Метро не винне

Офіційна статистика стверджує, що за минулий рік в Україні рейдерських атак сталося в 10 разів більше, ніж роком раніше. За неофіційними даними, рентабельність подібних операцій може сягати 1000 і більше відсотків. У Києві щодня реєструють два-три випадки спроб силового захоплення підприємств. Не обминули подібні прикрощі й ВАТ «Київметробуд».

У ЗМІ неодноразово звучали заяви керівництва цієї організації про рейдерські наскоки з боку конкурентів. І кияни вже готові були щиро співчувати метробудівцям і їх багаторічному беззмінному начальнику Володимиру Петренку, як раптом вийшла заковика. Судова палата з господарських справ Верховного суду України своїм остаточним рішенням, яке не підлягає оскарженню, визнала ВАТ «Київметробуд» стороною, що програла, у позові з одним із акціонерів — «Північно-Східною будівельною компанією».

Мабуть, не слід підозрювати Верховний суд у підсобництві рейдерству — справу було розглянуто старанно й досконально. А ось у чому з жалем можна було переконатися під час судового розгляду, то це в тому, що керівництво «Київметробуду» саме не гребувало рейдерськими методами боротьби з акціонерами: нелегітимні збори ВАТ без кворуму, незаконна заміна реєстратора, додаткова емісія акцій...

Конфлікт «Київметробуду» із «Північно-Східною будівельною компанією», яка володіє 20% акцій, тривав із змінним успіхом не один рік. Маючи намір витиснути з підприємства дрібних інвесторів, голова правління ВАТ Володимир Петренко та його команда спробували провести збори акціонерів і прийняти на ньому рішення збільшити статутний фонд компанії на третину. Тяжба перемістилася в судові інстанції різного рівня. У неї було втягнуто районні, Господарський, Київський апеляційний, Вищий господарський суди. Урешті-решт, Верховний суд визнав додаткову емісію незаконною.

Розібратися в тонкощах корпоративного конфлікту — справа нелегка. Та ось що було помітно й пересічному киянину, то це те, що будівництво столичної підземки торік практично призупинилося. Адже метро — транспорт небагатих людей, яких у Києві все-таки більшість. І вони вже не одне десятиліття очікують відкриття нових станцій на віддалених від центру житлових масивах Теремки, Троєщина, Виноградар. Якщо в 2005 році звучали обіцянки відкрити три нові станції — «Деміївську», «Голосіївську» і «Васильківську» — у 2007-му, то тепер введення їх в експлуатацію відкладається на цілий рік.

Володимир Петренко пояснює таку затримку фінансовими труднощами. Проте ось такий факт. Влітку минулого року «Київметробуду» було урізано фінансування, і роботи з проходки нових тунелів призупинилися. У цей момент допомогу у будівництві метро запропонувало ЗАТ «Планета-Буд». Однак вигідну пропозицію конкурента — безвідсотковий кредит місту у 100 млн. гривень — було відхилено. Хоч би чим було продиктовано таке рішення — у програші залишилися кияни. Як тут не згадати українське прислів’я — «і сам не гам, і другому не дам».

Тільки в Києві на сьогодні налічується майже 40 підприємств, які мають ліцензії на проведення робіт із будівництва метро. Чимало з них готові брати участь у метробудівських тендерах. Проте монополіст — ВАТ «Київметробуд» не поспішає ділитися. Кому від цього краще? У будь-якому разі, не жителям Теремків чи Виноградаря.

Слід сказати, що будівництво метро — справа досить прибуткова. У найсприятливіші роки столичні метробудівці мали прибуток до 15 млн. гривень на рік. Не дивно, що фахівці зі Швейцарії охоче зустріли пропозицію мера Черновецького консультувати й будувати метро в нашій столиці.

Проте чи довго протримаються на українському ринку обов’язкові та законослухняні швейцарці, коли поближче познайомляться з вітчизняним бізнесом? Адже навіть нині, коли винесено рішення Верховного суду, яке не може бути оскаржене, немає абсолютної впевненості, що ВАТ «Київметробуд» буде скрупульозно підпорядковуватися букві закону і не порушуватиме прав міноритарних акціонерів...