На ринку торгувати буде дорого, а на вулиці не дозволить міліція. Причина — нові податки і зрослі ставки

Поділитися
Львів — давнє торгове місто. Завдяки вигідному географічному розташуванню воно впродовж багатьох століть приваблювало купців...

Львів — давнє торгове місто. Завдяки вигідному географічному розташуванню воно впродовж багатьох століть приваблювало купців. Їхніми силами воно, власне, і було збудоване. Проте в останні роки торговий люд тут здає позиції. Днями довелося відвідати один із львівських речових ринків. Перше, що вразило, — обмежена кількість відвідувачів, зрослі ціни на товари. Приміром, вовняна жіноча шапочка коштувала понад 350 грн. На запитання «чому так дорого?», продавець відповіла, що річ може іще подорожчати, бо влада збільшує податки…

— Коли буде запроваджено новий ринковий податок замість традиційного ринкового збору, ціни справді зростуть, — підтвердив директор ринку «Любінське сяйво» Зеновій Сідарський. — При цьому цілком може бути, що їх підвищення сприятиме зниженню конкуренції між ринками. Адже внаслідок істотного зростання, хоч як би це називали, — ринкового збору чи податку кількість ринків може помітно скоротитися.

Сьогодні, за словами начальника відділу торгівлі і тендерних закупівель Львівської міськради Галини Заяць, найнижчий ринковий збір — за торгівлю молоком та молокопродуктами — становить 50 коп., найвищий — торгівля з вантажівок — 30 грн. Є також збори, які стосуються реалізації окремих товарів, — наприклад, за торгівлю медом слід сплатити 2 грн. 50 коп., олією — 3 грн. Загалом у 2008 році від діяльності 53 продовольчих та промтоварних ринків міська казна отримала 9 млн. 600 тис. грн. Міським бюджетом на 2009 рік розмір ринкового збору у м. Львові визначено 11,4 млн. грн.

Насправді ж після урядових нововведень ця сума може в кілька разів збільшитися — звичайно, якщо ринки після цього взагалі виживуть. Згідно із проектом закону «Про місцеві податки та збори» (№3532 від 22 грудня 2008 р.), прийнятого у першому читанні, ринковий збір планується скасувати. Замість нього, як заявила на прес-конференції в УНІАН народний депутат України, член фракції «Наша Україна — Народна самооборона» Ксенія Ляпіна, планується запровадити ринковий податок, який передбачає плату не за торгове місце, а за кожен метр земельної площі (у тому числі й за проходи, проїзди) за ставкою в 700—7000 разів більшою, ніж теперішня.

У Львові мінімальна ставка ринкового податку пропонується на рівні 1 грн. 50 коп., максимальна —
15 грн. За новим законом ставка ринкового збору коливатиметься від 0,25 до 2,5% мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр ринкової площі.

— Минулого року наш ринок переказав до міської казни 122 тис. грн. Загалом же лише за останні два роки сплатив різних податків на мільйон гривень. Але найважливіше, що тут собі на хліб заробляють майже 300 людей, — розповідає Зеновій Сідарсь­кий. — Крім того, населення мікрорайону має змогу недорого придбати на ринку свіжі овочі й фрукти, а селяни 27 навколишніх сіл — реалізувати свою продукцію.

Якщо уряд запровадить новий ринковий податок, який у десятки разів перевищує нинішній, наш ринок довго не проіснує. Адже платити товариству доведеться за кожен «квадрат» площі, включаючи проїзд і проходи. Територія ринку займає 1 тис. кв. м., а її наповнення становить 50—60%. Таким чином збільшення ринкового податку розглядаємо як знищення малого бізнесу. Зокрема й дрібних сільських виробників. На ринку торгувати буде дорого, на вулиці міліція або ганятиме, або братиме побори.

Тривожно сприймає новину про підвищення податків і підприємець із десятилітнім стажем Марія Курницька. Кілька років тому місцева влада вже збиралася підняти ринковий збір, але підприємці відстояли свої права. Нині і без ринкового збору видатків вистачає. Чого лишень варті комунальні послуги — щомісяця жінка мусить віддати близько 400 грн. за 4 кв. м. орендованої площі. І ще одна важлива обставина: коли починала торгувати в 1997 році, на базарі було багато покупців. Сьогодні ж у населення скрутно з грошима. А якщо все знову подорожчає, то чи ходитимуть вони на ринок взагалі?

Як повідомила Марія Заяць, найбільше постраждають ринки, які займають великі площі, комплексні будуть у виграші. Що ж до конкретних сум ринкового податку, то враховуватимуться можливості кожного ринку окремо.

Але чи вдасться довести свою правоту самим ринкам. Адже дуже вже велика спокуса, як у Кабінету міністрів, так і в органів місцевого самоврядування, отримати від ринків максимум можливого.

Коментар

Президент Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес:

— Влада вважає, що від часу, коли було запроваджено існуючі норми, минуло багато часу. Та й через інфляцію податки знову можна збільшувати. Гадаю, коли розробляли проект нового закону, також так міркували. Але ніхто з них не враховував, що люди, які працюють на ринках, так само почали платити більше. За оренду землі, приміщень, за комунальні послуги тощо. Разом з тим можливості бізнесу не зросли, платити більше в них немає можливості. Через збільшення вартості комунальних послуг, промислових та продовольчих товарів спорожніли й кишені більшості українців.

Не оцінили серйозності ситуації і органи місцевого самоврядування. Не зрозуміли, що бізнес на своїй території потрібно плекати. Загалом підприємницький клімат сьогодні на Львівщині є несприятливим, через що інвестори сюди йдуть дуже неохоче.

Що ж стосується ринків, то й у Берліні, Парижі чи Лондоні є місця, де фермер може продати свою продукцію. Він може також здавати її через оптову торгівлю, яку там дуже добре організовано. Натомість львівська влада забула, що нині фермерам практично ніде реалізовувати вироблене, хоча населення конче потребує їхньої продукції, а особливо овочів і фруктів, вирощених на наших землях.

У Львові є невелика група фірм, які володіють гіпермаркетами. Але увійти в цю мережу дрібним виробникам практично неможливо. Єдине місце торгівлі для них — ринок. У свій час ми загнали туди людей, яких викинули із заводів і фабрик. І витісняти тепер звідти дрібних підприємців шляхом збільшення ринкового збору — це хибна і злочинна ідея. Адже альтернативи в людей немає. Сьогодні на одне робоче місце на Львівщині вже припадає понад 20 претендентів, що й так забагато. До того ж відверто згортають місця для торгівлі. Приклади — ринок «Торпедо», колишній ринок «Новий». Але не треба таким способом боротися з підприємцями — у Львові є дуже багато приміщень колишніх заводів і фабрик, які можна було б наповнити життям, залучивши туди інвестиції.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі