Майданно-банківські технології?

Поділитися
Фактичний старт передвиборних президентських перегонів урешті-решт дав відповідь на запитання, я...

Фактичний старт передвиборних президентських перегонів урешті-решт дав відповідь на запитання, яке так довго мучило: «Як саме державні чиновники мають намір використовувати рекапіталізовані банки?» На жаль, відповідь невтішна: таким фінустановам судилося стати банальним інструментом передвиборної агітації. Інтереси вкладників проблемних установ стають розмінною монетою в передвиборних політичних розкладах. Отже, враховуватимуться лише тоді, коли для цього настане «сприятливий політичний момент».

Інтереси решти громадян — платників податків, яким небайдужа доля запущених в оборот багатомільярдних бюджетних зобов’язань, у цьому процесі не проглядаються взагалі. Втім, як і інтереси української економіки.

Скромні результати

Нав’язана мало не силою міжнародними фінансовими організаціями і згадувана вже всує рекапіталізація — поки що єдина реальна відповідь української влади на все різноманіття банківських проблем. Принаймні під пильним наглядом усе тих же МФО цей процес, хоч і зі значним запізненням, але все-таки стартував.

При цьому урядові та нацбанківські чиновники, котрі вічно потопають у бюрократичній рутині, як і раніше, старанно уникають конкретних відповідей на безліч запитань. Зокрема, в який усе ж таки спосіб рекапіталізовані банки служитимуть інтересам економіки, як ними управлятимуть і де гарантії, що багатомільярдні суми, які виділяються на входження в капітал цих установ, витратять ефективно?

В інтерв’ю приблизно півтора­місячної давності в.о. міністра фінансів Ігор Уманський скаржився «ДТ», що «занадто багато людей намагаються впливати на ідео­логію та процедуру цього про­цесу (рекапіталізації. — Ю.С.)». І повідомляв, що «вона (ідеологія) вже виписана і формалізована», «але, на жаль, процес її коригування та доробки практично не припиняється».

Судячи з того, що жодних документів з цього приводу так і не опублікували, «процес коригування та доробки» не припиняється й досі.

Держава ввійшла в капітал трьох установ (Укргазбанку, «Родовід Банку» і банку «Київ»), проте більш серйозні згустки проблем — банки «Надра» та Укрпромбанк так і не дісталися поки що навіть проміжного рекапіталізаційного фінішу. Тож про результативність вжитих заходів із погляду як оздоровлення банківської системи, так і розв’язання проблем основної маси вже постраждалих вкладників поки що говорити не доводиться.

Ще до середини нинішнього тижня було очевидно: жодній зі сторін процесу (ні Нацбанку, ні Мінфіну) не хочеться брати на себе повну відповідальність за виконання зобов’язань перед вкладниками ні Укрпромбанку, в якого вже на той момент завершилася дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, ні «Надр», де цей строк закінчується 10 серпня.

Що стосується конкретно «Укрпрому», то Нацбанку, очевидно, дуже не хотілося цей банк ліквідовувати, причому «вперся» щодо цього саме Володимир Стельмах. А Мінфіну та уряду не хотілося займатися його рекапіталізацією. Значній армії їхніх постраждалих вкладників залишалися тільки даремні спроби розібратися в потоці суперечливих заяв відносно подальших намірів і дій високих чиновників.

І великі заліки

Проте кого збентежать більш ніж скромні поки що результати, якщо вже фактично стартували президентські перегони? Повернен­ня заощаджень — занадто благодатна та зручна можливість для залучення в стан своїх прихильників постраждалих вкладників, щоб не попіаритися на цьо­му грунті.

І зустріч прем’єр-міністра з вкладниками «Родовід Банку» в Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) минулого тижня, і «незаплановане» відвідування Юлією Володимирівною центрального відділення банку, де вона «перевірила видачу депозитів вкладникам», мали яскраво виражений пропагандистський характер для одного з кандидатів у президенти.

При цьому оплачувалися ці агітаційні заходи, ясна річ, із коштів новонаверненого в держвласність банку. Тобто з коштів, які ще вчора йому видали за рахунок платників податків.

Звичайно, опозиційні главі виконавчої влади ЗМІ не могли байдуже спостерігати за тим, що відбувається. Газета «Сегодня» підрахувала, що захід у МВЦ обійшовся банку в суму до
3 млн. грн.

Відбиваючись від розпитувань «ДТ» із цього приводу, тимчасовий адміністратор «Родовід Банку» Сергій Щербина відмовився назвати суму, витрачену банком на проведення цієї акції, сказавши лише, що розцінки на розсилку запрошень були значно нижчими за стандартні.

За інформацією «ДТ», це справді так. Друк і доставка до адресатів запрошень оплачувалися за тарифом 1,67 грн. за штуку, що значно нижче за стандартні для таких послуг розцінки — 2,5—2,8 грн./шт.

І все ж за загального накладу 700 тис. шт. (саме таку цифру раніше називав пан Щербина) розсилка вилилася в пристойну «копієчку» — понад мільйон гривень (1,169 млн. грн.), що втричі-вчетверо більше, ніж за підрахунками наших колег (300—400 тис. грн.).

Офіційні розцінки за оренду МВЦ (3 євро/кв. м), може, звісно, і не застосовувалися. Проте оренда 28 тис. кв. м плюс низка інших додаткових послуг (наприклад охорона) теж коштували чимало. Додайте сюди доволі значну рекламу в ЗМІ, врахуйте інші послуги організаторів таких масовок — і задайтеся запитанням: чи можна вважати ефективним і корисним для платників податків таке витрачання дер­жавних грошей?

«Яка дрібниця на загальному тлі багатомільярдних зловживань чиновників!» — скаже читач. Може, й так, але ж передвиборна кампанія офіційно ще навіть не стартувала.

А чи варто при цьому тривожитися з приводу такої дрібниці, як виконання при проведенні цих закупівель вимог тендерного законодавства, під які тепер уже підпадає новий державний банк, долею котрого ще недавно так переймалися багато представників БЮТ?

Прем’єр грунтовно підготувалася, щоб на конкретних фактах і цифрах повідати, як її політичні конкуренти руйнують банківську систему. Проте виявилася явно не готовою розповісти, що сама конкретно зробила для розв’язання проблем вкладників інших установ. Наприклад, Укрпромбанку, нечисленна група яких дуже зіпсувала враження від заходу.

«Щоб навести лад в Укрпромбанку, нині потрібно близько 9 млрд. грн. На сьогодні державі, уряду ввійти в цей банк неможливо, оскільки таких обсягів грошей у нас немає», — така спроба виправдатися, судячи з реакції, не дуже надихнула вкладників Укрпромбанку. Тому Юлія Володимирівна пообіцяла все-таки вирішити й їхні проблеми, перевівши вклади в держбанк.

І що реально?

За даними «ДТ», нинішній тиждень саме й почався з обговорення нацбанківською та урядовою сторонами двох альтернативних варіантів. Пропозиція команди Юлії Тимошенко полягала в ліквідації Укрпромбанку і переведенні його вкладників у «Родовід Банк», який став нещодавно власністю держави.

Володимиру Стельмаху такий варіант не сподобався, і він наполіг на своєму сценарії: вкладників перевести в надійніший, на його думку, Ощадбанк, а Укрпромбанк поки що не ліквідовувати, подовживши мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Благо, вже свіжоспечений закон про особливості заходів щодо фінансового оздоровлення банків (№1617-VI), який вступив у силу, дозволяв це зробити.

Позиція Володимира Стельмаха взяла гору, і саме його варіант прийняли як базовий.

Постановою №447 від 5 серпня ц.р. Нацбанк подовжив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів в Укрпромбанку до 21 січня 2010-го. До цієї дати банк одержав право повертати кошти тільки в межах установлених тимчасовою адміністрацією й погоджених із НБУ лімітів. Подальша доля вкладників та їхніх заощаджень знову зависла в повітрі, зате чиновники одержали нову тимчасову відстрочку для прийняття остаточного рішення щодо Укрпромбанку, якому рекапіталізація, здавалося, вже практично точно не світила.

Коментуючи для «ДТ» ситуацію, що склалася, голова правління Ощадбанку Анатолій Гулей повідомив, що правління держбанку справді розглядає можливі варіанти щодо прийняття на обслуговування депозитів вкладників Укрпромбанку.

«Нині ми проводимо консультації з Міністерством фінансів, Національним банком і тимчасовою адміністрацією Укрпромбанку. Йдеться про переведення більш як одного мільйона рахунків, що належать приблизно 450 тис. фізичних осіб-вкладників.

У принципі, це проста щоденна робота операційного блоку нашого банку, як показав наш досвід першої половини 2008 року. Ощадбанку під силу вирішити й більш масштабні завдання, тож за умови чіткої правової регламентації цього процесу технічно ми готові виступити в ролі агента уряду та здійснити таку операцію. У нас є тільки два принципові моменти. Перший: при переведенні коштів вкладників Укрпромбанку політичним силам не варто непрофесійно коментувати сам процес, створюючи непотрібний ажіотаж серед вкладників як Укрпромбанку, так і держбанку. Також усім треба розуміти, що цей процес не триватиме один чи два тижні, на нього потрібно від двох місяців до півроку. Друге, чого не можна тепер допустити, — це погіршення фінансового становища держбанку. Тому для нас украй важливе нині питання якості та ліквідності активів, які можуть бути передані держбанку як забезпечення виплат за прийнятими зобов’язаннями перед вкладниками Укрпромбанку», — заявив пан Гулей.

Він спрогнозував, що остаточне рішення стосовно подальшої долі вкладів в Укрпромбанку буде прийняте на початку наступного тижня.

Зі свого боку, тимчасовий адміністратор «Родовід Банку» Сергій Щербина повідомив «ДТ», що керована ним установа не проти взяти на обслуговування вкладників Укрпромбанку, отримавши до того ж його активи. За його словами, «Родовід» готовий прийняти на баланс частину філіальної мережі Укрпромбанку, зберігши робочі місця для його нинішніх співробітників. «У нас за останній час персонал скоротився втроє, з шести до двох тисяч співробітників, і було ліквідовано близько ста відділень банку. Оскільки після рекапіталізації перед банком стоятимуть нові серйозні завдання, ці втрати потребують якнайшвидшого поповнення», — пояснив він.

Певне, нацбанківський варіант чимось не влаштовував главу уряду. Тому вона знову сплутала карти, заявивши в четвер увечері в інтерв’ю трьом
телеканалам, що «ми вже бачимо тепер шлях, як «Надра» і Укрпромбанк протягом місяця взяти й націоналізувати, пробачите за таке неприємне слово, зробити державними ці банки».

Мета, звичайно, блага: «почати повертати людям їхню власність, їхні гроші». При цьому прем’єр додала, що націоналізація банків стала можливою з урахуванням прийнятого в липні з ініціативи уряду закону про підтримку фінустанов.

Наскільки ефективний і корисний згаданий вище закон (№1617-VI) як інструмент реального оздоровлення банківської системи, а не окремих установ, — предмет окремого аналізу, який ми обов’язково проведемо в одному з найближчих номерів «ДТ». Проте вже тепер упадає в око очевидне порушення окремими його пунктами конституційних норм.

Наприклад, так майстерно внесена в його прикінцеві положення норма, яка наділила НБУ правом «подовжувати на термін до шести місяців мораторій на задоволення вимог кредиторів банку, в якому на момент прийняття цього закону було введено мораторій», має, виходить, зворотну силу, бо поширюється на укладені до моменту вступу закону в силу депозитні договори. Водночас у Конституції міститься норма про неприпустимість такого; є навіть спеціальне рішення Конституційного суду з цього приводу.

Наскільки тривалою новою затримкою виплат черевата ця нова ініціатива Юлії Тимошенко для вкладників, сказати поки що складно. Хоча й очевидно, що розплутати весь клубок проблем «Укрпрому» і «Надр» за місяць,
як обіцяє прем’єр, навряд чи вдасться.

Добігає кінця вже десятий місяць відтоді, як в українській банківській системі оголосили мораторій на дострокове вилучення депозитів. Проте за весь цей час суспільство так і не почуло від високих сановників чіткої й виразної відповіді на два запитання. Перше: у чому, крім метушні з рекапіталізацією, полягає стратегія влади щодо оздоровлення банківської системи? І друге, ще важливіше: як відновити фактично згорнуте після початку кризи кредитування економіки, без якого надії на поновлення її зростання марні?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі