ПАРАДОКСИ РЕКЛАМИ У ГЛЯНСОВИХ ЖУРНАЛАХ

Поділитися
Як би ви повелися, читачу, якби до вас на зупинці маршрутного таксі під’їхав розкішний «Ауді» («Яг...

Як би ви повелися, читачу, якби до вас на зупинці маршрутного таксі під’їхав розкішний «Ауді» («Ягуар» чи «Кадилак») і водій, обвівши поглядом чергу, раптом запропонував допровадити вас до місця призначення дешевше, ніж маршрутка — копійок за 30... А на здивоване запитання «чому так дешево?» відповів би: мовляв, маршрутки безбожно завищують ціни за проїзд, а в його лімузині — реальна ціна, комфортна доставка і ці два зарізяки-попутники на задньому сидінні вже оцінили всі переваги його таксі...

Відповідь очевидна, оскільки кожен більш-менш орієнтується у вартості послуг із перевезення. Але якщо мова заходить про далеко не очевидну вартість рекламних послуг, скажімо, на розміщення в журналі, то чимало рекламодавців опиняються у становищі селюка з Хацапетівки, який позарився на майже дармовий проїзд і потрапив... у морг. Однак кількість охочих не зменшується — надто вже гарний лімузин на тлі маршрутки...

Розміщення реклами в спеціалізованому глянсовому журналі скидається на гру в покер у казино. Тільки за наживку для простаків виступає твердження, буцім «читачі спеціалізованого журналу — це і є цільова аудиторія рекламодавця», яка обов’язково клюне на рекламу, розміщену в 160- або 200-сторінковому «Кадилаку» світу поліграфії.

Однак найчастіше виявляється, що це далеко не так. І наклади глянсові журнали завищують, і зміст у них майже такий, як і в адаптованій англомовній кальці, і представлені вони в продажу дуже обмежено, оскільки мало затребувані покупцями. Журналів стає дедалі більше, а рекламодавців — ні. Все це призводить до цінового демпінгу і дестабілізує рекламний ринок — який сенс у прайсах на рекламу, якщо відразу можуть дати від 30 до 90% знижки? Який сенс у виданні, що орієнтується не на читача, а на рекламодавців, і, не отримавши їх, протягне не більш як 5—6 номерів?

У світі суцільного блефу, щоб не помилитися, корисно мати певний еталон спеціалізованого видання, яке сміливо можна назвати «маршруткою». Для автора це — журнал «Автоцентр» і видання будинку «Бурда».

Адже якщо говорити про чоловічі журнали, то який із них може похвалитися, як «Автоцентр», на 96% чоловічою аудиторією? А реальним накладом 44 тис. прим. на тиждень (не на місяць), що на 97% продається (тоді як у глянсових журналів відсоток повернення буває і 50)? Повністю українським змістом (для чого потрібно утримувати чимало журналістів) і роздрібною ціною 1,8—2,2 грн.? Не випадково саме це просте видання і стало «золотою жилою», що дозволила його компанії-власнику перетворитися на видавничий холдинг.

Серед жіночих видань левова частка реклами зосереджена в глянсових «Натали», «Женском журнале» тощо (близько 20 видань), що ускладнює проблему вибору для рекламодавця.

Мораль проста — вибираючи в Україні журнал-рекламоносій, зверніть увагу на свого потенційного покупця. У 9 випадках із 10 правильний вибір зводиться до дешевих тижневиків та щомісячників...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі