Нічия. Вартість спожитого населенням у 2007 році газу знову перерахують

Про те, що із запровадженими з 1 січня 2007 року так званими диференційованими роздрібними цінами на природний газ, який використовується для потреб населення, не все гаразд, урядовці заговорили майже одразу після того, як самі їх запровадили. Адже поділ громадян на п’ять категорій споживачів (з додатковою диференціацією на тих, хто користується газовими лічильниками, і на тих, у кого вони відсутні), яких залежно від обсягів спожитого ними у 2006 році блакитного палива змушували сплачувати різну ціну за газ, спричинив неабияку соціальну напругу.

Водночас, попри публічну критику діючої схеми нарахування тарифів чільними представниками Кабінету міністрів України, урядовці чомусь не поспішали відмовлятися від неї. Чи не єдине, на що вони спромоглися, то це лише на початку червня внести зміни до «Правил надання населенню послуг з газопостачання». Тому тепер, згідно з постановою КМУ від 13 червня 2007 року №821, величину роздрібної ціни на газ для населення на поточний рік та його друге півріччя визначать на основі фактично спожитого кожним абонентом природного газу у першому півріччі 2007 року. Граничні межі категорій (обсяги споживання до 2500, до 6000, до 12000 і понад 12000 кубометрів газу на рік) та диференційовані згідно з ними ціни на газ залишилися незмінними.

«Порожняк» також буває донецьким

Щойно пошта доставила громадянам повідомлення від газопостачальних підприємств про обсяги спожитого ними в 2006 році газу та диференційовані залежно від цього роз­дрібні ціни на рік 2007-й, як у пунктах обслуговування абонентів виросли чималі черги. Вистоюючи їх, люди намагалися з’ясувати, чому потрапили саме до тієї чи іншої цінової категорії. (Тоді ж чиновники з неабияким здивуванням з’ясували, що прямої залежності між незаможністю і обсягами спожитого газу насправді не існує. Воно й не дивно: економні енергозберігаючі системи опалення, так само, як і надійна теплоізоляція квартир, не по кишені саме біднішим.) А не знайшовши правди, громадяни стали платити за використаний газ за найменшим тарифом (на рівні 315—345 грн. за тисячу кубометрів, як споживачі, що використовують менше 2500 кубометрів газу на рік) або взагалі перестали розраховуватися за нього. Попсовані нерви і гнів людей дуже швидко матеріалізувалися, наприклад, у лютневе рішення 10-ї сесії Чернівецької обласної ради, яким депутати визнали незадовільною роботу Чернівецької філії ДК «Газ України» щодо якості надання послуг населенню та рекомендували звільнити її керівника. Тоді ж буковинські парламентарії звернулися до Кабінету міністрів та Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) з проханням «встановити прозоре регулювання» роздрібних цін на газ для населення.

У Києві невдоволення регіонів, схоже, помітили. І вже 27 лютого, вустами профільного віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва урядовці публічно визнали власну помилку. (Ще раніше, під час свого виступу на господарському активі Харківської області віце-прем’єр-міністр Володимир Рибак назвав діючу схему нарахування тарифів «якоюсь заплутаною».) Щоправда, зробили це лише під тиском обставин, позаяк, за словами пана Клюєва, з цього питання «була маса скарг» з усіх регіонів України. Вигороджуючи себе, київський чиновник уже звично послався на «перегини на місцях» (цитую за повідомленням УНІАН. — Ю.Ч.).

Відтак, питання тарифів на газ мало бути внесене до порядку ден­ного чергового засідання Кабміну. На брифінгу за підсумками урядового засідання 1 березня ц.р. той самий Андрій Клюєв повідомив про рішення прив’язати диференційовані тарифи на газ до спожитого кожним абонентом обсягу газу не в 2006-му, як це передбачала попередня постанова Кабміну №2246 від 9 грудня 1999 року, що визначає «Правила надання населенню послуг з газопостачання», а в 2005 році. Урядовці, мовляв, врахували, що попередній, 2006 рік, був нестандартним — холоднішим за інші, отже, обсяг споживання газу був вищим, ніж у попередні роки. Тому значна частина населення використала значно більше встановленого урядовцями мінімуму в 2500 кубометрів газу на рік. Відтак, платити такі споживачі повинні були більше — не від 315 до 345 грн. за тисячу кубометрів, а всі 478—526 грн. (залежно від наявності або відсутності газового лічильника).

Однак незважаючи на вже традиційні для донецьких запевнення, що «порожняк вони не женуть», озвучені паном Клюєвим нововведення так і не було запроваджено у життя. Як припустив директор буковинського газопостачального підприємства ЧФ ДП «Укргазмережі» Іван Козар, черговий перерахунок обсягів спожитого населенням у 2005 році газу щонайменше на місяць паралізував би нормальну роботу очолюваної ним структури. Не кажучи вже про те, що новація знову викликала б масове незадоволення людей, котрі вже якось пристосувалися до нових цін на газ.

Тож єдине, на що спромоглися тоді урядовці, — це врегулювати проблему з так званими комплексними споживачами блакитного палива у багатоквартирних будинках, які від’єднали свої помешкання від централізованої системи теплопостачання і натомість встановили автономне газове опалення. Нагадаю, що своєю постановою від 19 грудня 2006 року №1672 «Про роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення» НКРЕ прирівняла цю категорію громадян до теплопостачальних підприємств комунальної теплоенергетики. Відповідно змусивши їх сплачувати за газ значно більше, ніж звичайних споживачів (на рівні 686 грн. за 1000 кубометрів). А вже 7 березня 2007 року комісія відмовилася від власного ж рішення і дискримінаційний 5-й пункт згаданої постанови, який регулював це питання, з неї було виключено. (На підставі постанови КМУ №338 від 01.03.07 р.). Звісно, повертати споживачам кошти за перші два місяці дії дискримінаційної постанови ніхто навіть не збирався.

Про зміну роздрібної ціни на газ треба було попередити заздалегідь

Зовсім інакше, ніж у Чернівцях, до вирішення газового питання підійшли, наприклад, у Харкові. Відтак, поки буковинські помаранчеві можновладці чекали на сприятливу для себе відповідь із Києва, їх колега — голова Харківської обласної державної адміністрації Арсен Аваков звернувся з цього приводу до суду.

Дуже скоро стало зрозуміло, що, всупереч власним публічним заявам, урядовці не збираються переглядати ситуацію з роздрібними цінами на газ для населення, тож Харківська ОДА виступила третьою особою на боці чотирьох позивачів, які 4 травня 2007 року оскаржили у Дзержинському районному суді м. Харкова не лише дії двох харківських підприємств з газопостачання та газифікації щодо відключення боржників від мережі газопостачання, а й саму постанову НКРЕ від 19 грудня 2006 року №1672 «Про роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення» (із змінами, внесеними постановою НКРЕ від 07.03.2007 №297). А оскільки ухвалили її відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 29 квітня 2006 року №605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (із змінами), що рекомендувала встановити диференційовані роздрібні ціни на природний газ залежно від річного обсягу споживання, позов було подано також і до Кабінету міністрів України.

Розглянувши аргументи позивачів за справою №2-А — 589/2007, уже 8 травня 2007 року суд виніс ухвалу. Встановивши, що «договори про постачання природного газу» споживачам «були укладені з урахуванням цін, що існували до 1 січня 2007 року», а також те, що газопостачальні підприємства «жодним чином не повідомили завчасно громадян-споживачів газу про зміну роздрібних цін на газ для того, щоб громадяни-споживачі газу змогли заздалегідь потурбуватися про це, наприклад, зменшити споживання газу або віднайти альтернативні, більш дешеві, способи опалення (обігріву) житлових помешкань», суд зупинив дію постанови НКРЕ «до вирішення справи по суті». Цією ухвалою суд також припинив дію пункту 8 оскарженої постанови Кабінету міністрів.

На практиці ухвала мала б означати, що чинними є роздрібні ціни на газ, які діяли до 1 січня 2007 року. Нагадаю, згідно з постановою НКРЕ від 19 жовтня 2006 року №1345, громадяни сплачували за газ від 315 до 444 грн. за тисячу кубометрів. Проте директор буковинського газопостачального підприємства ЧФ ДП «Укргазмережі» Іван Козар запевняє, що нічого не чув про згадану ухвалу суду. А відтак, зі споживачів продовжують правити стару диференційовану роздрібну ціну на газ. У будь-якому разі, навіть без практичного застосування згаданий судовий документ цікавий системою аргументів, на основі яких суддя зупинила дію постанови НКРЕ від 19 грудня 2006 року.

Єдина ціна на газ: pro i contra

Достеменно невідомо, чи знали про ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 8 травня 2007 року у Кабінеті міністрів України (юридичне ноу-хау Олени Лукаш та Олександра Лавриновича, які доручили Державній судовій адміністрації України започаткувати моніторинг судових позовів проти діяльності Кабміну та прем’єр-міністра Януковича, на той момент щойно запровадили), але вже 15 травня прес-центр НАК «Нафтогаз України» поширив інформацію про розробку компанією єдиної ціни на природний газ для населення.

«Робоча група НАК «Нафтогаз України» розробляє єдину цінову політику на природний газ для населення. Аналіз та перегляд цінової політики проводиться з метою зменшення тарифів на газ для населення та усунення зловживань з боку газопостачальних організацій (облгазів) у регіонах України при підрахунку спожитих обсягів газу», — зазначалося у повідомленні. (Нагадаємо, що від цих тарифів напряму залежала категорія кожного конкретного споживача та диференційована ціна на газ, що з неї випливала.) Про те, що Міністерство палива і енергетики України має намір до серпня 2007 року підготувати нову систему формування диференційованих цін на природний газ для населення, також у травні заявив і міністр Юрій Бойко.

Офіційно потребу у змінах при визначенні ціни на газ для населення чиновники мотивували необхідністю усунути зловживання з боку газопостачальних підприємств — приватних облгазів, яким Мінпаливенерго оголосило справжню війну. «Протягом лише перших трьох місяців функціонування диференційованої системи оплати спожитого природного газу були зафіксовані численні звернення та скарги громадян на діяльність облгазів. Перевірка, проведена НАК «Нафтогаз України», засвідчила багаторазові факти порушень з боку облгазів при нарахуванні споживачам завищених обсягів і, відповідно, завищених сум до оплати за природний газ», — йдеться у згаданому повідомленні прес-центру НАК «Нафтогаз України».

Натомість більшість експертів переконані, що все-таки головною причиною планів повернутися до єдиної роздрібної ціни на газ стали платежі з боку населення, які станом на травень знизилися до середнього показника по Україні в 67,7%. Оскільки споживачі не розуміли, за яким диференційованим тарифом мають платити, а якщо й погоджувалися це робити, то лише за найнижчим з усіх затверджених, то обсяг оплати газу населенням знизився по країні в середньому на 15—20%. І хоча Чернівецька область — єдина в Україні, де постачанням природного газу населенню займалися не регіональні підприємства із газопостачання та газифікації (так звані обл.- та міськгази), а державна структура — ЧФ ДК «Газ України» (з лютого 2007 року ЧФ ДП «Укргазмережі»), незадоволені газовими тарифами були й на Буковині. Особливо багато їх було у селах, де з радощів від щойно проведеного у власні оселі блакитного палива люди витрачали значно більше 6000 кубометрів газу на рік, а відтак, змушені були платити за нього 980—1078 грн. за тисячу кубометрів.

Проте і цього разу далі декларацій справа не пішла. НКРЕ явно не поспішала із запровадженням у життя запропонованих НАК «Нафтогаз України» змін. На переконання керівника ЧФ ДП «Укргазмережі» Івана Козара, тут, як у старому єврейському анекдоті, мали рацію обидві сторони: «НКРЕ правильно робить, що не запроваджує єдиної ціни на газ, бо частина людей уже платить за нього наперед, а інша, навпаки, недоплачує. Для того, щоб вирахувати, хто і як платить, потрібно взяти за основу якийсь завершений період розрахунків, наприклад, рік. Тоді легко можна буде вирахувати, хто переплатив за газ, а хто — вибачайте, але для того щоб споживати його далі, мусить доплатити. Якщо таке рішення буде ухвалене, ми виконаємо його наступного ж дня».

Судний день споживачів газу

І от цей день нарешті настав. Чернівецькі газовики вже заявили, що автоматично перерахують кількість спожитого громадянами у першому півріччі 2007-го блакитного палива. Перерахунок здійснюватиметься до 1 серпня 2007 року. Без участі споживачів, яких про результати перерахунку повідомлять поштою до 1 вересня поточного року.

Суть нововведення, затвердженого постановою Кабміну від 13 червня 2007 року №821 «Про внесення змін до Правил надання населенню послуг з газопостачання», пояснили у ЧФ ДП «Укргазмережі». Перерахунок обсягу спожитого кожним абонентом блакитного палива дасть змогу уточнити, до якої саме категорії цей споживач належить і скільки саме має платити за газ. Адже за підсумками 2006 року, такий абонент міг спалити газу значно більше, наприклад, 2500 кубометрів, а відтак, потрапити до наступної категорії споживачів, які витрачають до 6000 кубометрів газу на рік. А це, в свою чергу, автоматично обернулося для нього вищою диференційованою ціною, ніж та, яку сплачували люди, що вклалися у ліміт 2500 кубометрів. Якщо перерахунок засвідчить, що станом на 1 липня такий абонент витратив менше 1500 кубометрів газу, що становить 60% річного обсягу споживання природного газу, згідно з яким і застосовуються роздрібні ціни на природний газ, то він може розраховувати на повернення у «найдешевшу» категорію та до значно меншої ціни на газ. Усі переплачені за півроку кошти, коли такий споживач розраховувався за газ за тарифами для тих, хто споживає до 6000 кубометрів, йому зарахують у рахунок майбутніх платежів. Аналогічні перерахунки буде здійснено також стосовно тих абонентів, які, навпаки, значно перевищили визначені для своєї категорії ліміти споживання газу. Таких споживачів попросять доплатити за використаний газ за вищим тарифом упродовж трьох місяців.

Очевидно, що запроваджені новації здатні лише частково виправити ситуацію. Справедливість справді буде відновлено щодо тих громадян, які зазвичай мало споживають газу, проте через різні життєві обставини (від особливо холодної зими до народження дитини) у 2006 році спожили його значно більше. А відтак, потрапили не до «своєї» категорії і змушені були півроку розраховуватися за вищим тарифом. Втім, як поведуть себе ті споживачі, яких змушуватимуть доплачувати за перевищений ліміт, можна лише здогадуватися. Вже зараз очевидно: в обох випадках відомству пана Козара не вдасться уникнути нових черг обурених громадян.

Проте навіть переглянувши порядок обчислення тарифів, чиновники, схоже, знову наступили на ті самі граблі. Бо замість того, аби взагалі відмовитися від неконституційного поділу громадян на категорії та неринкових методів при визначенні розміру плати за спожитий газ, урядовці лише модифікували запроваджений раніше порядок. Адже так само відкритим залишається питання зловживань при нарахуванні споживачам обсягів і, відповідно, завищених сум до оплати за природний газ. Якщо маніпулювати з ними можна було одразу по запровадженні диференційованих цін, то що завадить робити це зараз? Про можливість коригування сумарних показників лічильника у потрібному напрямку з метою отримання субсидій не раз заявляли самі урядовці і навіть пропонували у зв’язку з цим змінити шкалу граничних меж споживання газу, зробивши її значно щильнішою — 2,5 тис., 4 тис., 6 тис., 8 тис., 10 тис. і 12 тис. кубометрів газу на рік.

Тим часом НКРЕ повідомила, що розглядає встановлення нижчих тарифів на електроенергію для населення, яке споживає до 125 кВт^.год електроенергії на місяць, і вищих тарифів для тих, що споживає більше. Стара пісня на новий лад?