Підвищення тарифів не призведе до модернізації ЖКГ-галузі

Чи приведе неодноразове підвищення тарифів до модернізації галузі? Якщо так, то чому в ній усе так погано. У зв'язку з цим доречно розглянути три питання: чи потрібно підвищувати тарифи взагалі? Якщо так, то - наскільки? І якими будуть наслідки?

Враховуючи, що ніхто з комунальників або членів уряду не заявляв про досягнення 100%-вого покриття собівартості ЖКГ-послуг, варто очікувати чергових підвищень.

Проте МВФ не дає на це запитання чіткої відповіді, а комунальники і міністри в один голос кажуть: ми несемо колосальні збитки через те, що тарифи не покривають собівартості послуг і... треба модернізувати галузь. Закономірне запитання: чому ж досі підприємства ЖКГ не збанкрутували? Очевидно, тому, що, крім платежів населення, вони мають інші джерела доходів.

Згідно із Законом „Про житлово-комунальні послуги“, якщо тарифи нижчі за економічно обгрунтовані витрати на їхнє виробництво, то орган, який встановлює такий тариф, має компенсувати різницю. Раніше це був обов’язок місцевого бюджету, тепер він автоматично перейшов до НКРЕ. Останнє, очевидно, стало цілковитою несподіванкою і для Нацкомісії, і для всього уряду.

Якщо комусь і потрібне підвищенням тарифів, то тільки самим комунальникам. Тут я ні для кого не відкрию секрету, якщо скажу, що комунальні за призначенням підприємства перестали бути комунальними за власністю, тобто перестали належати міським громадам.Тепер, сподіваюся, зрозуміло, що в наших українських реаліях питання тарифів нерозривно пов’язане з питаннями власності.

Зрозуміло, що за такого розкладу докорінно змінюються пріоритети - не забезпечення городян теплом, а отримання максимального прибутку. Причому без будь-якої модернізації, встановлення лічильників (давно закуплених на кредит Світового банку) та інших непотрібних речей - тупим, але практичним підняттям тарифів.

Отже, комунальники за свої прохолодні послуги рано чи пізно, але отримують сповна, навіть з певною переплатою, оскільки в тариф ніколи не закладається рівень оплати 100% - максимум 95% або й нижче.

Що ж до „модернізації галузі“, то це - словеса. Для оновлення основних фондів потрібні дуже великі капіталовкладення (з держбюджету або інвестиції). Навіть багаторазове підвищення тарифів дати їх не може - у принципі. Для оновлення тільки тепломереж і тільки в Києві потрібно 3 млрд. грн. - це дорівнює щомісячним нарахуванням за ЖКП по всій Україні!

Докладніше читайте в статті Олександра Сергієнка «Уряду - кредити! Народу - тарифи!» у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».