Між двох вогнів. Підвищення тарифів порушує питання про якість комунальних послуг і «випускає на волю» нові соціальні проблеми…

Поділитися
З початку цього року набув чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги», котрий передбачає, власне, не підвищення тарифів, а формування їх виходячи з економічно обгрунтованих розрахунків...

З початку цього року набув чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги», котрий передбачає, власне, не підвищення тарифів, а формування їх виходячи з економічно обгрунтованих розрахунків. Законодавець не допускає виділення централізованих бюджетних дотацій на покриття різниці в тарифах, а всі повноваження з формування тарифної політики передаються органам місцевого самоврядування, тобто в міста та райони.

Особливо небезпечним цей процес виявився для Криму. Адже й досі тарифи тут формували не міста та райони, а Рада міністрів, і через її великі, порівняно з місцевими органами влади, можливості з виділення дотацій вони були найнижчими в країні. З іншого боку, як зазначалося на недавньому засіданні Ради міністрів Криму, у місцевих бюджетах не заплановано суми на компенсацію різниці між тарифами на комунальні послуги та їхньою собівартістю. Це породило протиріччя між «філософією» підприємств ЖКГ, які не перший рік мріють про «справедливі тарифи», і реальною економікою, котра не дозволяє їх установити.

«Перед нами постали серйозні проблеми», — сказав міністр фінансів Олександр Гресс. Процес формування тарифів на новій основі став для Криму справжньою скринею Пандори, що загрожує випустити на волю чимало проблем і конфліктів…

Альфа й омега комуналки

Комунальні тарифи — своєрідне зачароване коло сучасної економіки. З погляду суто економічного, їх необхідно давно й різко підвищити з тієї простої причини, що вони часто й на третину не покривають видатки комунальних підприємств. Щоправда, з точки зору соціальної, підвищувати їх не можна було, по-перше, через низький рівень життя людей, за якого чимало з них були просто не в змозі оплатити всі 100% витрат, по-друге, через давню радянську звичку до дармівщини. Люди до останнього сподівалися, що «всемогутня» держава ще хоча б раз придумає безплатну пільгу для мешканців.

З погляду політичного, тарифи — одне з найболючіших питань для будь-якої адміністрації. На ньому мають звичку грати всі політичні сили, особливо напередодні виборів. Намагаючись не стільки берегти гаманець населення, скільки виглядати благодійниками в очах виборця, органи влади мирилися з тим, що тарифи на житлокомунпослуги покривають витрати підприємств часто щонайбільше на 30%, і довели це господарство, що називається, до ручки. У Криму тарифи не підвищували з 1996-го — вісім років! Наприклад, за словами першого заступника міністра економіки Галини Веклич, «ціни на воду були просто «комуністичні» — 17 коп. за кубометр, найнижчий показник в Україні». За цей час багаторазово зросла вартість усіх видів палива, тому про економіку в житловій сфері годі й було казати — вона давно живе на дотаціях і різних хитрощах. Рано чи пізно цей вузол довелося б розрубувати, навіть попри загрозу, що заворушення пенсіонерів, які почалися у містах, можуть вимести з владних кабінетів усіх чиновників. Але парадокс у тім, що нові люди при владі повинні будуть піти тим же шляхом, бо у ЖКГ діють ті ж самі закони економіки, що й у решті галузей господарства, а його працівники, часто сумлінні й старанні трудівники, не можуть не одержувати заробітну плату.

І от із прийняттям закону справа зрушила з місця. Попри можливе соціальне невдоволення, власті в містах і районах почали вживати непопулярних заходів. Втім, виходить не скрізь успішно.

По-перше, сьогодні вже очевидно, що хоча закон прийнято півроку тому, із запровадженням нових тарифів на житлокомпослуги в Криму спізнилися. На думку прем’єра автономії Сергія Куніцина, це сталося через незадовільну роботу місцевих органів влади і профільних міністерств. «Я інакше як незадовільно роботу Рескомітету з житлово-комунального господарства, керівників міст разом із Мінекономіки оцінити не можу, — підкреслив він. — Ніхто нічого до першого січня, на жаль, не зробив, хоча було досить часу, щоб розробити і запровадити нові тарифи з нового року, адже закон було ухвалено більш як півроку тому...» Однак чи не надто різкою виявилася критика?

Здавалося б, така проста дія — перегляд тарифів, однак тим, хто нею ніколи не займався, вона виявилася не під силу. За словами начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Криму Наталі Смирнової, селищні та сільські ради Криму нездатні самостійно затвердити економічно обгрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги. Там фізично немає фахівців, які могли б грамотно виконати перерахунок, зважаючи на усі особливості регіону і норми законодавства. Пані Смирнова висловила думку, що селищні та сільські ради повинні делегувати свої повноваження із твердження тарифів на житлово-комунальні послуги міським і районним радам, «а то наприймають, а потім ми не знатимемо, що з ними робити». Однак чи вистачає потрібних спеціалістів у районах — знову-таки питання риторичне...

Вперше в житті

Насправді ж проблема виявилася ще складнішою, адже все наше життя тарифи на послуги ЖКГ були... просто довільними. Ніколи — ні в Радянському Союзі, ні вже в Україні — їх ніхто економічно не обгрунтовував і не намагався підпорядкувати економічним законам. Тому виявилося, що чиновники на місцях раптом несподівано для себе отримали завдання розв’язати задачу, яку ніколи раніше не розв’язували.

Між органами влади вже виникла запекла суперечка. З одного боку, міністр фінансів Олександр Гресс стверджує, що низькі тарифи на житлово-комунальні послуги для населення не є причиною поганого стану галузі. Аналіз, проведений торік Мінфіном разом із Міністерством економіки і Рескомітетом із житлово-комунального господарства, показав, що деякі комунальні підприємства, зокрема «Кримтеплокомуненерго», саме завдяки низьким тарифам без особливих труднощів одержували дотації з республіканського бюджету.

З іншого боку, на думку, наприклад, голови Джанкойської райради Станіслава Жакова, розцінки на рівні собівартості будуть непосильними для населення, а встановлювати їх нижчими — виходить, знову діяти усупереч вимогам економіки. І, по суті, залишати все як було. У свою чергу, заступник міністра економіки Криму Світлана Верба вважає, що збільшення тарифів на послуги ЖКГ для населення хоча б до рівня половини їхньої собівартості дасть змогу значно вирівняти ситуацію і хоча б наблизитися до економічно обгрунтованих рішень. Зараз же, поки одні недоплачують, тарифи для інших споживачів страшенно завищено. На думку заступника міністра, «підприємства галузі перекладають основне навантаження з оплати послуг із населення на організації, деякі підприємства змушені платити навіть по 13 гривень за кубометр води». А ще є проблема майже повної відсутності у споживачів лічильників, що дозволяє комунальним підприємствам завищувати обсяги наданих послуг і таким чином компенсувати низькі тарифи...

Чи вдасться вирівняти ситуацію за нових підходів? Подивимося, як підійшли до проблеми, наприклад, у Ялті. Перш ніж винести питання на сесію, тут вирішили розглянути всі його нюанси на засіданні виконкому. За інформацією начальника міськводоканалу Дмитра Намяка, через різницю тарифів основна частка витрат з оплати водопостачання та водовідведення зараз припадає на підприємства й організації курорту, хоча вони споживають лише 28,3% води, а населення — 71,7%. Наявний перекіс. За нинішніх тарифів для населення — 35 коп. за кубометр витрати відшкодовують усього на 30%. Дмитро Намяк запропонував збільшити тарифи за водоспоживання та водовідведення для населення з 35 до 87 коп. за кубометр. Такий крок дозволить відразу ж вирішити кілька дуже актуальних для курорту завдань: поетапно перевести місто на цілодобову, а не за графіком, подачу води, спрямувати кошти на ремонт існуючих мереж, підвищити зацікавленість жителів в економії води та встановленні лічильників.

Окрім збільшення тарифів, начальник ЖКГ курорту одночасно представив Програму розвитку системи водопостачання Великої Ялти на 2005—2007 роки. У ній визначено принципи зонування міста з водопостачання, конкретні заходи і витрати по кожній зоні, необхідні для цілодобової подачі води. «Ми розуміємо, що ялтинці не зрадіють підвищенню тарифів, але змушені піти на цей крок, — сказав міський голова Ялти Сергій Брайко. — На малозабезпечених і незахищених прошарках населення підвищення не позначиться, оскільки вони одержують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Міськвиконком зі свого боку передбачить кошти для встановлення таким категоріям громадян приладів обліку».

У Ялті прийняли рішення, крім збільшення тарифів на водопостачання, підвищити і квартплату: для будинків із ліфтами — із 23 до 40 коп. за квадратний метр, для будинків без ліфтів — із 23 до 29, із частковими зручностями — із 19 до 24 коп. Тарифи на газопостачання, теплопостачання й електроенергію для населення поки що залишаються без змін.

Ідеал недосяжний, та все ж...

Отже, як ми вже зазначали, вирішальне слово в процесі підвищення тарифів належить сесіям місцевих рад. Відповідно до закону, Кабінет міністрів України мав надіслати на місця свої рекомендації та методику розрахунку, проте з відомих причин це й досі не зроблено. За словами Сергія Куніцина, уряд автономії не має за новим законодавством правових підстав для «призначення» тарифів, а може лише рекомендувати їх. Тому в Криму прийняли рішення, в якому визначили лише головні параметри тарифної політики.

У різних містах — різні ціни, бо й витрати на подачу води в кримській гірській місцевості різні. Одна річ — качати воду з Дніпра в рівнинний і близький Красноперекопськ, зовсім інша — у Ялту й Алушту через гірський хребет. Так, міській раді Сімферополя рекомендовано затвердити тариф на послуги водопостачання на рівні 82 коп. за кубометр води для господарсько-питних потреб і 1,63 грн. за кубометр — для технічних (полив, водопій худоби, миття автотранспорту), на послуги водовідведення — 20 коп. за кубометр стоків. Красноперекопській міськраді — 47 коп. за подачу кубометра води, 1,19 грн. за подачу води технічної і 47 коп. за відведення стоків. А от для більш віддаленого Щолкіного — 3,10 грн. за кубометр, 3,45 грн. за технічну воду і 2,57 грн. за відведення стоків. На практиці ж місцеві органи влади таких рекомендацій не дотримуються, а все роблять по-своєму. Наприклад, у Судаку тариф на газопостачання жителів установлено на чверть нижчий, аніж рекомендовано урядом.

Однак усе це є сізіфовою працею, оскільки в нинішніх умовах досягти того, щоб усі платили за житлокомпослуги стільки, скільки вони коштують, все одно неможливо. Тож дотування галузі уникнути навряд чи вдасться. Тільки тепер цей тягар із загальнодержавного бюджету взяли, та й переклали на місцеві, а вже їм доведеться викручуватися, хто як зуміє.

Зрозуміло, що цей процес не може йти гладко. Так, перший досвід запровадження нових тарифів у Красноперекопську призвів до конфлікту. Депутат міськради Андрій Калашников стверджує, що такий поспішний процес запровадження нових тарифів у місті порушив Конституцію України і сам Закон «Про житлово-комунальні послуги», в яких сказано, що ніякі рішення влади не можуть погіршувати становище громадян, а отже, перш ніж підвищити тарифи, слід підняти рівень життя населення.

Проаналізувавши фактичні тарифи, запроваджені в місті, група фахівців дійшла висновку, що городяни поки що оплатити їх не в змозі. Так, попри рекомендації Радміну, фактично міськводоканал підвищив вартість своїх послуг у 3,5 разу, опалювальні мережі — у 1,3, ціна гарячого водопостачання зросла в 1,52 разу. Причому, зазначає депутат, якість послуг залишилася на колишньому рівні: ніхто не став частіше вивозити сміття, ніхто не обіцяє безперебійну подачу гарячої води. А причина в тому, що підприємства ЖКГ у нових умовах продовжують працювати, як і раніше, тобто абияк: не піклуються про зниження собівартості послуг, не впроваджують ресурсозберігаючі технології, практично ніколи не виконують перерахунок розміру оплати своїх послуг у разі їхнього неповного надання і навіть при повному невиконанні договірних умов. Пан Калашников підрахував, що для оплати свого проживання жителі Красноперекопська повинні заробляти щонайменше 800 грн. на місяць, а зараз середня зарплата, наприклад, на ТОВ «Бром» — 445 грн. Звідси пропозиція: запроваджені тарифи направити на повторну експертизу в Мінекономіки і нераціональні витрати з них виключити.

Втім, можливий й інший шлях: вишикувати громадян у чергу по субсидії. Тим більше що, за даними Мінекономіки, Крим украй незначно використовує державну систему субсидій, перебуває за цим показником на останньому місці серед регіонів України. З виділених торік на ці цілі 8 млн. грн. у вигляді субсидій виплачено лише 3 млн. За даними міністра фінансів Олександра Гресса, субсидіями скористалися усього 4% від загальної кількості споживачів послуг, хоча загалом по Україні ними користуються 11% мешканців. Тому підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення дасть можливість комунальним підприємствам Криму додатково одержувати з державного бюджету як мінімум 5 млн. грн. на рік.

Із запровадженням нового порядку формування тарифів на житлокомунпослуги пов’язані й певні надії. Можливо, споживачі перестануть, нарешті, страждати від постійних суперечок між тепловиками та газовиками про те, хто кому й скільки заборгував. Так, в одному з мікрорайонів Сімферополя вже в січні котельні раптом відключили тепло. Заступник міністра палива й енергетики кримського уряду Вадим Жданов пояснив це тим, що «Кримгаз» під час опалювального сезону відключив 12 (!) котелень «Кримтеплокомуненерго» через несплату спожитого газу. Виявилося, що рівень оплати комунальників «Чорноморнафтогазу» становить усього 10%, а «Кримгазу» — близько нуля. Але де ж візьме гроші «Кримтеплокомуненерго», якщо споживачі просто не платять.

Тому на місцях, попри всю непопулярність цього заходу, органи влади намагаються не зволікати з ним і запровадити нові розцінки якомога швидше. До середини лютого в Криму з десяти міст розцінки переглянули вже шість: Ялта, Красноперекопськ, Саки, Армянськ, Судак, Роздольне. За інформацією Галини Веклич, нові тарифи в них перевищують попередні на 30—92%. В інших містах питання також розглядали, але комунальники не зуміли переконати депутатів у необхідності цього заходу. «Через рік вибори, і вони сьогодні не хочуть псувати свій імідж. Вони хочуть бути хорошими», — зазначила Галина Веклич.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі