НАФТА, РЕНТА І СВИНОВОДСТВО

Підкласти свиню ближньому своєму — древнє і тонке мистецтво. Одна з обов’язкових його умов — несподіваність. Останньої суботи довжелезного Першотравня (10 травня) уряд продемонстрував, що цю частину процесу він більш-менш навчився виконувати. На розгляд парламенту «викотили» законопроект про зміну бюджету нинішнього року. Основною його ідеєю було різке збільшення податкового навантаження на нафтогазовидобувачів, вино-горілчані вироби і Нацбанк. У сумі їм запропонували «скинутися» більш ніж на мільярд. А щоб потерпілі не встигли щось вдіяти, законопроект «витягли» на розгляд на найближчий сесійний день голосування — 15 травня.

Коли нафтовики дізналися (причому з преси) про майбутній порядок, першою реакцією був шок. Рентна плата на видобуту нафту зростала... на 400%, із нинішніх 52 до 208 грн. за тонну. І це притому, що й нинішнє значення вважається завищеним. Одночасно уперше запровадилася рента (ті ж 208 грн.) на газовий конденсат, плюс на 6% підвищувалася рента на газ.

У пояснювальній записці до законопроекту з цього приводу скромно говорилося, що все буде «тіп-топ» і ніхто не постраждає. За розрахунками розробників рентабельність нафтовидобутку за перше і друге півріччя складе до 20%, тож усе буде о’кей. Сіль жарту в тім, що нові ставки податку запроваджувалися б із другого півріччя, рентабельність у якому склала б менше 6%. Тобто у цьому розрахунку усе збито в купу.

Зважаючи на те, що всі роботи з розвитку родовищ (у тому числі й свердлові) фінансуються винятково з прибутку, на українському видобутку нафти і газу можна було б поставити великий і жирний хрест. Тим більше що навіть така рентабельність відносилася б до категорії «середня температура по лікарні».

Так, залишених у розпорядженні основного видобувача газу — компанії «Укргазвидобуток» — коштів вистачило б на одну свердловину (зараз буриться до 60). Вже наступного року це призвело б до втрати обсягів видобутку в мільярд кубометрів газу, що зажадало б затратити на імпорт газу 50 млн. дол. І це притому, що зараз на видобутку газу компанія заробляє аж 4 копійки на 1000 кубометрів. За новою ставкою для «Укргазвидобутку» нерентабельним стане і видобуток нафти.

У даний час збиткові два з чотирьох газопромислові управління компанії («Львівгазвидобуток» і «Харківгазвидобуток»), після підвищення ренти нерентабельним стане «Полтавагазвидобуток», і тільки одне управління — «Шебелинкагазвидобуток» працюватиме з «нульовим» рівнем рентабельності.

Аналогічна картина й в основного виробника нафти — ВАТ «Укрнафта». Там нерентабельними автоматично стають усі три західні нафтогазовидобувні управління. На західних родовищах рентабельність і зараз майже нульова, і все зростання ренти «ляже в мінусову» рентабельність. По східній же нафті вона збережеться, але лише за ціни, за якою нафта реалізується сьогодні. Проте важко прогнозувати, чи збережеться нинішня ціна. Взагалі ж про західноукраїнський нафтовидобуток після нових ставок ренти можна просто забути... Розташовані там більш як дві тисячі свердловин стануть нерентабельними і протягом декількох років припинять існування.

Передусім це стосується району Борислава, де приблизно із 700 свердловин видобувають близько 20 тис. тонн нафти. Якщо зараз «Нафтогаз України» ще може, перерозподіляючи ресурси, здійснювати їхню підтримку, то при запланованих ставках рентних платежів робити це просто не буде за що.

Взагалі, за розрахунками «Укрнафти», якщо за нинішніх ставок видобутку до 2007 року вона може видобути до 14 млн. тонн нафти, то за нових — не більш як 10 млн. тонн. При різкому скороченні як самого буріння, так і введення нових родовищ, які накладаються на падіння виснаження запасів нафти, «Укрнафта» щороку знижуватиме видобуток. 2007 року видобуток нафти складе лише 1,63 млн. тонн, це на 48% менше, аніж при діючій рентній платі.

Між іншим, щоб купити в Росії недоотримані за п’ять років 4 млн. тонн, знадобляться близько півмільярда доларів.

Втім, немає лиха без добра. Зокрема, нова ставка оподаткування може добряче допомогти в приватизації «Укрнафти». Якщо зараз її державний пакет оцінюється в 200—300 млн. дол., то в нових умовах його ціна різко впаде.

А банкрутство західної частини родовищ, де багато свердловин і мало нафти, потенційно дозволить очистити активи. Найприємніше, що всю брудну роботу уряд збирався зробити сам і безплатно. Крім того, коли стане ясно, що на Заході буде катастрофа, нинішні ставки все одно скасують, а розробники нинішнього проекту, почухуючи потилицю, глибокодумно говоритимуть щось на кшталт «самі не місцеві, та й узагалі не фахівці з видобутку, хто ж знав. Та й узагалі, чого ви до нас чіпляєтеся. Ну помилилися, буває»...

Взагалі, законопроект якщо чим і виблискує, то це не глибиною і компетентністю. Людям поставили завдання дістати гроші сьогодні; що буде завтра, їх мало хвилювало.

Заодно пропозиція, висунута відразу після чергового раунду переговорів з РФ про газотранспортний консорціум, об’єктивно послабляє позиції України, ще більш посилюючи залежність від імпорту енергоносіїв.

Хоча, може, все не так просто. Легко прогнозований тотальний розгром нафтовидобутку на заході України позначиться на найближчих президентських виборах і на більш віддалених парламентських. У всякому разі, удар по «Нашій Україні» буде потужним. Багатьом із тамтешніх депутатів доведеться пояснювати, як і за що вони голосували. З одного боку, звісно, можна буде усе звалити на «антинародний режим», але виникне наївне запитання: а ти, хлопче (і твоя фракція), за що ж голосував?

Нарешті найцікавіше — із тексту геть незрозуміло, задля чого власне треба угробити національне виробництво нафти. Якщо підвищення зарплати ще можна якось виправдати, то для чого за 107 млн. дол. мусять викуповувати залишки банку «Україна» — питання досить цікаве.

Що стосується підтримки села, то хтось просто погано рахував. Те, що озимина вимерзла на 60%, — незаперечний і сумний факт. Та все ж незрозуміло, як саме витрати на пересівання загиблих культур у 1,2 млрд. грн. плавно перетворюються «з урахуванням утраченого прибутку» на 10 млрд.? У селі, звісно, багато крадуть, але усе ж таки внутрішня норма рентабельності там не 800%.

У преамбулі законопроекту дуже зворушливо говориться «про тварин господніх», тобто про тваринництво. Воно у нас, виявляється, тотально нерентабельне. І свиней, і інших хвостатих та рогатих треба терміново рятувати шляхом запровадження доплат їхнім виробникам. Те, що при цьому буде зруйнована інша галузь економіки, — уже незначна деталь. Зрештою це значно простіше, аніж спробувати на найкращій у світі землі працювати рентабельно, а не вдавати вічну чорну діру.

Перша спроба «протягнути» описуваний чудовий законопроект пройшла цілком вдало, його прийняли у першому читанні. На черзі наступна — чужі «живі» гроші завжди дуже притягальні. Та й свинарів у нас вистачає.