НЕ БУТИ ТОБІ «ГАЗОВИМ» ДИЛЕРОМ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД НАВ’ЯЗЛИВИХ ПОСЛУГ ПОСЕРЕДНИКІВ

Сказати, що з 1 липня з волі НАКу «Нафтогаз України» на вітчизняному ринку газу відбудеться революція, — було б гротеском. Однак деяким учасникам цього ринку вочевидь доведеться переорієнтувати свій бізнес, бо протокольне рішення НАКу передбачає фактично ліквідацію мережі дилерських компаній, що невиправдано розрослася і практично реалізовувала НАКівський газ хіба що на папері. Втім, «папери» ці обійшлися в копієчку дочірній компанії НАКу — «Газу України», яку й створювали для реалізації газу, що належить «Нафтогазу України», безпосередньо споживачам. Борги дилерів лише ДК «Газ України» на червень становили близько 30 млн. Скільки «газові» посередники заборгували іншим дочірнім компаніям НАКа — лише їм і відомо.

Відтепер має бути так: кожен робитиме свою справу. Якщо призначення ДК «Укртрансгаз» — транспортування і зберігання газу, то нехай і працює «за основним фахом». Те ж саме стосується «Укргазвидобутку» (ви буріть — вам зарахується) і «Укрнафти», а також решти «дочок» НАКу. Ніякого «сумісництва»!

Втім, проблема не в тому, що всі підрозділи «Нафтогазу України», так би мовити, на дозвіллі приторговували газком. Лихо в тому, що багато з них виявилися, м’яко кажучи, неспроможними. Одне слово, слабкою (а точніше — зайвою) ланкою в ланцюжку, що з’єднує реального власника газу і реального покупця. Про свій інтерес, звісно, дилери не забували. Скажімо, шість дилерів дочірньої компанії «Газ України», такі, наприклад, як «Башкирнафта» чи «Хімпромінвест», примудрялися під усілякі програми (зокрема з оплати туркменського газу) «брати на реалізацію» щомісяця до 300 млн. кубометрів газу. Газ вони прилаштовували, ось тільки в результаті туркменська програма НАКу практично заморожена. А за взятий газ дилери не поспішають розрахуватися...

Ще одне лихе у зв’язку з цим — демпінг на ринку газу. НАК і оптові імпортери явно програвали в ціні дилерам, оскільки сплачували ПДВ, що автоматично підвищувало вартість їхнього газу. Спритні ж дилери брали газ, висловлюючись сленгом, без розмитнення. І тоді як НАК, і зокрема ДК «Газ України», реалізовували свій газ промисловим споживачам по 331 грн. за 1000 кубометрів (у поодиноких випадках по 324 грн.), дилери пропонували той самий газ по 54—55 дол., тобто по 275—290 грн. (залежно від курсу долара). На місці директорів сотень заводів у кого ви купили б газ? Тим більше що дилери можуть і заохочувальний бонус докласти...

Окрім того, у ситуації, коли одному й тому ж підприємству (бажано платоспроможному) протягом місяця пропонують разів десять газ із одного й того ж самого джерела, але за помітно різною ціною, багато директорів воліють обійтися без передоплати, яку давно намагаються впровадити на українському ринку НАК, а підписати договір наступного місяця з тією компанією, котра запропонує найдешевший газ.

Не скажу, що для дилерів, навіть найбільш пронирливих, ринок газу останнім часом перетворився на ріг достатку, як це було ще два-три роки тому. Проте на хлібець і все до нього належне вони заробляли без особливих труднощів.

До речі, на початку червня якусь подобу джентльменської угоди НАК уклав і з оператором поставок імпортного газу в Україну — холдингом «Ітера», що входить в однойменну міжнародну групу компаній. «Ітера» також обіцяла обмежити дилерську мережу в Україні, щоб не провокувати охочих зіграти на дутій різниці цін.

Тож незабаром НАК, і зокрема ДК «Газ України», спробують реально контролювати ринок і позбутися нав’язливих дилерів. Залишиться в цій ролі хіба що «Інтерпайп». Втім, у НАКу цю компанію дилером не вважають, оскільки вона виготовляє для підрозділів НАКу труби (за це з нею і розплачуються газом).

Природно, що невдоволених — у зв’язку з вищеописаною перспективою — не бракуватиме. Та якщо НАК витримає заданий темп, він зможе істотно поліпшити свої фінансові справи. В іншій ситуації намірам «Нафтогазу України» мав би покласти край, наприклад, Антимонопольний комітет. Та коли на ринку реально лише два оптових постачальники — НАК і «Ітера», а більшість дилерів лише перепродують газ цих власників за демпінговими цінами, намір НАКу їх позбутися видається цілком логічним. І в цьому сенсі, схоже, ринкова конкуренція — не наш випадок. А ось чи вдасться НАКу реалізувати ці добрі наміри, через кілька тижнів буде видно.