МОРСЬКА «КОМОРА» ЕНЕРГІЇ НАФТА ТА ГАЗ АЗОВСЬКОГО І ЧОРНОГО МОРІВ ДОПОМОЖУТЬ КРИМУ

Поділитися
Завдяки активному розвитку компанія ДАТ «Чорноморнафтагаз» останнім часом значно збільшила видобуток газу в Азово-Чорноморському регіоні...

Завдяки активному розвитку компанія ДАТ «Чорноморнафтагаз» останнім часом значно збільшила видобуток газу в Азово-Чорноморському регіоні. Як повідомили компанії «Чорноморнафтогаз», розпочатий недавно видобуток палива на Східно-Казантипському родовищі в Азовському морі дозволив збільшити 2003 року видобуток газу ще на 300 мільйонів кубометрів і довести його до 1015 мільйонів кубів на рік. Крім уже введених у промислову експлуатацію двох свердловин на Східно-Казантипському родовищі, до кінця нинішнього року будуть готові до введення ще три свердловини. У цілому промислові запаси Східно-Казантипського родовища становлять 4,1 мільярда кубів газу. Причому освоєння азовського шельфу й надалі розвиватиметься прискореними темпами: 2004 року ДАТ «Чорноморнафтогаз» планує ввести в експлуатацію Північно-Булганакське, а 2005-го — Північно-Керченське родовище газу, завдяки чому видобуток палива збільшиться до 650 мільйонів кубометрів, що дозволить забезпечити всі потреби Криму газом власного видобутку й подавати його на материкову частину України. Введення в експлуатацію установки комплексної підготовки газу забезпечить подачу природного палива з трьох розроблюваних компанією родовищ в Азовському морі (Північно-Казантипського, Східно-Казантипського і Північно-Булганакського) і в газопровід «Джанкой—Феодосія—Керч» — у ті райони, які хронічно потерпають від нестачі палива.

Отримані в результаті досліджень дані дозволяють говорити не лише про значні запаси газу в Азовському морі, а й нафти.

Над освоєнням Східно-Казантипського родовища працює ДАТ «Чорноморнафтогаз» спільно з дочірньою компанією «Укргазвидобуток» (яка входить до складу НАК «Нафтогаз України»). Загальна вартість робіт з освоєння родовища перевищує 130 мільйонів гривень. У цілому нині ДАТ «Чорноморнафтогаз» експлуатує вже 8 родовищ: п’ять на морському шельфі Чорного та Азовського морів і три на суші. 2002 року підприємство збільшило, порівняно з 2001 роком, видобуток природного газу на 3,9 %, до 817,5 мільйона кубів, газового конденсату — на 27,7%, до 82,4 тисячі тонн. Видобуток нафти на Семенівському родовищі зріс на 34,3% і становив торік 9,4 тисячі тонн. Обсяг транспортування природного газу збільшився на 11%, до 1,8 мільярда кубів. Навіть без урахування введення в експлуатацію Східно-Казантипського родовища, компанія, попри заплановані на 2002 рік 756 мільйонів кубометрів, видобула ще до кінця року на 12 мільйонів кубометрів природного газу більше (100,3%).

Це позитивно позначилося на економічних показниках компанії: чистий прибуток ДАТ становив торік 62,7 мільйона гривень, підприємство виконало свої зобов’язання перед бюджетами всіх рівнів — сплачено 68,3 мільйона гривень податків і зборів. Компанія реалізувала споживачам АРК і Севастополя 1,016 мільярда кубометрів природного газу на суму 214,8 мільйона гривень. Хоча поставлений споживачам «газ-товар» оплачений не повністю — на 60—70%. Для забезпечення стабільного газопостачання Криму в осінньо-зимовий період у Глібовське підземне газосховище було закачано 412,9 мільйона кубів природного газу і до початку опалювального сезону в ньому зберігалося 626,4 мільйона кубів — рекорд за весь час роботи сховища. Як очікують, до кінця зими у сховищі залишиться близько 313 мільйонів кубів, а на опалювальний сезон 2003/2004 року планується закачати ще 150 мільйонів газу власного видобутку...

Для збільшення видобутку нафти й газу в Азово-Чорноморському басейні ДАТ нині докладає комплексних зусиль. У березні 2003 року, як повідомило Кримське агентство новин, «Чорноморнафтогаз» спільно з австрійським нафтовим концерном OMV проведе сейсморозвідку нафтогазових родовищ на шельфі Чорного моря. Як повідомили в компанії, це буде «докладна сейсміка найсучаснішого рівня 4-D». До кінця 2003 року компанія, після проведення техніко-економічного обгрунтування по структурах Одеська, Олімпійська та Безіменна, планує розпочати на цих родовищах практичний видобуток палива. У компанії «Чорноморнафтогаз» вважають: для України «це буде, мабуть, перший спільний проект з видобутку енергетичної сировини з однією із найбільших європейських нафтогазових компаній, не беручи до уваги російських, наявність яких в Україні обмежується переробкою та реалізацією сировини».

Як повідомлялося, у листопаді 2002 року під час візиту в Австрію Президента України Леоніда Кучми було підписано меморандум між OMV і ДАТ «Чорноморнафтогаз» з освоєння північно-західної частини шельфу Чорного моря. А ще в липні «Чорноморнафтогаз» і OMV підписали протокол про наміри, відповідно до якого, «Чорноморнафтогаз» надав інформацію про прогнозовані запаси вуглеводнів на Одеському родовищі газу, а також на інших територіях українського сектора Чорного моря.

Крім того, австрійська компанія розглядає можливість участі в інвестиційному проекті будівництва в Криму наземної установки з відокремлення газового конденсату. Планується, що австрійський нафтовий концерн OMV уже 2003 року розпочне реалізацію двох проектів з промислової розробки газових родовищ на шельфі Чорного моря біля берегів Криму. Відповідно до підписаного в Австрії документа, переговори про реалізацію проектів мають завершитися вже до квітня. Зараз вони готуються на технічному рівні. Не виключено, що надалі сфера австрійсько-українського співробітництва пошириться і на розробку нафтових родовищ.

Для нормальної роботи компанії необхідно нарощувати розвідані запаси сировини. Відповідно до договору про спільну діяльність із дочірньою компанією «Укргазвидобуток», «Чорноморнафтогаз» продовжує облаштовувати Північно-Казантипське родовище для «нарощування нашої вуглеводневої бази». «Без приросту запасів ми не зможемо розвиватися в питаннях облаштованості та експлуатації (уже розвіданих) родовищ», — пояснив глава ДАТ, додавши, що «нормальна» видобувна компанія має щорічно прирощувати запаси «як мінімум утричі», порівняно з обсягом видобутої сировини. 2002 року «Чорноморнафтогаз» збільшила розвідані запаси газу на шельфі Азовського та Чорного морів більш як на 2 мільярди кубів, і тепер вони становлять понад 2,2 мільярда кубометрів. Зроблено це за рахунок приросту запасів на Північно-Керченському і Штормовому родовищах, уточнив він. На геологорозвідувальні роботи з держбюджету України було виділено 9,5 мільйона гривень, але фактичне виконання робіт коштувало 18 мільйонів. Загальний обсяг освоєних капітальних вкладень за рахунок власних коштів зріс, порівняно з 2001 роком, у 1,8 разу.

Водночас ДАТ «Чорноморнафтогаз» не лише нарощує співробітництво з видобутку палива на своєму шельфі, а й бере участь у міжнародних тендерах. Так, самопідйомна бурова установка «Сиваш»ДАТ «Чорноморнафтогаз» кілька місяців вела розвідувальне буріння на болгарському шельфі. Контракт, виграний компанією в тендері, дозволив їй істотно модернізувати устаткування. Робота складалася з двох етапів. Перший — пошукове буріння, проведене з допомогою установки «Сиваш». У такий спосіб «Чорноморнафтогаз» заробив кошти на модернізацію установки та монтаж на ній устаткування для інших експлуатаційних робіт, а не лише розвідки, і за будь-яких умов, у тому числі й у мілководному Азовському морі. Передбачається і другий етап робіт — безпосередньо експлуатаційне буріння, що його, як планується, проведе друга СПБУ цього підприємства — «Таврида». «Це робота тривала, — каже Ігор Франчук. — Ми розраховуємо, що протягом 2003—2004 років «Таврида» періодично працюватиме і в нас, і на болгарському шельфі».

Це вже не перший тендер, який «Чорноморнафтогаз» виграв з робіт на чорноморському шельфі Румунії та Болгарії. Передостанній контракт із румунською компанією «Чорноморнафтогаз» не зміг здійснити з огляду на неврегульованість територіальної суперечки з приводу шельфу, зокрема острова Зміїний, поблизу якого відкрито велике родовище вуглеводнів. Та нещодавні угоди між президентами двох країн, за його словами, відкрили шлях до вирішення конфлікту. Вже встановлено чіткі межі континентального шельфу, тому «Чорноморнафтогаз» може спокійно працювати в територіальних водах і Румунії, і Болгарії. Самопідйомні бурові установки «Сиваш» і «Таврида» здатні бурити експлуатаційні і розвідувальні свердловини завглибшки до 6 тисяч метрів при глибині моря до 80 метрів. СПБУ «Таврида» може бурити експлуатаційні свердловини на стаціонарних платформах.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі