НЕ ОХРІМОВА СВИТА, А СКАТЕРТЬ-САМОБРАНКА? ЯК У КРИМУ РЕФОРМУЮТЬ РЕГІОНАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ

Мінфін Криму завершив розробку проекту бюджету-03 і передає його на розгляд Верховної Ради. У лютому парламент автономії проведе депутатські слухання і лише після цього винесе документ на сесію. Здавалося б, звичайний процес, але не зовсім. Адже не секрет, що при новому порядку формування бюджету саме регіони опинилися в скрутному становищі — грошей бракує на фінансування найнеобхідніших програм. У Криму дійшли висновку, що бюджетний процес має бути реформований на нових засадах. На яких? Чи будуть вони результативними?

На засіданні президії Верховної Ради її голова Борис Дейч гранично конкретно сформулював не лише вимоги до самого бюджету (прозорість, соціальна спрямованість тощо), а й те, що зазвичай упускається і чого в нинішньому році прогледіти не можна в жодному разі. Йдеться про програми допомоги органам місцевого самоврядування, особливо в селищах, які опинилися на межі катастрофи (колишні військові містечка і недобудоване місто атомників Щолкіно). Нарешті, серйозну проблему породив процес передачі в комунальну власність колишнього відомчого житла та об’єктів соцкультпобуту, що, за словами спікера, із соціально-економічної вже переростає в політичну.

Пан Дейч назвав і два нових напрями бюджетного процесу: по-перше, слід повніше реалізувати повноваження автономії у фінансовій сфері, по-друге, уряд мусить домогтися зменшення нецільових витрат...

Бюджет Криму майже готовий, однак невідомо, наскільки ці проблеми вдалося вирішити. Так, справді загальний обсяг доходів збільшиться. Зведений, тобто республіканський і місцеві бюджети Автономної Республіки Крим, зріс, порівняно з 2002 роком, більш як на 10% — до 1,2 млрд. гривень. Але тільки 7 із 25 регіонів автономії (Алушта, Армянськ, Джанкой, Красноперекопськ тощо) є донорами, і з їхніх бюджетів у держбюджет вилучається 51 млн. гривень. Решта міст і всі райони — дотаційні, загальний обсяг дотацій із держбюджету сягає 169,3 млн. Чи багато нового пропонують депутати й уряд, щоб перетворити бюджет із охрімової свити, якою він завжди був, хоча б на віддалену подобу скатерті-самобранки?

По-перше, для допомоги органам місцевого самоврядування у проблемних містах і селищах, зокрема для утримання комунальної власності, яка звалилася на них, Борис Дейч пропонує централізувати хоча б 10% прибутку підприємств республіканської власності і створити спеціальний фонд.

По-друге, закон «Про Державний бюджет України на 2003 рік» надав кримській автономії повноваження щодо регулювання ставок місцевих податків і зборів та упорядкування плати за землю. Як республіка цим скористається? Відповідні пропозиції розробляли Міністерство економіки АРК, бюджетний комітет парламенту, податкова адміністрація. Передбачається, що вже 2003 року в Криму буде запроваджено новий порядок оподаткування типово кримських послуг, у тому числі з перевезення пасажирів, а також стягування курортного збору. Планується також запровадження спеціальних зборів для утилізації тари й упаковки, якою Крим буквально завалений із середини кожного літа. Розроблено нормативно-правові акти про нові місцеві податки: за попередньою інформацією, вони торкнуться концертно-видовищних заходів, приватних пансіонатів, володіння нерухомістю та ряду інших напрямів. Зібрані таким чином додаткові кошти Крим спрямує на розвиток пріоритетних сфер, і передусім охорони здоров’я, соціального забезпечення.

Міністерство економіки розробило нову економічну модель автономії, націлену на виведення регіонів на рівень самодостатності. Як казав свого часу міністр Арсеній Яценюк, для цього необхідна децентралізація податкових повноважень в Україні, чіткий поділ податків на загальнодержавні, регіональні та місцеві. На його думку, докорінної реформи потребує оподаткування курортної сфери, що має полягати у запровадженні податку на ліжко-місце. Проведені Мінекономіки підрахунки свідчать, що запровадження нової системи регіонального оподаткування може дати кримському бюджету додатково кілька сотень мільйонів гривень, що стануть значною підмогою в умовах дефіциту фінансових ресурсів, і в перспективі вивести Крим із числа дотаційних регіонів країни.

Уже котрий рік Київ залишає в розпорядженні Криму весь акциз. Чи скористалася цим автономія, щоб змінити на краще якість своїх бюджетів у цілому? Поки що ні. Так, депутат ВР України Володимир Воюш і на наступний рік назвав акциз «єдиним проблемним питанням» нового бюджету. На його думку, з точки зору повноти надходжень, він «під сумнівом», навіть попри те, що доходи від акцизу в проекті бюджету АРК на 2003-й, порівняно з 2002 роком, знижені на 36,4 млн. гривень. Хоча міністр фінансів Криму Олександр Гресс додав, що нинішнього року із запланованого обсягу надходжень акцизного збору «прибрали повітря», тому, мовляв, сума надходжень знижена, але акциз турбує і його. Навіть за умови, що зниження плану по акцизу компенсовано Криму збільшенням дотації з держбюджету на 42,3 млн. гривень і субвенцій — на 23,9 млн., ситуація залишається складною. І, мабуть, причину цього вперше назвав Борис Дейч: треба рятувати Крим від підробленої вино-горілчаної продукції, що руйнує весь легальний ринок у республіці і позбавляє її значної частки акцизу. Звідси і пропозиція — передавати в місцеві бюджети до 50 відсотків акцизу, отриманого республікою від продажу в регіонах легальної продукції місцевих лікеро-горілчаних заводів, а не підробок. А також доручення правоохоронним органам значно посилити санкції до торгових точок, «де буде виявлена хоча б одна пляшка фальсифікату».

Для зменшення витрат регіональної скарбниці Борис Дейч пропонує провести поетапне реформування бюджетних галузей, причому саме реформування, а не банальне скорочення, як це робилося зазвичай. Торік, наприклад, було скорочено деякі представництва автономії й урядові комітети, але це реальної користі не дало, оскільки при цьому забули скоротити загальну чисельність держслужбовців, і чиновництво дуже скоро знову виросло до попередніх розмірів. Передусім реформи потрібні в Раді міністрів, хоча вони не можуть оминути й таких структур, як МОЗ, Міносвіти, Пенсійний фонд, де звикли споживати, не піклуючись про джерела наповнення бюджету...