Механізм втручання

Поділитися
Україні потрібен газ (російський чи той, що надходить з інших країн через РФ) і газовий транзит; Росії потрібен гарантований транзит у треті країни, котрий поки що здатна забезпечити Україна...

28 травня, коли в Україні був офіційний вихідний після Трійці, глава Міністерства палива та енергетики Юрій Бойко зустрічався з російським візаві - міністром промисловості та енергетики Віктором Христенком. Ні, після їхньої зустрічі під час засідання підкомісії з питань паливно-енергетичного комплексу комітету з питань економічного співробітництва російсько-української міждержавної комісії ніхто не роздавав журналістам копії обговорюваних проектів документів (у принципі, це й не заведено). Тим часом такі проекти були і є. Що підтвердила і публікація минулого тижня в інтернет-виданні «Главред»(glavred. info) «Протоколу між урядом Російської Федерації та Кабінетом міністрів України про врегулювання відносин у газовій сфері». Мовляв, хотіли одержати міжурядовий протокол - ось він, готується до підписання…

Та значно більше оливи в російсько-українські газові відносини 4 червня підлив президент РФ Володимир Путін.

Про які «субсидії» може йтися?

Не вельми вибираючи слова, глава Російської держави так прямо і заявив: «Ми 15 років субси­діюємо Україну низькою ціною на газ у розмірі 3-5 мільярдів доларів щороку. Більше ми цього робити не маємо наміру». Судячи з усього, тепер російський «Газпром» має намір компенсувати, так би мовити, недоотриманий прибуток підвищенням цін на газ для України.

Щоправда, при цьому залишаються запитання. Наприклад, про яке субсидування України йдеться, якщо останні років десять Україна російський газ «купувала» практично за бартером? Хто в цьо­му разі вправі визначати, хто кому переплатив? Як зазначив заступник голови секретаріату президента України Олександр Чалий, «ціна на газ визначалася за формулою, що за транзит ми одержували газ в еквіваленті 50 доларів за 1000 кубометрів, якщо ціна на транзит була 1,09 дол.».

Нехитра арифметика тим більше свідчить, що Україна не могла недоплачувати в той період «Газпрому» за його товар, до того ж за бартерний газ. Щороку «Газпром» поставляв Україні близько 30 млрд. кубометрів свого газу. Умовно кажучи, у такий обсяг «виливалася» плата за транзитні послуги з боку України. Але якщо Україна справді недоплачувала 3 млрд. дол., як заявив (і вже не вперше) президент РФ, то виходить, що кожна тисяча кубометрів російського газу в той період коштувала для України… 150 дол.?! Це при тому, що навіть європейцям росіяни тоді продавали газ по 80 дол. за 1000 кубометрів. Тож хтось недобре пожартував із Володимира Путіна. Адже це навіть не дезінформація, це вже інакше називається. Очевидно, що в оточенні В.Путіна є багато людей, котрі можуть стукати, але не так уже й багато людей, котрі вміють рахувати...

Чи все ж таки причину такої різкої антиукраїнської заяви слід шукати в передвиборних президентських перегонах, які почалися в Росії? Так чи інакше, але це анітрохи не поліпшує українсько-російських відносин, тим більше в газовій галузі. Спробувати поліпшити їх можна, вивівши ці відносини на міжурядовий, міждержавний рівень, а не зводячи їх до рівня зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб’єктів. Причому до такого ступеня, що НАК «Нафтогаз України» практично опиняється в ролі статиста.

Міжурядовий газовий протокол: бути чи не бути?

У принципі, це рідко кому вдавалося. Та все ж спробуємо провести певну межу між політикою й економікою. Щоправда, це малоймовірно, бо енергоносії - це завжди насамперед політика. І не тільки в країнах СНД та Балтії, а й у Європі, США і тим більше на Близькому Сході.

Але повернімося в Україну.

Якщо вчитатися у вже оприлюднений у ЗМІ проект «Протоколу між урядом Російської Федерації та Кабінетом міністрів України про врегулювання відносин у газовій сфері», то в принципі можна сказати, що напрям руху вибрано правильно. Тим більше що це один із варіантів проекту між­урядового протоколу. Однак проблема в тім, що амплітуда цього руху занадто широка, і це за певних обставин (а історія газового ринку України свідчить, що такі обставини обов’язково з’являться за найменшої можливості) може спровокувати бажання в окремих ділків і чиновників від газу скористатися залишеними лазівками.

Зрештою, колись таки потрібно врегулювати на міжурядовому та міждержавному рівні українсько-російське газове питання. Хоча б для того, аби убезпечитися від невгавучого бажання росіян у найменш підходящий для нас момент (наприклад, напередодні Нового року чи в перший день року, що настав), образно кажучи, перекрити газовий вентиль, і ще всю цю бутафорську процедуру показати по всіх телеканалах.

Однак мало б сенс спочатку визначитися з поняттями, аби надалі не виникало жодних запитань. І тоді вже перший сумнів у тому, що це, по суті, не протокол, а угода, котра потребує відповідної процедури ратифікації, ні в кого не виникав би. Крім того, протокол, як правило, - це свого роду рамкова угода, м’яко кажучи, не обов’язкова для виконання. Тож у подібному документі слід визначити основні параметри, в цьому разі - політики в газовій сфері, а вже все інше, справді, швидше предмет наступних домовленостей господарюючих суб’єктів двох країн. Тим більше що нині Україна та її газова компанія НАК «Нафтогаз України» не має договору з російським «Газпромом» на закупівлю російського газу. Але якщо це зроблено, щоб хоч якісь гарантії на прокачування газу в Україну отримала компанія «РосУкрЕнерго» (РУЕ), то це спосіб. Сьогодні - ця компанія, а завтра, може, «Нафтогаз» чи якась інша. Але факт гарантування обсягів прокачування з боку РФ у такий спосіб можна було б зафіксувати. Якби, звісно, росіяни підписали цей протокол.

Що ж стосується обсягів газу, що згадані в проекті протоколу, то їх теж можна трактувати по-різному. У статті 1 протоколу говориться про те, що «щороку до 2013 року включно - не менш як 125 млрд. кубометрів; щороку з 2013 року до 2030 року - не менш як 145 млрд. кубометрів». Тут же наступний абзац: «Сторони домовилися доручити НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» підготувати і підписати до 1 січня 2013 року докумен­ти, необхідні для забезпечення транзиту по території України вищезгаданих обсягів газу у визначені строки».

До обсягів ми ще повернемося. А от із приводу другого абзацу є запитання: чи не краще подібні відносини залишити безпосередньо господарюючим суб’єктам, тому ж «Газпрому» та «Нафтогазу»? Тим більше що в статті 5 «сторони домовилися, що умови транзиту по території України, зберігання та поставки природного газу в Україну оформляються щорічним міжурядовим протоколом, котрий має містити доручення суб’єктам господарюючих сторін про підписання договорів (контрактів)…»

Тепер повернімося до обсягів. Чому за відлік узято 2013 рік? У Мінпаливенерго з цього приводу є просте пояснення: до 2013 року між «Нафтогазом» і «Газпромом» існує угода про гарантований транзит в обсязі 110 млрд. кубометрів (російський експортний газ, який прокачують транзитом через територію Україну). Таким чином, за версією Мінпаливенерго, щорічний обсяг транзиту до 2013 року збільшується додатково на 5 млрд. кубометрів газу. Що ж стосується деталей, то всі вони мають міститися в угоді (певне, додатковій) між «Нафтогазом» і «Газпромом».

Хто заплатить за додаткові послуги «Укртрансгазу» (газотранспортному підрозділу НАК «Нафтогаз України»)? На це запитання в протоколі відповіді немає. Втім, не факт, що вона має бути. А в Мінпаливенерго кажуть, що додаткова виручка «Укртрансгазу» при збереженні діючого тарифу «становитиме не менш як 80 млн. дол. на рік». Це до 2013 року. А до 2030 року цей додатковий прибуток має становити, за версією Мінпалива, «не менш як 400 млн. дол. на рік».

У тій же статті 5 проекту протоколу говориться, що договори між госпсуб’єктами сторін мають містити «відомості про: обсяги транзиту газу по території сторін і поставки газу в Україну для забезпечення балансу газу України, розмір платежів за послуги з транзиту в грошовій формі і/або обсягами поставок газу в рахунок оплати транзиту, ціну газу, що поставляється в Україну, тарифну ставку транзиту газу по території України на взаємовигідних для сторін умовах, а також механізм втручання уряду у разі недосягнення уповноваженими господарюючими суб’єктами домовленостей за дорученнями уряду, умови відповідальності уповноважених осіб у разі порушення умов, передбачених таким протоколом».

Питання в тім, хто буде уповноваженою стороною. Щодо транзиту більш-менш зрозуміло - «Нафтогаз» і «Газпром». А от щодо поставок газу в Україну - є запитання. Поки що, слід гадати, йдеться про компанію «РосУкрЕнерго». Причому в РФ кажуть, що цього оператора газопоставок в Україну уповноважила сама Україна, а в Києві запевняють, що це «креатура» Москви. Кому тільки легше від таких казок? Адже коли «Газпрому» належать уже офіційно і легально 50% акцій «РосУкрЕнерго», а так звану українську сторону представляють приватні особи - бізнесмени (нехай навіть і засновники юросіб), то якось дивно виглядає, що росіяни висловлюють сумніви стосовно засновників компанії, так сказати, з боку України.

Однак повернімося до проекту протоколу. А точніше, до обсягів газу, котрі, можливо, з’являться після 2013 року. Існує версія про те, що на той час Росія побудує Прикаспійський газопровід із Туркменистану. І тоді у неї справді з’являться додаткові 20 млрд. кубометрів газу, навіть якщо вона не буде активно збільшувати видобуток газу на своїй території. Україна щодо Прикаспійського газопроводу також намагається вставити свої «п’ять копійок». І, можливо, їй це навіть удасться.

Інша річ, що для України було б вигідніше самостійно закуповувати той же азіатський, зокрема туркменський, газ і самостійно здійснювати цінову політику. Але поки що в РФ діють домовленості з Туркменистаном на закупівлю практично всього туркменського газу, який вона переуступає компанії «РосУкрЕнерго». А новий лідер Туркменистану Г.Бердимухаммедов, вочевидь, не має наміру відразу побити горщики з Росією. До того ж серед українських чиновників не спостерігається особливого руху убік цієї середньоазіатської країни. Тож висновок напрошується сам собою. І висновок цей для нас не вельми приємний...

А тепер - про баланс газу. Чому, власне, йдеться тільки про обсяги щорічного споживання газу в Україні? Адже те, що 16 травня Кабмін усе ж затвердив (проект балансу див. у «ДТ» від 26 травня 2007 року), називається балансом надходження та розподілу газу. А отже, слід враховувати і транзитний обсяг, тобто ті самі 110-115 млрд. кубометрів російського газу, котрий «Газпром» і його дочірні компанії експортують територією України. Тоді це буде справді баланс надходження та розподілу газу. А так виходить усічений варіант.

У балансі надходження та розподілу природного газу на 2007 рік, затвердженому Кабміном Януковича, з’явилися зміни. У графі «Відбирання газу - усього» замість прогнозної цифри в 14 млрд. 289 млн. кубометрів - 16 млрд. 289 млн. кубометрів природного газу. І, мабуть, це найбільш неблагонадійна графа: не факт, що в українських «підземках» буде накопичено стільки газу.

Друге запитання: куди поділися 4 млрд. кубометрів газу з прогнозних 95,94 млрд. кубометрів? У результаті Кабмін затвердив розподіл газу по Україні в обсязі 91 млрд. 942 млн. кубометрів.

Те, що в балансі України з’явився газ ВАТ «Укрнафта» (правда, «із балансу 2006-го»), загалом логічно. Причому, цей газ призначений виключно для населення. Його небагато - 1 млрд. 544 млн. кубометрів. Але він все одно дешевший за імпортний. У першому проекті балансу Мінпаливенерго не було й цього.

Однак найбільш напружений момент у проекті й затвердженому балансі надходження та розподілу газу на 2007 рік міститься в передостанніх рядках.

Від самісінького початку планувалося закачати в ПСГ 18,14 млрд. кубометрів газу. А коли Кабмін затвердив баланс газу, то закачку до ПСГ зафіксували вже в обсязі 14,14 млрд. кубометрів. Де взяти решту газу?..

При цьому, якщо спочатку «РосУкрЕнерго» планувало експорт в обсязі 6 млрд. 643 кубометрів газу, то й після затвердження балансу газу Кабміном дані про транзит РУЕ не змінилися: вони так само планують експортувати (транспортувати) 6 млрд. 643 млн. кубометрів газу.

Тобто експорт-транзит РУЕ - це, за версією Кабміну, нормально. А от закачування до ПСГ - інша річ. Це й гарантія України в майбутній осінньо-зимовий період. І гарантія забезпечення транзиту російського газу в Європу.

Кілька слів про гарантії. У проекті протоколу є стаття, в якій говориться про те, що російська сторона гарантує поставку природного газу, що надходить із території РФ в Україну, в обсягах, необхідних для балансу газу України, на умовах, визначених у контрактах між госпсуб’єктами. З ким сьогодні укладено контракт на поставку газу в Україну? З компанією «РосУкрЕнерго». А в Україні її агент й опосередковано дочірнє підприємство - «Укргаз-Енерго» (по 50% якого належать «Нафтогазу» та «Газпрому»).

Однак тут є ще одна досить цікава деталь. Якщо росіяни гарантують надходження в Україну газу в межах газового балансу України, то, виходить, якщо те ж «РосУкрЕнерго» з якихось причин не виконає умов договору про поставку газу в Україну, то Україна може взяти потрібний їй обсяг газу з транзитного газопроводу?! Ну нічого собі умова! Навряд чи росіяни взагалі і «Газпром» зокрема на таке добровільно погодилися б. Хіба що під шумок виборчої кампанії (не у нас, а в них) хтось би цей пункт, скажімо так, не помітив. Але розраховувати на це навряд чи варто.

У принципі, за докладного аналізу проекту українсько-російського міжурядового газового протоколу можна знайти ще кілька цвяхів і для України, і для Росії. Але суть навіть не в цьому. Як уже говорилося на самісінькому початку, рано чи пізно газові відносини Росії й України (та хіба тільки газові?!) треба гармонізувати, причому на взаємовигідних умовах. І міжурядовий протокол в узгодженому вигляді, швидше за все, буде підписаний. Може, не цими міністрами і не за цих урядів.

Суть від цього не змінюється: Україні потрібен газ (російський чи той, що надходить з інших країн через РФ) і газовий транзит; Росії потрібен гарантований транзит у треті країни, котрий поки що здатна забезпечити Україна. І цим чинником треба скористатися. З розумом. Але при цьому потрібно бути готовим до того, що за все це доведеться платити. Ринкову ціну...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі