Микола Удовиченко: у нашої країни є непогані шанси мати наступного року позитивну макроекономічну динаміку

Напередодні новорічних свят DT.UA розпитало голову правління Укрексім­банку Миколу УДОВИЧЕНКА про його оцінку того, що відбувається на світових ринках і в Україні, а також про основ­ні прогнози на 2012 рік.

- Миколо Миколайовичу, як можна охарактеризувати нинішній стан речей на світових ринках?

- У глобальній економіці накопичилося чимало дисбалансів. Але всі знали про це вже давно, просто останнім часом світ почав реагувати на це особливо гостро. Спекулятивні й найчастіше поверхневі судження змусили фундаментальний аналіз відійти на другий план. Однак, той факт, що в оцінці перспектив світового розвитку на 2012 рік експерти розділилися практично порівну на оптимістів і песимістів, свідчить про те, що не все так погано. Уряди Західної Європи не на словах, а на ділі почали працювати над посиленням фіскальної дисципліни й, відповідно, зменшенням дефіциту національних бюджетів. У США очікування рецесії поступово поступаються більш позитивним очікуванням зростання. Пла­нується подальше економічне зростання і в країнах, що розвиваються. Менше паніки й більше серйозного ставлення й сфокусованості на вирішенні наявних проблем, мабуть, можуть урятувати світ від поглиблення кризи й залишити в іс­торії нинішній проміжок часу, як
період необхідної «загальнозміцнювальної» ринкової корекції.

- А як у цьому контексті виглядає Україна?

- Попри ознаки сповільнення в окремих галузях, найбільш чутливих до кон’юнктури зовнішнього попиту, вітчизняна економіка загалом, зростає нинішнього року хорошими темпами – близько 5%.

Такі високі темпи зростання при більш ніж помірній інфляції, погодьтеся, доволі непоганий привід для оптимізму.

- Але яка якість цього зростання, за рахунок чого воно формується?

- По-перше, звичайно, це - рекордний урожай. Згідно з останніми статистичними даними, зростання в аграрній галузі за підсумками листопада становило 16,5%. Причому зауважте, що продажі зернових нинішнього врожаю, що йдуть у залік нинішнього маркетингового року, про­дов­жаться й у першому півріччі 2012 року. Формуючи, заодно, і валютні надходження.

По-друге, звертає на себе увагу й прискорення зростання в будівництві – до 12,5% за одинадцять місяців з початку року.

По-третє, очевидний позитивний фактор – певне зростання капітальних вкладень. Нагадаю, що за три квартали 2011 року інвестиції в основний капітал в Україні зросли від­носно аналогічного торішнього періо­ду на 21,2% (до 117,2 млрд. грн. у фактичних цінах без ПДВ). Хоча основну частину вкладень зроблено за рахунок власних коштів підприємств - 59% (або 69,2 млрд. грн.). Проте, 17,2% (понад 20 млрд. грн.) інвестовано за рахунок банківських кредитів та інших позик. До слова про роль банківського сектору в розвитку економіки. За 11 місяців з початку року банки видали в економіку близько 70 млрд. грн., що означає майже 10%-ний приріст цього показника. У нинішніх непростих умовах – це теж досить непогано.

Нарощування інвестицій формує й непоганий доробок на майбутнє – цей фактор цементує платформу для подальшого стійкого зростання.

Якщо говорити про якість вкладень слід визнати, що як на показниках зростання будівництва, так і інвестицій відбивається досить висока активність держави з підготовки до Євро-2012, включаючи будівництво доріг, мостів й інших об’єктів інфраструктури. Ці масштабні вкладення не тільки безпосередньо впливають на макропоказники, а й дають очевидний позитивний вторинний ефект як на підприємницьку, так і споживчу активність. Зростання роздрібного товарообігу 15%-ними темпами – це, до речі, ще один фактор, що свідчить про непоганий стан економіки. Очікується, що європейська футбольна першість теж внесе свою позитивну лепту не тільки за рахунок додаткових надходжень валюти, збільшення обороту роздрібної торгівлі, готельного господарства, ресторанів тощо, а й суттєво поліпшить загальний настрій і бажання робити бізнес в Україні.

Як бачимо, сформувалося відразу кілька противаг, які компенсують уповільнення динаміки в галузях, більш чутливих до зовнішнього попиту. У зв’язку з цим дозволю собі припустити, що поступова переорієнтація на внутрішній ринок в Україні все-таки відбувається. У середньостроковій перспективі повинні спричинити свою дію зусилля уряду з імпортозаміщення. Тому в нашої країни справді є непогані шанси мати в наступному році позитивну макро­економічну динаміку.

- Кажучи про перспективи валютного курсу, Національний банк ставить його в залежність від стану динаміки сальдо платіжного балансу країни. Що ви думаєте з цього приводу?

- Я думаю, що це правильно. НБУ має доступ до найактуальнішої ринкової інформації, що дає можливість правильно оцінювати ринкові тенденції. Як будь-який інший класичний регулятор, що має достатній інструментарій для проведення зваженої монетарної політики та політики валютно-обмінного курсу, Нацбанк протидіє спекулятивним коливанням ринку. І водночас - відстежує динаміку фундаментальних макропоказників, зокрема, відбитих у цифрах платіжного балансу країни.

- На ваш погляд, чи зможе Нацбанк утримувати ситуацію під контролем і надалі?

- Переконаний. Центро­банки в усьому світі оцінюються не за висловлюваннями, а за результатами, насамперед у сфері стримування інфляції та макростабільності. Завдяки твердій монетарній політиці Національного банку був зафіксований рекордно низький рівень
інфляції за останні роки. НБУ восени не дав національній валюті обвалитися під тиском спекулятивних очікувань, сприяючи зміцненню довіри до фінансового сектору. Попри проблеми в Західній Європі, жодний великий банк із іноземним капіталом не «пішов» з України, а вкладники всіх українських банків знову почали розміщати гривню на депозитах.

- Нині багато експертів говорять про необхідність провести помірну девальвацію гривні для того, щоб трохи компенсувати негативне торговельне сальдо?

- У фразі «провести помірну девальвацію» є елемент якогось примусу. Торговельне сальдо - лише частина платіжного балансу країни. Воно вже не перший рік «у червоному». Проте, це не заважало національній валюті бути досить стабільною. Штучно поліпшуючи торговельне сальдо, можна погіршити збалансованість інших макроекономічних факторів. Крім збільшення витрат на закупівлі енерго­носіїв і обслуговування зовнішнього боргу, погіршення фінансового становища валютних позичальників, а відповідно - і всього фінансового сектору, девальвація сприяє відпливу капіталу. Сильна національна валюта фундаментально необхідна для зростання заощаджень і запуску інвестиційного циклу. Потужні інвестиції приходять в основному на очікуваннях стабільності та зміцненні місцевої валюти. Та й зростанню експорту з високою до­даною вартістю девальвація теж не сприяє, тому що для його розвитку теж потрібні масштабні інвестиції.

Що ж до перспектив на наступний рік, то передумови для девальвації не настільки очевидні, як багатьом здається. У першому півріччі 2012 року фактором підтримки позитивного сальдо платіжного балансу може бути експортний продаж зернових і збільшення припливу валюти у зв’язку з проведенням європейської футбольної першості. Також є підстави сподіватися на виконання як мінімум однієї з двох опцій - перегляду угоди з Росією по газу чи поновлення співробітництва із МВФ. Хочеться вірити й у поліпшення ситуації на світових ринках, у результаті якого можуть знову почати зростати й валютні надходження від наших традиційних статей експорту. Додаткові фактори стабільності -
помірна інфляція й досить добре збалансований, прагматичний держ­бюджет.

- Чи не вселяють побоювання девальвації нинішні котирування безпоставочних форвардних контрактів за курсом гривня/долар (Non Deliverable Forwards - NDFs)?

- Рівень котирувань NDF серед інших факторів, насамперед, відбиває різницю у вартості короткострокового фондування по різних валютах (тобто залучення доларових і гривневих ресурсів на термін не більше року) і, відповідно, у функцію від цього не слід вибудовувати середньострокове та довгострокове прогнозування ринку.

Крім того, обсяг цього офшорного ринку (NDF гривня/долар) досить невеликий. Тому він не може бути ключовим орієнтиром для фінансового сектору України. Навряд чи варто передбачати курсову динаміку тільки залежно від естетичних переваг і настроїв бізнес-ідей гравців цього досить віртуального ринку.

- Коли, за вашими очікуваннями, для України відкриється доступ на зовнішні ринки?

- Я утримався б від точних прог­нозів з цього приводу - все-таки ситуація на міжнародних фінансових ринках поки що залишається досить невизначеною. Але повністю виключати можливість «відкриття» ринку в 2012 році не слід. Іноді для цього, як часто бувало в минулому, потрібні 2-3 тижні усталено гарних новин. Адже насправді світові ринки нині перенасичені грошима. Інша річ, що вони практично не вкладаються в ризикові середньо- і довгострокові активи, тому що перевага віддається лише найбільш короткостроковим і ліквідним інструментам, надійним, але низькодохідним. Фінансові установи та інвестори зберігати гроші в такій формі вічно не зможуть. Тому поновлення апетиту до більш високодохідних вкладень можна чекати практично в будь-який момент. Важливо бути до цього моменту готовими, щоб зробити ринку відповідну пропозицію.