Нацбанку дали поради, як приборкати гривню, яка вийшла з-під контролю

У сформованій ситуації на валютному ринку, крім очевидних запитань до керівництва Національного банку, хотілося б зазначити також низьку компетентність і цілковиту безвідповідальність середньої ланки, яка готує рішення і зобов'язана надавати їх оптимальними, але елементарно не справляється з цією функцією.

Про це в коментарі DT.UA сказав Анатолій Гулей, голова правління Української міжбанківської валютної біржі, член наглядової ради Українського кредитно-банківського союзу.

У результаті Нацбанк завжди пропонує напівзаходи або заходи, які неефективні.

Крім того, за словами Гулея, відсутність належних комунікацій між Міністерством фінансів і Національним банком створює додаткові складності. "Перша гарна новина минулого тижня - чи не вперше міністр фінансів і голова Національного банку разом вийшли до ЗМІ та спробували пояснити, що відбувається. Відсутність такої комунікації означала, що немає єдиної узгодженої стратегії, єдиної антикризової програми виходу з валютної кризи. Такої стратегії може не бути й досі, але є передумови для її появи. Не йдеться про залежність або незалежність НБУ. Йдеться про координацію двох ключових відомств у сфері держфінансів, яка поки що відсутня", - сказав глава УМВБ.

Він також висунув список середньострокових заходів, які, на думку банківського співтовариства, повинні допомогти врегулювати ситуацію.

1. Скасування пенсійного збору з операцій купівлі фізособами готівкової валюти.

Ці 2% збору треба прибрати. Це дасть змогу повернути обороти з "тіні". 2% на 100 дол. - це два долари, що збільшують маржу в обмінних пунктах. Ця сума істотна для людей, особливо якщо рахувати за курсом 35–40 грн/дол.

2. Скасування вимог про обов'язковий продаж іноземної валюти для тієї частини валютних надходжень, яка йде на погашення валютних кредитів. Йдеться про курсові ризики, що виникають у клієнта. При обов'язковому продажі він спочатку здійснюється за одним курсом, а потім валюту для погашення валютного кредиту необхідно викупити в Нацбанку назад, але вже за іншим курсом.

3. Скасування обмежень на видачу депозитів в іноземній валюті після закінчення строкового вкладу. Обмежувальні заходи повинні застосовуватися виключно при достроковому вилученні депозиту.

Треба дати можливість вільно забирати валютні депозити. Тому що на сьогодні принести можна, а нормально забрати - ні.

4. Гарантування виплати валютних депозитів і відсотків за ними у валюті вкладу з можливістю проведення в національній валюті операцій з обслуговування.

5. Посилення контролю над виведенням валютних коштів, у тому числі через фіктивні імпортні контракти й цінні папери. Запровадження відповідальності співробітників і менеджменту як банків, так і НБУ за порушення й неналежний контроль.

6. Зняття обмежень на купівлю іноземної валюти та дорогоцінних металів фізособами або хоча б значне збільшення дозволеного обсягу їх продажу банками в один операційний день.

Ці обмеження не зупиняють спекулянтів і тіньовиків, але змушують кожного громадянина десять разів подумати, перш ніж "здавати валюту", через проблеми з її купівлею. І є альтернатива валюті - це банківські метали. А ми, знову ж таки, запроваджуємо обмеження, не дозволяючи з ними нормально працювати.

7. Використання іменних депозитних сертифікатів в іноземній валюті з мінімальним терміном до двох тижнів або одного місяця.

8. Випуск ОВДП в іноземній валюті з можливістю їхнього продажу населенню.

9. Закон про валютне регулювання.

У нас є декрет про валютне регулювання від 1993 р., тобто більш як 20-річної давності, а закону немає. І оскільки цей архаїчний і багаторазово нафарширований усілякими бюрократичними доповненнями і "змінами до змін" декрет досі катастрофічно ускладнює нам життя, вже дуже давно час ухвалити повноцінний, якісно новий закон. Треба нормально врегулювати валютні відносини в країні, і тоді багато які із сьогоднішніх проблем можуть відпасти самі.

Докладніше читайте в статті Юрія Сколотяного і Василя Пасочника Гривня: хто винен і що робити? Консиліум.