Осінні заощадження: як зберегти та примножити?

Судячи з серпневої статистики НБУ, українці продовжують довіряти вітчизняним банкам. За минулий місяць депозитний портфель фізосіб збільшився на 4,3 млрд. грн. Відбулося це переважно за рахунок зростання обсягу валютних вкладів (+4,1 млрд. грн.). Водночас зафіксовано хай і незначний, але приріст гривневих депозитів (+152 млн. грн.), що важливо на тлі липневого відпливу (-668 млн. грн.). Загалом із початку року вклади у національній валюті додали у масі 13,8% (+21,8 млрд. грн.), іноземній - 11,4% (+17,09 млрд. грн.).

Яким чином можна було б зробити приплив коштів населення в банки більш стабільним і відчутним? Як банківському сектору оптимально збалансувати свою ліквідність, забезпечивши гарантії безпеки заощаджень для населення в умовах ймовірної турбулентності в світовій та, відповідно, українській економіці?

Наприкінці серпня адмінрада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення про збільшення розміру максимальної гарантованої суми відшкодування за вкладами в збанкрутілих банках з 150 тис. до 200 тис. грн. «Це рішення сприятиме підвищенню загального рівня довіри вкладників до банківської системи», - зазначала директор-розпорядник ФГВФО Олена Шарова.

Заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн погоджується з такою думкою. При цьому фахівець також ділиться рецептом стимулювання депозитного ринку - передбачити в законодавстві новий вид вкладів з обмеженим правом на дострокове зняття коштів. На думку пана Тютюна, від такої новації виграли б і банки, і вкладники. Так, населення отримало б нові вклади з вищими ставками (які банки пропонували б, щоб компенсувати дискомфорт через «незняття»). При цьому фінустанови одержали б більш стабільний ресурс, завдяки якому могли б здійснювати якіснішу, менш ризиковану кредитну політику. А це означає, що й стійкість банків підвищилася б.

На думку аналітика Укрсоцбанку Оксани Брусенської, враховуючи високу залежність економіки України від американської валюти, можливо, при визначенні максимальної гарантованої суми за депозитами треба постійно враховувати курс долара. Натомість директор департаменту роздрібного бізнесу «Ерсте Банку» Тетяна Надточій наголошує на тому, що все ж таки клієнти при розміщенні своїх коштів на депозитах хоч і беруть до уваги чинник ФГВФО, однак більше уваги приділяють передусім умовам за депозитом і надійності банку.

За останній місяць вартість депозитів зросла, причому більшою мірою гривневих, меншою - валютних. Так, український індекс ставок за депозитами фізосіб збільшився в середньому на 1% за три-, шести-, дев’яти- та 12-місячними депозитами (на 12 вересня - 17,09, 18,02, 18,33 та 18,59% відповідно). Доларові вклади зросли в ціні десь на 0,1-0,15% (до 5,71, 6,96, 7,52 та 8,12% відповідно). Одна з причин такого зростання - доволі стримана та обережна грошова пропозиція з боку НБУ, який у такий спосіб намагається обмежити додатковий девальваційний тиск на гривню. Однак ще важливіший чинник - традиційне для осені підвищення попиту на кредити з боку юросіб (торгові компанії, агросектор тощо). У не дуже далекій перспективі - вже традиційний передноворічний бум споживчого кредитування.

Рецепти ж, як розпізнати надійний банк, у принципі відомі. Чи не найпростіший спосіб відсіяти сумнівні кандидатури - порівняти їх депозитні ставки з середньоринковими. Нині деякі фінустанови пропонують річні депозити в гривні під 24%, у валюті - під 10%. Звичайно, стригти всіх таких учасників ринку під один гребінець й казати про їхню надмірну ризикованість не зовсім доречно та обачно. Окремі бізнес-моделі банків дійсно дозволяють залучати дорогі депозити, оскільки вони видають дорогі кредити (скажімо, споживчі). Але доволі часто надмірно високі ставки за вкладами справді можуть свідчити, що в банку не все гаразд із фінансовим здоров’ям, і йому потрібен терміновий допінг у вигляді додаткових коштів (ліквідності).

Чи існують на сьогодні реальні (адекватні) альтернативи депозитам? Варіанти дійсно є, але наскільки вони привабливі - це більше питання інвестиційного смаку.

Одними з найбільш традиційних альтернатив для вкладень є придбання нерухомості або золота. Водночас кожний із цих інструментів має свої недоліки. Так, нерухомість - доволі низьколіквідний товар, тож знайти покупців на нього за прийнятною ціною буває непросто. Тим паче що можна прогадати в період економічної нестабільності та ймовірних курсових коливань. «Жовтий» метал - теж доволі екстремальний інвестиційний інструмент. Так, за останній місяць він зріс у ціні майже на 10% - до позначки 1750 дол. за унцію. Однак можна пригадати, що 2011-го ціна золота всього за кілька тижнів впала на 15%.

Наразі золото дорожчає насамперед через плани Європейського центробанку викупити держоблігації проблемних країн. Але тренд може змінитися, наприклад, коли світова економіка нарешті почне оклигувати (є прогнози економістів, що цей процес може розпочатися в другій половині 2013-го).

Ще одна з альтернатив має з’явитися невдовзі, коли пересічні українці отримають змогу вкладати «підматрацні» долари в урядові цінні папери. 5 вересня уряд прийняв постанову, передбачивши експериментальний випуск казначейських зобов’язань, виражених у доларах США. Їх номінал становить 500 дол., термін обігу - два роки. Пробну партію держоблігацій Кабмін випустить на 200 млн. дол.

Чи знайдуться на них покупці-інвестори? Не виключено, що так. По-перше, принаймні перший випуск цих цінних паперів матиме непогану дохідність (близько 9% річних), яка ще й не оподатковуватиметься. По-друге, вони існуватимуть у документарному, «паперовому» вигляді, на відміну від електронного формату, в якому поки що випускаються облігації внутрішньої держпозиики. Ну й, по-третє, що, мабуть, головне, гарантом виконання зобов’язань є держава.

Справді, як показує і світова, і українська практика, державні зобов’язання традиційно є найменш ризикованими.

Якщо ж повертатися до найпоширенішого серед українців способу заощаджень - банківських депозитів, то додаткові переваги в контексті держгарантій мають і вклади у державних банках. Серед останніх особливий статус у Укрексімбанку, який зумів заслужити достойне реноме і на міжнародних ринках. Свідченням цього є не тільки співпраця «Ексіму» зі Світовим банком, ЄБРР та іншими поважними міжнародними інституціями, а й непоодинокі успішні розміщення єврооблігацій, у тому числі у періоди нестабільності на міжнародних ринках. Нагадаємо, що саме Укрексімбанк здійснив перше в історії України й поки що єдине розміщення гривневих єврооблігацій.

Про особливості поточної ситуації на депозитному ринку ми вирішили розпитати у представника саме цієї установи - заступника голови правління Укрексімбанку Світлани МОНАСТИРСЬКОЇ.

- Світлано Миколаївно, як вплинуть на депозитний ринок поточні валютні коливання? Чи варто у зв’язку з цим очікувати здешевлення валютних депозитів і подорожчання гривневих?

- На жаль, не можна констатувати, що валютні коливання не впливають на ринок депозитів населення. За спокійної ситуації на валютному ринку спостерігається помітне зростання обсягів гривневих вкладів, і навпаки, коли ситуація не є стабільною, збільшується кількість валютних вкладів.

Якщо ж говорити про динаміку відсоткових ставок, то слід зазначити, що, по-перше, процес здешевлення депозитів у валюті почався вже давно та, по-друге, він не залежить від курсових коливань. На цей процес більшою мірою вплинула заборона надавати валютні кредити фізособам і підприємствам, що не мають валютної виручки. Таким чином у банків значно знизився попит на іноземну валюту, тому й почалося зниження ставок за валютними вкладами.

- Наскільки банківська система готова до потенційного перекладання коштів з гривневих на валютні депозити (через високі девальваційні очікування)?

- На сьогодні основні показники діяльності банківського сектора демонструють стабільність і здатність забезпечити повноцінне функціонування банківської системи. Девальваційні очікування, як правило, мають ситуативний характер і в більшості випадків спричинені суб’єктами спекулятивних операцій, а вибори для останніх є гарною підставою для втілення планів. Ми вважаємо, що в досяжній для огляду перспективі економічні
передумови для девальваційних очікувань відсутні.

Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення відсоткових ставок за гривневими вкладами, проте недоречно сприймати цю тенденцію як інструмент утримання національної валюти. Даний факт пов’язаний із підвищенням ділової активності вкладників, яка традиційно характеризується сезонністю. Також в осінній період зростає попит на кредити суб’єктів господарювання, необхідні для активізації їх діяльності наприкінці року. Банки, в свою чергу, традиційно виводять на ринок привабливі банківські вклади, які давно зарекомендували себе як надійне та стабільне джерело примноження власних заощаджень. Слід зазначити, що на сьогодні відсоткові ставки за гривневими вкладами значно перевищують ставки за вкладами в іноземній валюті. Таким чином, у клієнта є можливість отримати максимальний відсотковий дохід, розмістивши у банку вклад у національній валюті.

- На вашу думку, як саме і коли варто було б переглянути нинішні регламенти на дострокове зняття фізособами коштів з депозитів, щоб, з одного боку, підвищити стійкість банківського сектора, з іншого - не спричинити хвилювань вкладників?

- В європейських країнах на рівні цивільного кодексу передбачено, що всі питання, пов’язані з розміщенням коштів у банківській системі, регулюються договірними відносинами з банком. Тому клієнт обирає депозит саме за таким принципом: або його можливо достроково зняти, або ні. Від цього й залежить ставка за вкладом. Такий підхід дає можливість банківській системі працювати більш стабільно. На мій погляд, доречно було б розглянути питання про внесення подібних змін до Цивільного кодексу України. Оскільки цей процес не буде швидким, починати його потрібно якомога раніше, і, головне, це аж ніяк не пов’язано з коливаннями курсу.

- Чи сприятиме підвищення гарантованої суми відшкодувань вкладникам збанкрутілих банків до 200 тис грн. підвищенню рівня довіри населення до банківської системи та пожвавленню припливу депозитів?

- Безумовно, такі ініціативи підвищують довіру вкладників до комерційних банків і сприятимуть збільшенню обсягів депозитів фізичних осіб. Проте для державного Укрексімбанку цей чинник не є принциповим і не впливає суттєво на рівень довіри наших клієнтів. Підтвердженням цього є той факт, що, попри незначну кількість відділень, ми посідаємо третю позицію в банківській системі за обсягами вкладів фізичних осіб.