається нова епоха в економічному житті Польщі. Проте яким зрештою виявиться новий керівник банку, сказати наразі важко.